Рішення № 86734519, 23.12.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1310/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Клімович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Острозі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою у відкритому судовому засіданні в м. Острозі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення

встановив

в Острозький районний суд звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Мотивує позов тим, що постановою серії ЕАК №1655994 від 22.10.2019 та постановою серії ЕАК №1656036 від 22.10.2019, винесеною поліцейським СРПП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області Ястремським В.А., його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 225 гривень і 425 гривень відповідно. Вказані постанови він отримав 22 жовтня 2019 року.

Вважає, постанови протиправними та такими що підлягають скасуванню. Зазначив, що підставою для винесення оскаржуваних постанов стало порушення, на думку відповідача, п. 34 Правил дорожнього руху, де зазначено, що, він «керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР - Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг». та вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху, де зазначено що він «керував автомобілем ВАЗ та порушив правила обгону, а саме здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою видимістю, чим порушив п.14.6 ПДР - Порушення правил обгону, заборонений обгін на ділянках з обмеженим, оглядом, чи в умовах, недостатньої видимості».

Вказав, що 22 жовтня 2019 він рухався автомобілем марки ВАЗ 21099, д.н.з НОМЕР_1 по дорозі Р05 в м. Острог з м. Хмельницький. Поблизу м. Шепетівка помітив автомобіль патрульної поліції, що стояв на лівому узбіччі автодороги Р05, без увімкнених проблискових маячків. На правому узбіччі автодороги Р05 стояв автомобіль, біля якого перебувало два чоловіка. З боку патрульної поліції не було вчинено ніяких дій, що свідчили б про те, що він порушив ПДР та він має зупинитись на вимогу поліцейських.

Проїхавши близько приблизно десять кілометрів в сторону м. Славута, він помітив у дзеркало заднього вигляду поліцейський автомобіль з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів, що їхав за ним і сигналізував про зупинку транспортного засобу. Знайшовши безпечне місце на прилеглій території до дороги Р05 він зупинився з дотриманням ПДР. Зупинивши автомобіль, до нього підійшло двоє працівників поліції, які повідомили що він порушив п.34 ПДР - перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямів та п.14.6 ПДР - керував автомобілем ВАЗ та здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою видимістю. З пред`явленими звинуваченнями він не погодився, після чого поліцейський виніс щодо нього постанову серії ЕАК №1655994 від 22.10.2019 та постанову серії ЕАК № 1656036 від 22.10.2019.

Вважає, що як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, поліцейським не було роз`яснено його права. Вказані порушення, зазначені в оскаржуваних постановах є нічим іншим, як припущенням поліцейського, і не підтверджуються жодними належними та допустимим доказами.

Зазначив, що розгляд справи носив формальний характер, відповідач притягнув його до відповідальності за порушення котре він не здійснював, незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами.

Враховуючи відсутність будь-яких доказів та зазначення вважає, що відповідач не вжив заходів до доведення фактів вчинення адміністративних правопорушень, просив суд позов задовольнити.

Ухвалою від 05.12.2019 відкрито провадження у справі за даною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подав, жодних клопотань не заявив. Відтак, у строк визначений в ухвалі суду, відзив на позов, відповідачами не подано, тому суд у відповідності до положень ч.6 ст. 162 КАС України вирішив справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1655994 від 22.10.2019 винесеної о 15:59:14 год. сержантом поліції Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 22.10.2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР - Порушення вимог розмітки проїзної частини доріг».

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК №1658036 від 22.10.2019 винесеної о 16:06:47 год. сержантом поліції Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 22.10.2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою видимістю, чим порушив п.14.6. г. ПДР України порушив правила обгону на ділянці з обмеженою оглядністю чи в умовах недостатньої видимості, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122, КУпАП, за що до останнього застосовано адміністративне стягнення – штраф у розмірі 425грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1,2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Як вбачається з ч.1 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі – інструкція №1395 від 07.11.2015), ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.4 розділу І інструкції №1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 1,2 ст.122 КУпАП.

Як вбачається із вищевказаних норм, уповноважений поліцейський має право при виявленні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.122 КУпАП, скласти постанову про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності без попереднього складання протоколу про дане правопорушення, не залежно від того, зафіксоване чи не зафіксоване воно в автоматичному режимі, чи оспорюється факт вчинення такого правопорушення та накладення адміністративного стягнення, так як, такі правопорушення відносяться до сфери забезпечення дорожнього руху, разом з тим, не обмежені лише зафіксованими в автоматичному режимі, а зафіксовані в автоматичному режимі правопорушення також входять у цей перелік, разом з тим, розгляд таких правопорушень віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно до п.1 р.ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Пунктом 2 р.ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1,2 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 283 КУпАП, постанова обов`язково повинна містити правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження. Винесена постанова не відповідає даним вимогам, так як в ній не зазначено порядок її оскарження.

Як вбачається із постанови серії ЕАК № 1655994 та серії ЕАК № 1656036 від 22.10.2019 поліцейським не зазначено, та не додано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження даного факту.

Так, відповідно до положень ст.288 КУпАП постанова посадової особи по справі про адмінправопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями визначеними КУпАП. Виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, передбачено, що даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог КАС України, з урахуванням особливостей визначених КУпАП.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зa порушення правил обгону.

Згідно з п.1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як встановлено судом, причиною зупинки автомобіля позивача поліцейським, було те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 по дорозі Р05 в м. Острог з м. Хмельницький порушив п.34 ПДР - перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямів та п.14.6 ПДР здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою видимістю, чим вчинив адміністративне праворушення перебачене ч.1,2 ст.122 КУпАП.

В судовому засіданні було встановлено, що оскаржувані постанови серії ЕАК № 1655994 від 22.10.2019, та серії ЕАК № 1656036 від 22.10.2019 не містять жодних посилань на докази, на підставі яких старший сержант поліції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.122 КУпАП, так як відповідачем не наведено обставини на виконання вимог ст. 280 КУпАП.

Таким чином, виходячи із вищезазначених норм закону, відповідач мав би зібрати відповідні докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, та долучити їх до матеріалів справи. Крім того, судом відповідачу встановлений строк, протягом якого він мав право подати суду відзив на позовну заяву. У зазначений строк відповідач відзив до суду та докази, які підтверджують обставини, на яких грунтуються заперечення на адресу суду не надходили. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом, як визнання позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини протибезпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваних постанов не надано, в графі та не зазначено будь-яких доказів вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 122 КУпАП.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Всупереч даним вимогам, суб`єктами владних повноважень жодні докази в обґрунтування законності винесеної постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкціями ч.1,2 ст. 122 КУпАП, не долучені до матеріалів справи.

Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є самі оскаржувані постанови по справі про адміністративне правопорушення, в яких зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Суд вважає, що зазначені постанови є саме предметом спору між сторонами та не можуть розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в них.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

В адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі в судове засідання не з`явилися, будь-яких доказів на підтвердження обставин зазначених в оскаржуваній постанові суду надано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Судом встановлено, що оскаржувані постанови за вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.122 КУпАП не містить посилання на проведення фото-, відеофіксації правопорушення, свідків події. Отже, факт вчинення правопорушень недоведений.

За відсутності доказів вчинених адміністративних правопорушень та позиції позивача щодо не вчинення ним правопорушень, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень, зазначених у постановах серії ЕАК №1655994 та серії ЕАК №1656036 від 22.10.2019, тому зазначені постанови підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідачів судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20, 77, 122, 139, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 25, 252, 288, 289, 293 КУпАП

вирішив

адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області (місцезнаходження юридичної особи: вул.Зарічанська,7, м.Хмельницький, індекс 29017, ЄДРПОУ 40108824) про скасування постанов та закриття справи про адміністративні правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1655994, за скоєнення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпП та постанову серії ЕАК № 1656036, за скоєнення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпП щодо ОСОБА_1 скасувати, справи провадженням закрити.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.