Рішення № 8673157, 17.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" березня 2010 р.Справа № 17/1706

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Шніт А.В.

при секретарі Безносюк О.М.

за участю представників сторін

від позивача Корзун О.П. дов. б/н від 22.12.2009р., Котенко В.В. - директор

від відповідача Скиданчук І.В. дов. №410 від 15.09.2009р.

прокурор Слівінський О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Безпека" (м. Житомир)

до Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м.Житомир)

про стягнення 52752,43 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 17.03.2010р. була оголошена перерва до 17год. 17.03.2010р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 52752,43 грн., з яких: 47155,10грн. основного боргу, 174,23грн. 3% річних, 2123,25грн. штрафних санкцій, 3300,89грн. штрафу.

17.12.2009р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив №559 від 17.12.2009р., в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та надав свій розрахунок збитків (втрат).

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2009р. подав письмове заперечення на відзив відповідача, в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.01.2010р. представник відповідача подав письмові пояснення на заперечення на відзив, в яких підтримує свої заперечення щодо позовних вимог.

В судовому засіданні 05.02.2010р. представник відповідача надав письмові пояснення по суті спору.

15.03.2010р. прокурор подав заяву про вступ у справу в порядку представництва держави на стороні відповідача.

В судовому засіданні 17.03.2010р. представник позивача подав письмові пояснення по справі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 17.03.2010р. представник відповідача подав письмові пояснення по справі, в яких заперечив щодо позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні 17.03.2010р. підтримав заперечення відповідача щодо позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2008р. між Приватним підприємством "Безпека" - охорона (позивач у справі) і Державним підприємством "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"- замовник (відповідач у справі) був укладений договір № 58 про надання охоронних послуг (а.с. 10,11 том 1).

За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату (ст. 978 ЦК України).

Позивач, надаючи послуги, пов'язані з охороною, діяв на підставі ліцензії Міністерства внутрішніх справ України, виданої на підставі рішення від 28.09.2005р. №15 (а.с. 32 том 1).

Згідно із п.п. 1, 1.2 договору від 21.08.2008р. за №58 про надання охоронних послуг, позивач взяв на себе зобов'язання по охороні об'єкта, майна, товарно-матеріальних цінностей, що належить відповідачу та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Довженка, 45, зданих під охорону згідно з дислокацією та планом схемою, забезпечення належного режиму роботи установи та обслуговуючого персоналу.

В пунктах 1.3, 1.4 та 1.5 вищезазначеного договору сторони погодили, що охорона здійснюється цілодобово. Охорона для забезпечення цілісності майна та збереження товарно-матеріальних цінностей виділяє відповідно до графіка чергувань та інструкцією по 2 працівники щоденно. Начальник об'єкта виконує свої обов'язки відповідно до посадової інструкції.

Сторони передбачили, що договір вступає в силу 21.08.2008р. та діє до 21.08.2009р. (п. 12.4 договору); цей договір укладається строком на один рік, якщо за місяць до закінчення договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк (п. 12.3 договору).

На виконання умов вищезазначеного договору, протягом лютого 2009р. - вересня 2009р. позивач надав відповідачу послуги по охороні майна за адресою: м. Житомир, вул. Довженка, 45 на загальну суму 84268,80грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000402 від 30.09.2009р., №ОУ-0000343 від 26.08.2009р., №ОУ-0000266 від 31.07.2009р., №ОУ-0000232 від 30.06.2009р., №ОУ-0000168 від 31.05.2009р., від 30.04.2009р., від 31.03.2009р. та за лютий 2009р. підписаними представниками сторін та скріпленими печатками (а.с. 12-17, 67, 68 том 1), відсутністю претензій та заперечень відповідача стосовно наданих охоронних послуг.

В пункті 11 вищезазначеного договору сторони погодили, що відповідач за надані послуги з охорони перераховує передоплату на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 12038,40грн. згідно з виставленими рахунками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав рахунки-фактури: №СФ-0000166 від 27.05.2009р., №СФ-0000212 від 22.06.2009р., №СФ-0000245 від 22.07.2009р., №СФ-0000116 від 30.04.2009р., №СФ-0000051 від 31.03.2009р., №СФ-0000373 від 24.09.2009р., №СФ-0000317 від 26.08.2009р. (а.с. 60-66 том 1).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову до суду, створилась заборгованість в розмірі 35117,20грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 05.10.2009р. підписаним представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 22 том 1).

19.10.2009р. позивач направив відповідачу претензію за №22 з вимогою оплатити суму боргу у розмірі 37117,20грн. Факт отримання претензії відповідачем підтверджується відміткою відповідача від 20.10.2009р. вх. №454 (т.2 а.с. 1). Однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 47155,10грн. заборгованості за надані послуги, з яких 12038,40грн. за жовтень місяць 2009р., проте акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаного відповідачем за вказаний період суду не надав.

Позивач направив на адресу відповідача лист №26 від 03.11.2009р. з актом №ОУ-0000459 здачі прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2009р. Факт отримання відповідачем вказаного листа підтверджується відміткою відповідача від 03.11.2009р. вх. №473 (а.с. 25 том 1).

Водночас в матеріалах справи наявний лист відповідача, в якому останній повідомляє позивача про припинення дії договору про надання охоронних послуг №58 від 21.08.2008р. з 01.11.2009р. (а.с. 19 том 1).

За таких обставин суд приходить до висновку що позивачем надавались охоронні послуги в жовтні 2009 року.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

В порушення вказаних вимог відповідач не здійснив оплату, передбачену умовами договору.

З таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги, надані позивачем в період з липня по жовтень 2009 року у сумі 47155,10грн. обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 122 том 1) 3% річних за період з 01.08.2009р. по 31.10.2009р. становить 174,23грн.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних суд встановив, що позивачем невірно проведено нарахування. Разом з тим, перерахувавши розмір 3% річних суд встановив, що розмір 3% річних має бути більшим, ніж той, який нарахований позивачем, тому суд задовольняє позов в цій частині в повному обсязі.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу штрафні санкції в розмірі 2123,25грн. та штраф за прострочення сплати боргу, термін якого перевищує 30 днів - 3300,89грн.

При нарахуванні штрафних санкцій та штрафу позивач посилається на абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Вимога позивача щодо стягнення на його користь з відповідача штрафних санкцій в розмірі 2123,25грн. та штрафу - 3300,89грн. задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до абз.1, 3 ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже зі змісту частини 2 зазначеної статті, вбачається, що вказані санкції застосовуються у випадках прострочення виконання робіт, надання послуг, поставки продукції, а не за порушення грошового зобов'язання.

Порядок застосування санкцій за порушення грошового зобов'язання передбачено частиною 6 зазначеної статті, якою встановлено конкретний розмір цих санкцій, які могли бути визначені у договорі укладеному між сторонами. Проте, договором №58 про надання охоронних послуг від 21.08.2008р. стягнення штрафних санкцій не передбачено.

Такої ж самої правової позиції притримується Вищий господарський суд України в постанові від 29.01.2009р. по справі №20/27.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд відхиляє заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 39,40 том 1), як необґрунтовані та які спростовується наступним.

Твердження відповідача у своїх запереченнях, що щомісячний платіж мав становити 1003,20грн., оскільки сторонами в п. 2 визначена сума договору в розмірі 12038,40грн. не приймається судом до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Як вже зазначалось, протягом лютого 2009р. - вересня 2009р. позивач надав відповідачу послуги по охороні майна за адресою: м. Житомир, вул. Довженка, 45 на загальну суму 84268,80грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000402 від 30.09.2009р., №ОУ-0000343 від 26.08.2009р., №ОУ-0000266 від 31.07.2009р., №ОУ-0000232 від 30.06.2009р., №ОУ-0000168 від 31.05.2009р., від 30.04.2009р., від 31.03.2009р. та за лютий 2009р. підписаними представниками сторін та скріпленими печатками (а.с. 12-17, 67, 68 том 1), відсутністю претензій та заперечень відповідача стосовно наданих охоронних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.1089 ЦК України - за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщенні на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

У відповідності до ч.2 ст.1090 ЦК України, банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

Аналогічні положення містяться і у п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22 - Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Також вищевказана Інструкція НБУ у п.п. 2.31, 2.32, передбачає лише можливість уточнення даних про одержувача платежу, а саме: номера рахунку та/або коду (номера) одержувача, при цьому, таке уточнення робиться на письмову вимогу банку одержувача, проте не передбачає уточнення реквізитів графи "Призначення платежу".

Оскільки, як вбачається: з довідки Центрального відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м.Житомирі за №2-2-2-1-19 від 24.02.2010р., банківських виписок, зокрема банківської виписки за 18.06.2009р. відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 12038,40грн. в графі "Призначення платежу" зазначено, що оплата проводиться за послуги по охороні об'єкта, згідно договору №58 за травень 2009р. без ПДВ; з банківської виписки за 27.01.2009р. відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 12038,40грн. в графі "Призначення платежу" зазначено, що оплата проводиться за охорону за березень 2009р. рахунок 42 від 26.01.2009р. без ПДВ (а.с. 72, 141-143 том 1), суд вважає, що відповідачем були схвалені та частково виконані умови договору, а саме п.11, щодо щомісячної вартості послуг у розмірі 12038,40грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 47329,33грн., з яких: 47155,10грн. заборгованості, 174,23грн. 3% річних. В частині стягнення 2123,25грн. штрафних санкцій, 3300,89грн. штрафу в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 978 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", 10002, м.Житомир, вул. Довженка, 45, ідентифікаційний код 00698236 на користь Приватного підприємства "Безпека", 10009, м. Житомир, вул. Селецька, 5, ідентифікаційний код 32008456 - 47155,10грн. заборгованості, 174,23грн. 3% річних, 473,29грн. витрат по сплаті державного мита, 211,74грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2123,25грн. штрафних санкцій, 3300,89грн. штрафу в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання: 17.03.2010р.

1 - в справу; 2,3-сторонам

4 - прокурору