Ухвала суду № 8678689, 09.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2009 р.Справа № 2-а-30648/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької МДПІ в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2009р. по справі№2-а-30648/09

за позовом Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" <Список ><Текст >

до Нововодолазької МДПІ в Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від04 серпня 2009 року адміністративний позов Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми «Харків-Москва» задоволено. Визнано не чинним податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної податкової інспекції у Харківській області від 16.01.08 р. № 0000011600/0.

Нововодолазька МДПІ, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає, що постанова не відповідає фактичним обставинам справи , винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судом при винесенні даної постанови неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2009р., прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог та задоволення апеляційної скарги , вважає постанову суду першої інстанції законною , правомірною та просить суд апеляційної інстанції залишити її без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений , про що свідчить поштове повідомлення про отримання повітки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.196 КАС України, - неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції прийняв обґрунтоване та правильне рішення, виходячи з наступного.

Бюджетним відшкодуванням, згідно з п. 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97 -ВР) є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачено п.7.7. ст.7 Закону № 168/97 ВР.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до вимог пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за листопад 2008 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в жовтні 2008 р. від 16.01.2009 р. №24/16-0-12/14344275 Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2009 р. № 0000011600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2008 року у розмірі 2980,0 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було прийнято згідно з підп. «б» підп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та встановленого порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року включена сума ПДВ у розмірі 2980,0 грн. за податковою накладною № 1510-1 від 15.10.2008 року на загальну суму 17880,0 грн. в т.ч. ПДВ 2980,0 грн. від СПДФО ОСОБА_1, який зареєстрований платником ПДВ, але в декларації з ПДВ за жовтень 2008 року операції з поставки товару позивачу по вказаній податковій накладній не задекларував, що свідчить про ухилення СПДФО ОСОБА_1 контрагентом позивача від сплати обовязку по сплаті податку та доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум ПДВ, а позивач, отримавши вказану податкову накладну отримав податкову вигоду шляхом «штучного» податкового кредиту.

З вказаних підстав ДПІ вважає правочин між позивачем та СПДФО ОСОБА_1 нікчемним відповідно положень ст.ст.203, 215, 228 ЦК України, а відповідно придбаний позивачем товар не пов'язаний з господарською діяльністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недекларування контрагентом позивача сум ПДВ та порушення ним податкового законодавства самі по собі не призвели до недійсності угоди та не позбавило правового значення видану за цією господарською операцією податкову накладну № 1510-1 від 15.10.2008 року на загальну суму 17880,0 грн. в т.ч. ПДВ 2980,0 грн. За таких обставин покупець - позивач не може нести відповідальність за несплату податків продавцем СПДФО ОСОБА_1 з урахуванням того, що останній включений до Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

З аналізу п.1.3 ст. 1, пп.7.4.1, п. 7.4.5, п.7.4 , пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 , п.10.2 ст. 10 Закону України № 168/97-ВР випливає, що сама по собі несплата податку продавцем ( у тому числі внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та бюджетного відшкодування. Факт придбання позивачем листа 16 мм в кількості 4 т встановлений перевіркою та зафіксовано в акті ( а.с.12). Доказів відсутності фактичного здійснення господарської операції між позивачем та СПДФО ОСОБА_1 відповідачем не надано ані суду першої інстанції , ані апеляційному суду.

Суд першої інстанції правильно зазначив , що сума податкового кредиту за жовтень 2008 р. у розмірі 2980,0 грн. є підтвердженою податковою накладною, як того вимагає п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, тому з боку позивача відсутні порушення вимог цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином ні у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції не довів та погоджується з висновком суду першої інстанції , що податкове повідомлення рішення № 0000011600/0 від 16 січня 2008року про зменшення податку на додану вартість в сумі 2980,0 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню нечинним, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог , вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької МДПІ в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2009р. по справі№2-а-30648/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2009 р.