Постанова № 8678695, 25.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 р. Справа № 2-а-63/09/2012

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної ради у м. Харків на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.06.2009р. по справі№2-а-63/09/2012

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної ради у м. Харків, Обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення недорахованих сум щомісячних виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИЛА:

13.01.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом , в якому просила визнати дії управління праці та соціального захисту настелення Жовтневої районної у місті Харкові ради щодо нарахуванню і виплати суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату її допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, недоплаченої за період з 27 лютого 2007 року по 31 грудня 2008 року суми матеріальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі 8537,21 грн., стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 85,37 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 7,50 грн. та зобов'язати відповідача в подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в повному обсязі, як передбачено в ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від04 червня 2009 року поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом, позов задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Харкові ради щодо нарахування, призначення та виплаті ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно - протиправними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в місті Харкові ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, включно у сумі 2166,20 грн. В останній частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з державного бюджету Жовтневого району м. Харкова р/р 31217259700008 УДК Жовтневого району , ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 51,00 грн.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначає, що позивачкою пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду та росить суд апеляційної інстанції скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Доводів щодо позовних вимог , які не задоволенні судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить, позивачкою постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається , позивач ОСОБА_1 має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачу була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку як не застрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За період з 27.02.2009року по 31.12.2008року ій виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, проте ОСОБА_3 вважає , що недоплата вказаної допомоги не відповідає законодавству.

Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України. Згідно ст. 3 зазначеного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України управління з 09.07.2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» призначати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, визнаючи, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, виходив з того, що позивачка не мала доступу до видань Конституційного суду України. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропуск строку звернення до суду позивачка мотивує тим, що про порушене право вона дізналася тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, телебаченні та вказує, що не мала доступу до видань Конституційного суду України. Між тим, зазначені доводи щодо необізнаності позивача по правовим питанням призначення та виплати допомоги є необґрунтованими та не можуть бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необізнаність позивача з вимогами діючого законодавства України не може свідчити про те, що вона не могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, адже питання нарахування та виплати в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку врегульовані опублікованими у встановленому порядку Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу щомісячно.

Тобто, позивачка мала можливість дізнатися про відповідність отриманого розміру допомоги вимогам діючого законодавства України в кожному окремому випадку отримання суми допомоги за певний місяць.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, як підстава для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у справі є достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову щодо перерахунку допомоги за 2007 рік, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом. При цьому колегія враховує щомісячний характер виплат.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що органі праці та соціального захисту населення не є страховиками в розумінні положень Закону України “Про страхування” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” . Отже приписи п. 5 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами по справі.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з державного бюджету Жовтневого району м. Харкова на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 51,00 грн., виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до квитанції, яка була додана ОСОБА_1 до позовної заяви (а.с. 2), вбачається, що позивачем було сплачено держмито в розмірі 85,37 грн.

Відповідно п.3 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору за подачу позову який носить не майновий характер повинен становити 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 3, 40 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 6 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позовів задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито ” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Жовтневого районного суду м. Харкова від04 червня 2009 року в частині стягнення з державного бюджету Жовтневого району м. Харкова р/р 31217259700008 УДК Жовтневого району , ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 51,00 грн. підлягає скасуванню у звязку з невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови, в іншій частині постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3ст.198,п.4ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населенняЖовтневої районної у м. Харкові ради задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від04 червня 2009 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Харкові ради щодо нарахування, призначення та виплаті ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період: з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно протиправними, зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в місті Харкові ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, включно у сумі 2166,20 грн.

В цій частині прийняти нову постанову , якою в задоволені позову відмовити.

Скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від04 червня 2009 року в частині стягнення з державного бюджету Жовтневого району м. Харкова р/р 31217259700008 УДК Жовтневого району , ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 51,00 грн.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Харкові ради судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від04 червня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 30.11.2009 р.