Рішення № 86744121, 26.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Київ №0440/6192/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (далі - Міноборони) про визнання протиправним і скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позо-вом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати п. 5 рішення Міноборони про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.02.2018 №21;

- зобов`язати Міноборони призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допо-могу, у зв`язку із встановленням йому інвалідності II групи з 01.12.2017 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 01.01.2017 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей" і постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 спра-ву без відкриття провадження передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2018 прийнято справу до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Підставами позову є те, що часовий проміжок між встановленням первинної інвалід-ності (28.11.2016 - ІІІ група інвалідності) та прийняттям медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) рішення про встановлення під час повторного огляду позивача вищої групи інвалідності (01.12.2017 - ІІ група інвалідності) є меншим за два роки, тому позивач має гарантоване державою право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі (з урахуванням раніше виплачених сум) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16, п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Зазначає, що отримання ним поранення, яке призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є окремою підставою для виплати одноразової грошової допомоги (п. 7 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону), у зв`язку з чим вважає, що встановлення обмеження виплати в залежності від проміжку часу між встановленням втрати працездатності та отри-манням ІІ групи інвалідності є незаконним. На підтвердження своєї позиції послався на постанову Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №К/9901/2190/17

Відповідач подав відзив, в якому просить суд відмовити в позові, посилаючись на правомірність оскаржуваної відмови, а також дискреційність повноважень відповідача щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги. Зазначив, що ІІ група інва-лідності встановлена позивачу понад дворічний термін після встановлення ступеня втирати працездатності, тому згідно з абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутні підстави для виплати йому однора-зової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням проведених виплат.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відпо-відні їм правовідносини.

Згідно з копією довідки Військової частини п/п В2603 від 06.11.2014 №148 (а.с. 17) позивач у період з 21.08.2014 по 31.08.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (АТО), забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та терито-ріальної цінності України в районі проведення АТО біля міста Іловайськ Донецької області.

Згідно з копією довідки МСЕК серія АГ №0000630 від 19.03.2015 (а.с. 22) позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 25% внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з копією довідки до акту огляду МСЕК Серії 12 ААА №072658 від 20.12.2016 (а.с. 26) позивачу при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності з 28.11.2016, що настала внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Інвалідність встановлена на строк до 01.12.2017.

Згідно з копією довідки до акту огляду МСЕК Серії 12 ААА №731245 від 05.12.2017 (а.с. 28) позивачу при повторному огляді встановлено ІІ групу інвалідності з 01.12.2017, що настала внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Інвалідність встановлена на строк до 01.12.2018.

Позивач звернувся до Міноборони із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності.

Згідно з копією виписки з протоколу від 23.02.2018 №21 засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі, також - Комісія) (а.с. 30) у п. 5 вказаною Комісією прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Як зазначено у виписці, підставами прийняття цього рішення є абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постано-вою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, а також те, що ІІ група інвалідності встановлена позивачу (01.12.2017) понад дворічний термін після встановлення ступеня втра-ти працездатності (19.03.2015. Також, зазначено, що допомога у зв`язку із встановленням 25% втрати працездатності та ІІІ групи інвалідності виплачена позивачу в сумі 206700 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері соціального захисту військовослужбовців та стосуються виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і право-вий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (тут і надалі у редакції, чинній станом на 01.12.2017) (далі - Закон №2011) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інва-лідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослуж-бовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Зако-ном мають право на її отримання.

Підпунктом 4 п. 2 ст. 16 Закону №2011 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що нас-тала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з війсь-кової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з п. 4 ст. 16-3 Закону №2011 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або сту-пеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата прова-диться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Як вбачається із встановлених судом обставин цієї справи, зміна групи інвалідності після повторного огляду (01.12.2017) відбулася в межах двох років після первинного вста-новлення позивачу інвалідності (28.11.2016), тому підстав не здійснювати виплату одноразо-вої грошової допомоги у зв`язку з такими змінами, які передбачені абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону №2011, не було, що спростовує заперечення відповідача і доводить неправомірність оскар-жуваного рішення.

Посилання відповідача на встановлення позивачу 19.03.2015 ступеню втрати профе-сійної працездатності суд відхиляє, оскільки за змістом абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону №2011 присічний двохрічний термін визначений з часу первинного встановлення інвалідності, що у цій справі мало місце 28.11.2016.

Згідно з п. 9 ст. 16-3 Закону №2011 порядок призначення і виплати одноразової гро-шової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалід-ності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975), передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військово-службовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або переві-рочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено про-ходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Згідно з пп. "б" п. 1 ст. 16-2 Закону №2011 одноразова грошова допомога призна-чається і виплачується у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого зако-ном для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи (пп. 4 п. 2 ст. 16 цього Закону).

Зважаючи на неправомірність оскаржуваного рішення про відмову і призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, яке порушило право позивача на отримання цієї допомоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про визнання протиправним і скасування п. 5 рішення, оформленого протоколом Комісії від 23.02.2018 №21.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача призначити і виплатити позивачу однора-зову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому інвалідності II групи в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 01.01.2017, то вказана вимога підлягає частковому задоволенню, зважаючи на п. 4 ст. 16-3 Закону №2011, згідно з яким виплата одноразової допомоги провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Отже, з метою ефективного захисту і поновлення порушеного права позивача на отри-мання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі суд дійшов висновку про наяв-ність підстав для зобов`язання відповідача призначити позивачу одноразову грошову допомо-гу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 01.01.2017, і провести виплату позивачу цієї допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми.

Посилання відповідача на дискреційність повноважень відповідача, суд відхиляє, оскільки фактичні обставини цієї справи не свідчать про наявність у відповідача декількох варіантів правомірної поведінки, з яких він може обирати один на власний вибір. Крім цього, суд зважає на висновки Верховного Суду у постанові від 20.05.2019 у справі №752/19447/15-а у подібних правовідносинах, в якій цей суд залишив без змін рішення судів першої і апеляційної інстанцій, у т.ч. у частині зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про часткову обґрунто-ваність позову і наявність підстав для його задоволення у зазначеній судом вище частині.

Позивач є інвалідом ІІ групи, тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Інших судових витрат сторонами не заявлялося, тому суд не здійснює їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Міністерства оборони України про відмову майору ОСОБА_1 у при значенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи, оформленого протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.02.2018 №21.

3. Зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 -йовичу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 01.12.2017 внаслідок поранений, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 01.01.2017.

4. Зобов`язати Міністерство оборони України провести виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалід-ності з 01.12.2017 внаслідок поранений, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 01.01.2017, з урахуванням проведених виплат.

5. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Міністерство оброни України;

03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко