Рішення № 86825669, 29.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року Справа № 160/7963/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , в якому позивач просить:

- визнати дії Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради щодо припинення виплати з 01.03.2019 року ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику сім`ї , щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання дітям протиправними;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради відновити виплату ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику сім`ї, щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання дітям: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01.03.2019 року по теперішній час.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року позовну заяву залишено без рузу та надано час на усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги, у зв`язку з придбання її чоловіком квартири. Позивачем зазначено, що шлюб між нею та ОСОБА_2 припинено на підставі рішення Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2018 року у справі №185/10325/17. Відповідно до довідки про реєстрацію та склад сім`ї №2576 від 21.02.2019 року, сім`я її колишнього чоловіка складається з однієї особи - ОСОБА_2 , діти не є членами його сім`ї.

Представником відповідача 29.11.2019 року надано суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позивач у всіх заявах про призначення адресної допомоги зобов`язався повідомляти про зміну обставин, які можуть вплинути на призначення грошової допомоги, проте позивачем не було це виконано. Зміни у складі сім`ї є обставиною, що впливає на призначення грошової допомоги. Обов`язок третьої особи не припинився з фактом розлучення. Факт того, що ОСОБА_2 проживає окремо від дітей не позбавляє його статусу члена сім`ї своїх дітей.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 28.11.2015 року №1216002026, копія якої міститься в матеріалах справи.

З тексту зазначеної вище довідки від 28.11.2015 року №1216002026, судом встановлено відомості про переміщення осіб, які не досягли 18-річного віку і прибули разом з ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та зазначено, що останні перемістились з тимчасово окупованої території в м. Брянка Луганської області.

На підставі заяви позивача, як уповноваженого представника сім`ї, від 28.11.2018 року за період з 28.11.2018 року по 27.05.2019 року призначена щомісячна адресна допомога у сумі 3884 грн., у тому числі на трьох неповнолітніх дітей по 1000 грн. кожному, позивачу та чоловіку позивача - ОСОБА_2 , як працюючій особі по 442 грн. кожному.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 11.02.2019 року йому було припинено виплату адресної допомоги, у зв`язку з придбанням квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

19.02.2019 року за вих. №60/09 позивачу надіслано лист «Про відмову у наданні адресної допомоги» та лист від 25.02.2019 року №60/09 «Про виправлення у листі від 19.02.2019 №60/09», в якій зазначено, що придбання квартири чоловіком позивача є підставою для припинення виплати щомісячної адресної допомоги, навіть враховуючи факт розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_2 . Разом з тим, повідомлено, що позивачу особисто як особі, яка доглядає за трьома дітьми, продовжується виплата до 27.05.2019 року щомісячної адресної допомоги. Призначення буде продовжено в подальшому за заявою позивача.

28.05.2019 року позивач звернулась із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги.

У поданій заяві на призначення щомісячної адресної допомоги, у відповідному розділі заяви ОСОБА_1 зазначено про відсутність у будь-кого із членів сім`ї у власності житлового приміщенні/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

29.05.2019 року за вих. №165/09 позивачу відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги трьом неповнолітнім дітям, у зв`язку з придбанням ОСОБА_2 квартири. Разом з тим, повідомлено, що особисто позивачу, як особі, яка доглядає за трьома неповнолітніми дітьми, призначена допомога на наступний шестимісячний термін у розмірі 442 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Згідно п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли будь - хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах інших ніж тимчасово окупована територія України.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно батько дитей позивача ОСОБА_2 має у власності житло у м. Павлоград.

Таким чином, Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради винесено рішення про відмову у наданні допомоги дітям ОСОБА_1 на проживання від 29.05.2019 року на підставі того, що батько дітей ОСОБА_2 володіє житловим приміщенням не на окупованій території та не в зоні АТО.

Правовідносини сторін, щодо виникають у сфері встановлення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, визначення механізму надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг регулюються нормами Конституції України, ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505, Сімейного кодексу України тощо.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

За правилами статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3 СК України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім`ї має одинока особа.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Кабінет Міністрів України постановою №505 від 01.10.2014 затвердив Порядок, який визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) (п.1 Порядку №505).

Відповідно до п.2 наведеного вище Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

За рішенням комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, грошова допомога може надаватися внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю, їх дітям, дітям з інвалідністю та особам, що здійснюють за ними догляд, які перемістилися з населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і не мають можливості повернутися до попереднього місця проживання.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".

Відповідно до п.3 зазначеного Порядку визначається розмір грошова допомога внутрішньо переміщеним особам , яка призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Відповідно до п.5 наведеного вище Порядку для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

Для виплати грошової допомоги на малолітніх дітей, які переміщуються без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють, поточний рахунок на ім`я малолітньої дитини відкривається за зверненням зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 3-2 цього Порядку осіб, які додатково подають уповноваженому банку документи, що посвідчують особу заявника та підтверджують родинні стосунки між дитиною і заявником, або документ, що підтверджує повноваження представника служби у справах дітей.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги:

прізвище, ім`я та по батькові;

число, місяць, рік народження;

серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті);

інформацію про:

- зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);

- наявність у будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;

- наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

- наявність у будь-якого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

- місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює;

- наявність у будь-якого з членів сім`ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.

До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім`ї, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім`ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком.

До заяви, в якій уповноважений представник сім`ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, зазначених в абзаці дев`ятому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім`ї.

Взаємодія уповноваженого банку та Мінсоцполітики, а також уповноважених органів з метою виконання цього Порядку здійснюється на підставі укладеного між уповноваженим банком та Мінсоцполітики договору про взаємодію. Обмін інформацією між Мінфіном та уповноваженим банком з метою виконання цього Порядку здійснюється на підставі укладеного між уповноваженим банком та Мінфіном договору про взаємодію.

Установа уповноваженого банку відкриває уповноваженому представнику сім`ї поточний рахунок та не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття зазначеного рахунка надсилає його заяву про призначення грошової допомоги (заяву, в якій уповноважений представник сім`ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги) разом з документами, що додаються до неї, відповідному уповноваженому органу із супровідним листом, в якому зазначаються реквізити поточного рахунка. У разі коли від установи уповноваженого банку надійшла заява про призначення грошової допомоги, до якої не додано всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, уповноважений орган надсилає уповноваженому представнику сім`ї повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково.

Пунктом 6 Порядку № 505 передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Грошова допомога не призначається на члена сім`ї:

який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;

який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Відповідно до п.7 Постанови №505, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Відповідно до п.8 Порядку № 505, уповноважені органи: протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї; подають щомісяця до 10 та 20 числа заявки про потребу в коштах на виплату грошової допомоги структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.

У заявках зазначається кількість сімей, яким призначено грошову допомогу, та загальна сума такої допомоги.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій подають до Мінсоцполітики узагальнену заявку в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Інформація про призначення грошової допомоги вноситься уповноваженими органами до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до п.9 Порядку №505, Мінсоцполітики після надходження зазначених у пункті 8 цього Порядку заявок про потребу в коштах на виплату грошової допомоги та коштів державного бюджету не пізніше трьох робочих днів перераховує відповідні кошти структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій протягом двох днів перераховують кошти на рахунки уповноважених органів.

Грошова допомога перераховується уповноваженими органами на рахунки відповідних установ уповноваженого банку. Установи уповноваженого банку протягом трьох робочих днів після надходження коштів на зазначені рахунки перераховують такі кошти на банківські (поточні) рахунки відповідних уповноважених представників сім`ї.

Відповідно до п.10 Порядку №505, уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Відповідно до п.11 Порядку №505, уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу.

У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до п.12 Порядку №505, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Відтак, даний перелік підстав, за яких може бути припинено виплату грошової допомоги, є вичерпним, а правові підстави, за яких особа, раніше включена до розрахунку виплати щомісячної адресної допомоги, в подальшому може бути виключена з такого розрахунку Порядком №505 не передбачені.

Відповідно до п.13 Порядку №505, у разі зміни уповноваженого представника сім`ї, якій було призначено грошову допомогу, така допомога виплачується іншому уповноваженому представнику сім`ї за його особистим зверненням відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Відповідно до п.14 Порядку №505, уповноважені органи формують та зберігають протягом п`яти років особові справи осіб, яким виплачено грошову допомогу.

Відповідно до п.15 Порядку №505, контроль за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів, виділених для виплати грошової допомоги, здійснюється в установленому законодавством порядку.

З вищенаведених норм Порядку № 505 слідує, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім`ю для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім`ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім`ї на наступний шестимісячний строк.

Також, аналізуючи вище вказані норми Порядку № 505, суд дійшов висновку, що цим Порядком визначений вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.

Здійснивши системний аналіз як зазначених вище норм чинного законодавства, та надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, судом при розгляді зазначеної справи було досліджено долучені до матеріалів справи копії зазначених вище документів, які стали підставою для формування оскаржуваного рішення Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 29.05.2019 року.

Так, суд зазначає, що підставою в оскаржуваному рішення Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 29.05.2019 року зазначено, що батько дітей ОСОБА_2 володіє житловим приміщенням не на окупованій території та не в зоні АТО.

Пунктом 6 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.02.2018 року у справі №185/10325/17, яким вирішено шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Брянського міського управління юстиції у Луганській області 06 вересня 2006 року, актовий запис №225, розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без змін.

Зазначене вище рішення набрало законної сили 20.03.2018 року, що підтверджується відповідним написом на копії останнього.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи містяться копії актів оцінки потреб дитини та її сім`ї, з яких встановлено, що неповнолітні діти: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 н.; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживають з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказану квартиру орендує ОСОБА_1 відповідно до договору оренди квартири від 01.05.2018 року.

В матеріалах справ наявна довідка, видана ОСОБА_1 , в тому, що вона дійсно мешкає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_2 .

З аналізу договору купівлі-продажу квартири від 11.02.2019 року встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була придбана ОСОБА_2 одноосібно після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки КП «Мірац» Павлоградської міської ради №2576 від 21.02.2019 року, склад сім`ї ОСОБА_2 складається лише з нього одного.

Так, суд зазначає, що ОСОБА_2 в складі сім`ї не зазначений. Відтак, у відповідача відсутні правові підстави застосовувати до позивача - ОСОБА_1 п.6 Порядку КМУ «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 р. №505.

При цьому, передбачених п. 6 Порядку умов, за яких грошова допомога не призначається, судом не встановлено, та відповідачем не доведено.

Отже, позивач як внутрішньо переміщена особа мала право на отримання щомісячної адресної допомоги на неповнолітніх дітей для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відмовляючи в призначенні такої допомоги відповідач порушив соціальні права позивача.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, та не спростовано відповідачем, позивач мала право на отримання щомісячної адресної допомоги на неповнолітніх дітей, як, внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Між тим таке право відповідачем було порушено.

На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити та визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради щодо припинення виплати з 01.03.2019 року ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику сім`ї, щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання дітям.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради відновити виплату ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику сім`ї, щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання дітям: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01.03.2019 року по теперішній час, суд зазначає наступне.

Питання відновлення соціальних виплат входить до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України, а суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження цього органу та встановлювати наявність чи відсутність необхідних обставин для відновлення соціальних виплат та вирішувати питання безумовного відновлення соціальних виплат та виплати невиплаченої суми.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, а саме: зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2019 року про призначення щомісячної адресної допомоги, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (вул. Центральна, 47, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 03192170), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради щодо припинення виплати з 01.03.2019 року ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику сім`ї, щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання дітям протиправними.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2019 року про призначення щомісячної адресної допомоги, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона