Рішення № 86849330, 11.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3690/19

РІШЕННЯ

іменем України

11 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зімертал" до Головного управління ДПС України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зімертал" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Хмельницькій області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Хмельницькій області форми "Р" №0008971412 від 23.07.2019.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Хмельницькій області форми "В4" №0008981412 від 23.07.2019.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Хмельницькій області форми "ПН" №0008991412 від 23.07.2019.

4. Відшкодувати судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної працівниками ГУ ДФС у Хмельницькій області планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, складено акт. На підставі висновків, викладених у акті перевірки, ГУ ДФС у Хмельницькій області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачеві збільшено податкові зобов`язання та застосовано штрафні санкції.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать нормам Податкового кодексу України, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи у порядку загального позовного провадження - відмовлено.

Від відповідача 05.12.2019 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зімертал" відмовити в повному обсязі. Вказує, зокрема, що прийняття оскаржуваних податковий повідомлень-рішень спричинило завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Так, заниження податку на прибуток у 2018 році в сумі 186 266 грн відбулося за рахунок завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), в результаті віднесення до її складу витрат орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди. Перевіркою встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача група основних засобів 103 "Будинки та споруди" у нього відсутні. Для забезпечення господарської діяльності позивач використовував орендовані приміщення на підставі договорів операційної оренди. Відповідно до договорів оренди приміщень укладених позивачем, у орендованих приміщеннях недоліки відсутні. Перевіркою встановлено, що позивачем у 2018 році придбано будівельних матеріалів в сумі 1034808,55 грн. Придбання будівельних матеріалів бухгалтерського обліку відображено кореспонденцією рахунків: Д-т 205 "Будівельні матеріали" - К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 1034808,55 грн. Зазначає, що позивачем до позовної заяви додано додаткову угоду №1 від 01.02.2018 до договору оренди приміщень №0101/18 від 01.01.2018, відповідно до якої п. 1.5 та 1.6 викладено в іншій редакції, із зазначенням, що стан приміщень, що орендовані, на момент передачі в оренду потребують поточного ремонту. Вказує, що під час проведення перевірки позивача така додаткова угода ним не подавалася. Як вбачається з опису вилучених документів №27/2201-14-013/37896337 від 21.05.2019, позивачем, в тому числі, надано лише копію договору оренди приміщень №0101/18 від 01.01.2018 за редакцією якого, як і в попередніх договорах оренди цього ж приміщення - недоліки приміщень, що орендуються відсутні. На думку представника відповідача, документи, які надано позивачем лише під час розгляду справи в суді, але не надавалися до контролюючого органу, не можуть братися до уваги судом в якості допустимих доказів по справі.

24.12.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що обставини викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовують тверджень, що викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Суд встановив такі обставини справи.

На підставі наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 11.04.2019 №859 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Зімертал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2018.

За результатами перевірки працівниками ГУ ДФС у Хмельницькій області складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 28.05.2019 №0384/22-01-14-12/37896337 "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Зімертал", податковий номер 37896337".

У висновках акта перевірки зроблено висновок про порушення позивачем:

1. п. 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 186 266 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 186 266 грн;

2. п. 188.1 ст. 188, абз. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього в сумі 230 130 грн, у тому числі за грудень 2018 року на 230 130 грн;

3. п. 5, 11, 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, ТОВ "Зімертал" не складено 31.12.2018 та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладу по придбаних будівельних матеріалах, які використані на орендовані основні засоби, які в подальшому повернуті орендодавцю на загальну суму 1 381 260 грн, в тому числі ПДВ 230 210 грн;

4. пп. "г" п. 176.2. ст. 176 ПК України та п. 3.1, п. 3.2, п. 3.6 розд. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 13.01.2015 №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 за №111/26556, в порушення п. 3.1 розд. ІІІ Порядку, відповідно до отриманих відомостей з інформаційної системи про допущені помилки у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (за формою 1-ДФ) за 3 квартал 2018 року зазначено недійсний реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ознака доходу 106 "Дохід від надання майна в оренду" - 77 - податковий номер фізичної особи закрито у зв`язку з повідомленням про смерть від відділів РАЦС (дата смерті 17.06.2018); в порушення п. 3.2, п. 3.6 розд. ІІІ Порядку у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (за формою №1-ДФ) 1, 2, 3 та 4 квартал 2016 року, платником подано інформацію не в повному обсязі, а саме не відображено суми нарахованого та сплаченого доходу фізичним особам-підприємцям, ознака доходу 157 "Дохід, виплачений самозайнятій особі";

5. абз. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ПК України, в період з серпня по грудень 2017 року не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 6310,87 грн, на вартість наданих послуг по харчуванню працівників;

6. абз. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164 , пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в період з серпня по грудень 2017 року не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір в сумі 431,25 грн на вартість наданих послуг по харчуванню працівників;

7. абз. 2 ч. 8 ст. 9 ЗУ №2464 та пп. 7 п. 4.3 розділу ІV Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №449 - несплата сум єдиного внеску всього в розмірі 2449,35 грн одночасно з виплатою заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок. Згідно з випискою банку від 05.09.2016, платіжне доручення №00000000086, працівникам підприємства виплачувалась заробітна плата за серпень 2016 року без одночасного перерахування єдиного внеску. Єдиний внесок в сумі 2449,35 грн сплачений 12.09.2016.

За результатами проведеної перевірки, позивачем винесені відносно позивача:

1. податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.07.2019 №0008971412, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 232 813 грн, з яких 186 266 грн за податковим зобов`язанням та 46 566 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

2. податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 23.07.2019 №0008981412, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 230 130 грн;

3. податкове повідомлення-рішення форми "ПН" від 23.07.2019 №0008991412, яким згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 115 065 грн.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України, однак рішенням ДПС України від 23.10.2019 №6623/6/99-00-08-05-01 про результати розгляду скарги, залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ "Зімертал" - без задоволення.

Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, суті господарських операцій та вимогам чинного законодавства України, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за результатами перевірки посадовими особами відповідача помилково зроблено висновок про те, що ТОВ "Зімертал" занижено прибуток у сумі 1 034 809 грн.

Перевіркою встановлено придбання ТОВ "Зімертал" будівельних матеріалів у 2018 році на загальну суму 1 034 808,55 грн, витрати на поліпшення орендованих основних засобів - приміщень в сумі 1 034 808,55 грн, що формують первісну вартість об`єкту основних засобів ТОВ "Зімертал" віднесено у 2018 році до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), в порушення вимог п. 11 П(С)БО 16 "Витрати".

Згідно з даними бухгалтерського обліку позивача, група основних засобів 103 "Будинки та споруди" у нього відсутні. Для забезпечення господарської діяльності позивач використовував орендовані приміщення на підставі договорів операційної оренди.

Між орендодавцем - ТОВ "Моутен" та орендарем - ТОВ "Зімертал" укладено договір оренди приміщень №0101/18 від 01.01.2018.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування приміщення: адміністративно-побутовий корпус (А-3), прибудова (а-1), головний виробничий корпус (Б), прибудова (б) ІІ поверх, ІІ-поверх, ІІ-поверх, лабораторія, мийка (В) - ІІ поверх, надземний перехід (Г), прибудова (г), блок складів (Д), навіс (д), склад цементу (Ж), допоміжний корпус (цех морозива И), котельня І.

Адреса приміщень, що орендуються: Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 15 (п. 1.2. вказаного договору).

Згідно з п. 1.5 вказаного договору, стан приміщень, що орендуються, на момент передачі в оренду: придатні для використання за п. 2 даного договору.

Відповідно п. 7.1 додаткової угоди №1 до договору оренди приміщень №0101/18 від 01.01.2018, орендар зобов`язується: утримувати приміщення, що орендуються, у придатному для використання та експлуатації стані; за власний рахунок усувати несправності, поломки та наслідки аварій комунікацій у приміщеннях, що орендуються; за власний рахунок здійснювати без письмової згоди орендодавця поточний ремонт приміщень та підтримувати їх в придатному для використання та експлуатації стані.

Стан приміщень, що орендуються, на момент передачі в оренду потребує поточного ремонту (п. 1.5 додаткової угоди).

Між орендодавцем - ТОВ "Моутен" та орендарем - ТОВ "Зімертал" укладено договір оренди приміщень №0101/19 від 01.01.2019.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування приміщення: адміністративно-побутовий корпус (А-3), прибудова (а-1), головний виробничий корпус (Б), прибудова (б) ІІ поверх, ІІ-поверх, ІІ-поверх, лабораторія, мийка (В) - ІІ поверх, надземний перехід (Г), прибудова (г), блок складів (Д), навіс (д), склад цементу (Ж), допоміжний корпус (цех морозива И), котельня І.

Адреса приміщень, що орендуються: Хмельницька область, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 15 (п. 1.2. вказаного договору).

Згідно з п. 1.5 вказаного договору, стан приміщень, що орендуються, на момент передачі в оренду потребує поточного ремонту.

Як вбачається з опису вилучених документів №27/2201-14-013/37896337 від 21.05.2019, позивачем при проведенні перевірки не надавалася додаткова угода №1 до договору оренди приміщень №0101/18 від 01.01.2018 та договір оренди приміщень №0101/19 від 01.01.2019.

Під час проведення перевірки позивачем надавалися, зокрема, копія договору оренди приміщень №0101/18 від 01.01.2018 за редакцією якого, як і в попередніх договорах оренди цього ж приміщення - недоліки приміщень, що орендуються відсутні.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Таким чином, ненадання платником податків контролюючому органу первинних документів у встановлені законом строки має наслідком встановлення відсутності таких документів на час складення податкової звітності.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного суду від 06 серпня 2019 року у справі №520/8681/18 (адміністративне провадження №К/9901/16007/19).

Оскільки позивачем під час та після перевірки не надавалася посадовим особам контролюючого органу додаткова угода №1 до договору оренди приміщень №0101/18 від 01.01.2018 та договір оренди приміщень №0101/19 від 01.01.2019, з урахуванням положень ст. 44 ПК України, суд не бере до уваги вказані документи у якості належних та допустимих доказів.

В позовній заяві позивач також наголошує на тому, що відповідно до п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених Наказом Мінфіну України №561 від 30.09.2003 встановлено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Позивач також у позовній заяві стверджує, що при виконання ремонтів, що зазначені в актах, які б привели до збільшення економічних вигод не відбулось, керівництво не очікувало від проведеного ремонту приміщень підвищення техніко-економічних можливостей.

Відповідно до підпункту 15.4 п. 15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Згідно з п. 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 №561 (надалі - Рекомендації №561) рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкта основних засобів і списанням заміненого об`єкта. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Відповідно до пункту 32 Рекомендацій №561 витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Суд критично оцінює вищевикладені твердження позивача, оскільки позивачем не надано, а судом не встановлено наявності рішень підприємства щодо характеру та ознак проведеного ремонту власних та орендованих основних засобів, а саме наказів керівника товариства про проведення поточного ремонту або капітального ремонту, інших поліпшень. Не надавалися такі рішення підприємства і контролюючому органу під час проведення перевірки.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Згідно з п. 30 Рекомендацій №561, витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів.

Пунктом 31 Рекомендацій №561 визначено, що вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Згідно з пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за №487/4708, затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Абзацом "в" пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем понесені витрати на поліпшення об`єкта оренди, які орендодавцем не компенсовано, то на дату закінчення терміну дії договору операційної оренди при поверненні об`єкта оренди таке поліпшення вважається безоплатно наданою послугою, яка підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

А тому висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187 ст. 187, п. 188 ст. 188 ПК України, що вплинуло на завищення позивачем від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 230 130 грн є правомірним.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що представниками відповідача доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зімертал" необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати із залученням свідків та проведенням експертиз відповідачем не понесені, судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зімертал" до Головного управління ДПС України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Зімертал" (вул. Заводська, 15, смт.Теофіполь, Хмельницька область, 30602 , код ЄДРПОУ - 37896337) Відповідач:Головне управління ДПС України у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя О.О. Михайлов