Рішення № 8673542, 30.03.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2010 р. Справа № 5/37

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Прокурора м. Кузнецовська в інтересах держави в особі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт"

про стягнення в сумі 1 385 грн. 51 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Мархайчук О.І. дов. №438 від 10.02.10 р.;

відповідача:Кузьмич В.М. дов. № 40 від 23.06.09 р.

від прокуратури: Квятковський Я.А. посв. № 101 від 22.11.07 р.

Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Кузнецовська звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якої діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" про стягнення з останнього 781 грн. 72 коп. основного боргу, 542 грн. 10 коп. пені та 41 грн. 04 коп. штрафу згідно укладеного договору № 52/В від 16.02.2009р. "На подачу води з водопроводу та приймання стічної води до каналізації", а також 16 грн. 22 коп. збитків завданих внаслідок інфляції та 4 грн. 43 коп. 3 % річних.

          Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 19 березня 2010 року подали заяву про зміну позовних вимог №324вих-10 від 17.03.2010р., відповідно до якої просять стягнути з відповідача 115 грн. 60 коп. основного боргу, 577 грн. 70 коп. пені., 49 грн. 13 коп. штрафу, 29 грн. 25 коп. збитків завданих внаслідок інфляції та 6 грн. 61 коп. 3% річних.

Оскільки заяву подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає ст.ст. 22, 46, 49, 54-57 ГПК України, - господарський суд прийняв її до розгляду.

Свої вимоги прокурор та позивач обґрунтовують неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на подачу води з водопроводу та приймання стічної води до каналізації від 16.02.09 р. за № 52/В в частині проведення розрахунків.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги викладені у заяві про зміну позовних вимог підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечує проти суми основного боргу, зазначає, що пеня повинна бути нарахована з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора та представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При цьому суд встановив та врахував таке.

16 лютого 2009 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 52/В на подачу води з водопроводу та приймання стічної води до каналізації, відповідно до якого позивач зобов'язувався забезпечувати відповідача питною водою, яка відповідає діючим стандартам, а також приймати від відповідача стічні води та транспортувати їх до комунального трубопроводу в обсязі встановленого ліміту, а відповідач, в свою чергу зобов'язувався оплачувати вартість наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення за встановленими у звітному періоді тарифами та у строк, що передбачений договором. (п.1.1 Договору ).

Відповідно до п.2,5 Договору, оплата за надані послуги повинна бути здійснена відповідачем до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ВП "Рівненська АЕС" згідно виставлених рахунків.

Під час розгляду матеріалів справи судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань та умов договору, оплату за надані послуги здійснює несвоєчасно і неналежним чином.

Як з'ясовано судом, і про що свідчать наявні в матеріалах справи докази Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" на день звернення прокурора з позовною заявою до суду не оплатило рахунки № 5421-тв від 30.09.09 р., № 5461-тв від 31.10.09 р., № 5504-тв від 30.11.09 р., № 5546-тв від 31.12.09 р. за надані послуги по договору № 52/Т у період вересень-грудень 2009 року. Всього розмір боргу відповідача перед позивачем за надані послуги на день звернення з позовом до суду становив 781 грн. 72 коп., а станом на 30.03.10 р., відповідно до заяви прокурора та позивача, борг відповідача становить 115 грн. 60 коп., що підтверджується оригіналом акту звірки розрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що прокурором та позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог в частині основного боргу в сумі 6 120 грн. 52 коп. суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 115 грн. 60 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення відповідача по оплаті отриманих послуг мало місце, то позовні вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 06 грн. 61 коп. та 29 грн. 25 коп. інфляційних є підставними та підлягають задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача .

Пунктом 7.5 Договору передбачено відповідальність відповідача у разі несвоєчасної оплати у вигляді пені в розмірі 1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню сума якої складає 577 грн. 70 коп.

Не погоджуючись з розрахунком позивача, відповідач, зазначив, що згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вважає, що сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання згідно чинного законодавства по договору № 52/В від 16.02.09 р. повинна становити 33 грн. 72 коп.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України, встановлено, що у разі коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений в законі може бути збільшений у договорі.

Пунктом 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" № 01-8/211 від 07.04.2008р. передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, а тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України.

Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Таким чином, враховуючи положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” суд стягує пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по договору № 52/В від 16.02.2009 р. в сумі 33 грн. 72 коп.

Згідно з част.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки прострочення відповідача по оплаті послуг передбачених договором має місце, то позовні вимоги про стягнення 49 грн. 13 коп. штрафу підлягають задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача .

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, Промзона, 31, код ЄДРПОУ 34445607) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ , код ЄДРПОУ 05425046) –115 грн. 60 коп. основного боргу, 33 грн. 72 коп. пені, 49 грн. 13 коп. штрафу, 06 грн. 61 коп. річних, 29 грн. 25 коп. інфляційних .

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, Промзона, 31, код ЄДРПОУ 34445607) в доход державного бюджету 102 грн. 00 коп. держмита.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації будівельних і шляхових робіт" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, Промзона, 31, код ЄДРПОУ 34445607) в доход державного бюджету 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

6.Відмовити у позові в частині стягнення 543 грн. 98 коп. пені.

Повний текст рішення оформлено та підписано 31.03.2010 р.

Суддя                                                             В.Р.Войтюк