Рішення № 8673786, 30.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2010 р.Справа № 17/14-176

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Два "В", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області

Представник від:

позивача: Мазурик В.Р., уповноважений, довіреністьбез номеру від 22.12.09р.;

відповідача: не з’явився

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв’язку з відсутністю письмового клопотання сторони.

Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Західенерго", м. Львів, звернувся 27.01.2010р. (згідно штампу пошти на конверті) до господарського суду Тернопільської області, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Два "В", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 21606,00 грн., перерахованих в якості попередньої оплати за двері протипожежні згідно умов договору №747 від 16.05.2008р.

Позов обґрунтовується копією договору №747 від 16.05.2008р.; розрахунком ціни позову; копією претензії №16-1250 від 02.03.09р.; копією листа №19-6591 від 15.10.08р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.03.2010р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 16.03.2010р. та на 30.03.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням сторонами необхідних для розгляду справи документів.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не подав. Разом з тим, процесуальні документи, які надсилалися господарським судом за юридичною та фактичною адресами відповідача, що вказані в позовній заяві, а саме: с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, вул. Об'їзна, 12/6-Г та м. Тернопіль, вул. Бродівська, 1а, повернуті поштовими відділеннями зв’язку без вручення адресату із зазначенням причини: "За зазначеною адресою не значиться". Утім, відповідно до довідки, виданої Головним управлінням статистики у Тернопільській області №31-37 від 23.03.2010р. вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, вул. Об'їзна, 12/6-Г.

У зв'язку з наведеним, враховуючи п. 26.4.71 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. „Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого господарського суду України”, суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи у відповідності до ст. 64 ГПК України, у зв’язку з чим справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

16 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Західенерго" в особі директора Ладижинської ТЕС, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Два "В", як Постачальником, укладено договір за №747 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю товар (двері протипожежні), власником якого він є для використання у господарській діяльності, а Покупець, в свою чергу, зобов’язався отримати цей товар та оплатити його вартість на умовах, визначених Договором.

Пунктами 4.1.1. та 4.2. Договору сторонами визначено, що ціна на товар встановлена у специфікації №1 до Договору становить 43212,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Прядок поставки та оплату за товар встановлено у Розділі 3 Договору.

Згідно п. 3.1. Договору, 50% передоплати за товар сплачується згідно рахунку-фактури, який надсилається Постачальником на адресу Покупця згідно його письмової заявки (письмово або по телефону), решта оплати здійснюється по факту поставки товару. Датою оплати товару є дата здійснення відповідної відмітки банком Покупця у платіжному дорученні.

Як стверджує позивач і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов укладеного Договору, позивач згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури № ВВ-0000027 від 09.07.2008р., здійснив попередню оплату за товар в порядку передбаченому п. 3.1. Договору в розмірі 21606,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3895 від 10.07.2008р. (на суму 12606,00 грн.) та №4025 від 14.07.2008р. (на суму 9000,00 грн.).

У відповідності до п. 3.3. Договору поставка товару здійснюється згідно з Міжнародними правилами "Інкотермс 2000 публ. МТП №560", базові умови поставки визначено EXW, згідно яких Постачальник мав надати товар у розпорядження Покупця в пункті поставки, що вказаний у договорі, тобто м. Вінниця. За умовами договору, датою поставки та переходу права власності вважається дата отримання товару Покупцем (п. 3.4.). При цьому, документом, підтверджуючим, що продукція здана Постачальником та прийнята Покупцем, є довіреність, видаткова та податкова накладна, акт прийому-передачі (при потребі), підписані відповідальною особою Покупця (п. 3.5. Договору).

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Постачальником, умов договору в частині поставки товару згідно договору № 747 від 16.05.2008р.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини, що випливають з договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено обов’язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Сторонами в Договорі визначено базові умови поставки EXW (франко-завод), що згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Видання МТП N 560, введені в дію з 01.01.2000 р.) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

До основних обов’язків Продавця, згідно даних Правил належить поставка, тобто продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям (розділ EXW Правил, А4).

Як стверджує позивач і це не заперечено відповідачем у справі, Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" свої зобов’язання по договору в частині проведення 50% попередньої оплати виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов’язання, не надавши у розпорядження Покупця товар, визначений Договором №747 від 16.05.2008р.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтями 662, 663, 664 ЦК України передбачено, що продавець зобов’язаний передати Покупцю товар, визначений договором купівлі-продажу. Строк виконання продавцем обов’язку передати товар Покупцеві встановлюється у договорі, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Надіслана відповідачу претензія №16-1250 від 02.03.2009р. (вручена посадовій особі відповідача 11.03.2009р.) з вимогою негайно здійснити поставку товару або, у разі неможливості виконати договірні зобов’язання, повернути в семиденний строк грошові кошти в розмірі 21606,00 грн. попередньої оплати, залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Два "В" без відповіді та задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що умовами договору не передбачено строку поставки дверей протипожежних, за які внесено позивачем 50% попередньої оплати, у відповідача такий обов’язок виник 18.03.2009р. в силу вимог ст. 530 ЦК України.

Таким чином, знаходять свої підтвердження у матеріалах справи доводи позивача стосовно того, що відповідачем товар згідно договору №747 від 16.05.2008р. Покупцю не поставлено, суму попередньої оплати не повернуто, що є порушенням умов договору, ст. 664, 693 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язання щодо поставки товару або повернення суми попередньої оплати згідно умов договору №747 від 16.05.2008р., вимог чинного законодавства та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Відкритого акціонерного товариства "Західенерго", м. Львів, підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 21606,00 грн. попередньої оплати.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі. Разом з тим, надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 0,94 грн. підлягає поверненню Відкритому акціонерному товариству "Західенерго" у відповідності до ст. 47 ГПК України.

У судовому засіданні 30.03.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 629, 662-664, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 –47, 22, 32, 34, 43, 44, 47, 49, 75, 811, 82- 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Два "В", с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, вул. Об'їзна, 12/6-Г, ідентифікаційний код 33622268, –21606,00 грн. попередньої оплати та 452,06 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Відкритого акціонерного товариства "Західенерго", м. Львів, Сихівський район, вул. Козельницька, 15, ідентифікаційний код 23269555.

3. Повернути Відкритому акціонерному товариству "Західенерго", м. Львів, Сихівський район, вул. Козельницька, 15, ідентифікаційний код 23269555, з Державного бюджету України 0,94 грн. надмірно сплаченого державного мита згідно платіжного доручення №5149 від 23.10.2009року.

Наказ та довідку видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "31" березня 2010 року, через місцевий господарський суд.

Суддя