Рішення № 86826213, 09.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року м. Київ Справа № 320/1787/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справуза позовомГоловного управління ДФС у Київській областідоДочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»простягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 6930,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Органи доходів і зборів в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів, а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію зазначеної вище ухвали отримано представником позивача 18.06.2019, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 46).

У свою чергу надіслане судом на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендоване поштове відправлення вручено його представнику 11.07.2019, що підтверджується даними on-line сервісу "Відстеження поштових відправлень" Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (а.с. 47).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що учасники справи своєчасно та належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 05423018, місцезнаходження: 07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів) зареєстроване в якості юридичної особи 17.04.2002, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 40-45).

На момент виникнення спірних правовідносин відповідач перебував на податковому обліку у Вишгородській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що у січні 2018 року відповідачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік (а.с. 19-20).

У подальшому у зв`язку з необхідністю виправлення помилки, що містилась у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік, відповідачем у лютому 2018 року надіслано на адресу контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з цього податку із виправленими показниками (а.с. 21-22).

За даними наведеної вище звітності самостійно визначений відповідачем розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підлягає сплаті за II та ІІІ квартали 2018 року складає 6067,32 грн (3033,66 грн за кожен із зазначених звітних періодів).

Згідно з даними інтегрованої картки платника за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкове зобов`язання з цього податку за наведені вище періоди сплачено відповідачем частково за рахунок переплати у сумі 3,44 грн.

Крім того, у вересні 2018 року посадовою особою територіального органу доходів і зборів на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати відповідачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за результатами якої складено акт від 20.09.2018 № 2301/12-12/05423018 (а.с. 27-28).

Під час перевірки контролюючим органом виявлено порушення відповідачем визначених чинним законодавством строків сплати податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 та 2018 роки, а саме: кошти у розмірі 2603,36 грн та 3030,22 грн внесено в рахунок сплати самостійно визначеного (узгодженого) грошового зобов`язання з цього податку із затримкою, відповідно, на 1 та 72 дні.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.10.2018 № 0141195005 та 12.10.2018 № 0141145005, якими відповідно до приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі, відповідно, 10 % погашеної суми податкового боргу, що становить 260,34 грн (= 2603,36 х 10%) та 20 % погашеної суми податкового боргу, що становить 606,04 грн (= 3030,22 грн х 20 %).

Вказані вище податкові повідомлення-рішення отримано відповідачем 17.10.2018, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія повідомлення про вручення його представнику рекомендованого поштового відправлення (а.с. 26).

Податковий обов`язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 6930,26 грн у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв`язку з чим Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податок на майно є місцевим податком та справляється у відповідності до вимог розділу XII Податкового кодексу України.

Однією зі складових податку на майно є, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пункт 265.1 статті 265 розділу XII Податкового кодексу України).

В силу приписів підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

В силу положень підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У свою чергу підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Сума податку, яка зазначена платником у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з приписами пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В силу приписів пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами підпункту 56.18 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Як вже зазначалось судом вище, за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 6930,26 грн.

На час винесення рішення у даній справі податкову вимогу від 13.08.2018 № 270414-50 на суму 3030,22 грн, що надіслана органом доходів і зборів на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (отримана представником відповідача 04.10.2018 (а.с. 32), у зв`язку з настанням обставин, передбачених пунктом 60.1 статті 60 цього Кодексу, не відкликано.

Доказів сплати податкового боргу у розмірі 6930,26 грн або оскарження податкових повідомлень-рішень від 08.10.2018 № 0141195005, 12.10.2018 № 0141145005 та податкової вимоги від 13.08.2018 № 270414-50 відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вказаному вище розмірі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Окремо суд звертає увагу на те, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов`язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються узгодження грошового зобов`язання (вручення податкового повідомлення-рішення) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення та вручення податкової вимоги).

Таким чином, правомірність визначення відповідачу грошового зобов`язання, оформленого податковими повідомленнями-рішеннями від 08.10.2018 № 0141195005 та 12.10.2018 № 0141145005, не є предметом розгляду даної справи.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до бюджету у розмірі 6930,26 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача – суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 05423018, місцезнаходження: 07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 6930 (шість тисяч дев`ятсот тридцять) грн 26 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.