Постанова № 8672807, 24.03.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 березня 2010 р. № 11/236/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. –головуючого

Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В.(доповідач у справі)

розглянувши касаційну скаргуТОВ "Миколаївська аграрна компанія"

на постанову

у справіОдеського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 р.

№11/236/09 господарського суду Миколаївської області

за заявою

до

про ТОВ "Миколаївська аграрна компанія"

ТОВ"БаГор-Плюс"

банкрутство

в судове засідання представники сторін не з’явились

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.10.09р. за заявою ТОВ “Миколаївська аграрна компанія” порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - ТОВ “БаГор-Плюс” в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Цією ж ухвалою зобов’язано заявника надати до суду довідку з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

          Постановою суду від 13.10.2009р. боржника визнано банкрутом за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дуднікову Н.Г.

          Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.11.09р. (суддя Василяка К.Л.) провадження у справі про банкрутство ТОВ “БаГор-Плюс” припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

          Ухвала суду мотивована тим, що ініціюючий кредитор не надав суду безспірних доказів того, що боржник відсутній за своїм місцезнаходженням. Господарський суд дійшов висновку, що боржник не припинив господарської діяльності та перебуває за адресою свого місцезнаходження, а тому провадження у справі про його банкрутство як відсутнього боржника було порушено передчасно.

          Не погоджуючись із ухвалою суду, ТОВ “Миколаївська аграрна компанія” подало апеляційну скаргу, де просило ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків викладених в ухвалі суду, обставинам справи.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. (судді Єрмілова Г.А.; Воронюк О.Л.; Лашина В.В.) апеляційну скаргу ТОВ “Миколаївська аграрна компанія” залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.11.09р. залишено без змін.

          Не погоджуючись з прийнятою постановою ТОВ “Миколаївська аграрна компанія” звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.11.2009р., , аргументуючи порушенням норм процесуального права, зокрема, п.11 ст.11, п.8 ч.1 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

          Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Пунктом 5 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.          

          Відповідно до ст. 16 вказаного Закону з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

          Відповідно до вимог статті 17 Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

          Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

          Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 Закону).

          Згідно з частиною 8 статті 19 зазначеного Закону, якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

          Відповідно до вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Як встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись до господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання ТОВ “БаГор-Плюс” банкрутом в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявник, ТОВ “Миколаївська аграрна компанія”, посилався на відсутність у боржника майна та неможливість з'ясувати місцезнаходження боржника. В обґрунтування своїх вимог заявник надав постанову державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського МУЮ від 15.07.09р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, в якій зазначена адреса ТОВ “БаГор-Плюс” - м.Миколаїв, вул.Карла Лібхнета, 12.

          В матеріалах справи міститься копія свідоцтва серії А01 №124188 про державну реєстрацію юридичної особи -ТОВ “БаГор-Плюс” , з якого вбачається, що місцезнаходженням даної юридичної особи з 06.08.08р. є м.Миколаїв, вул.Артилерійська, 10, кв.39.

          В процесі розгляду справи в суді першої інстанції боржником було надано також копію свідоцтва Серії А01 №491815 про державну реєстрацію юридичної особи, відповідно до якого, з 14.10.2009р. місцезнаходженням ТОВ “БаГор-Плюс”є адреса: м.Миколаїв, вул.Карла Лібкнехта, 12, кв.5. Вказане також підтверджується довідкою з ЄДРПОУ АА №079095, виданою 20.10.2009року.

          Отже, на момент порушення провадження у справі ТОВ “БаГор-Плюс”, запис про відсутність юридичної особи - боржника за її місцезнаходженням Єдиному державному реєстрі був відсутній, а боржник перебував за адресою свого місцезнаходження.

          Доводи апеляційної скарги про те, що насправді боржник знаходиться за адресою: м .Миколаїв, вул.Карла Лібхнета 12, кв.39, судовою колегію залишаються поза увагою, оскільки вони не відповідають встановленому ст.34 ГПК України принципу допустимості доказів.

          Суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що твердження ТОВ “Миколаївська аграрна компанія” про припинення боржником господарської діяльності, не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, як-то випискою по рахунку ТОВ “БаГор-Плюс” за №26004901026576, відкритому у філії Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", з якої вбачається, про протягом 2008-2009років боржником здійснювались внески до УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва, місцевого бюджету, Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, та проводились розрахунки з контрагентами за господарськими договорами (т.1 а.с.74-109), а також податковими деклараціями, які подавалися підприємством до органів державної податкової служби протягом І кварталу 2009 року (т.2 а.с.10-48).

З урахуванням встановлених обставин суди попередніх інстанцій дійшли до обгрунтованого висновку про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ"БаГор-Плюс".

          Проте, посилання судів попередніх інстанцій що провадження слід припинити на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, є помилковим.

З таким висновком погодився Верховний Суд України, зазначивши у пункті 36 Постанови Пленуму №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: " Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору). "

          З огляду на зазначене, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. у справі №11/236/09 слід змінити та викласти її резолютивну частину у такій редакції: "На підставі викладеного та керуючись пунктом 7 частини першої статті 40 Закону та пунктом 11 частини першої статті 80 ГПК України , статтею 86 ГПК України, суд постановив:

          Провадження у справі № 11/236/09 про банкрутство ТОВ"БаГор-Плюс"(місто Миколаїв, вул. Карла Лібкнета,12) порушене за заявою ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" припинити".

          Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про припинення провадження у справі № 11/236/09, оскільки такі зміни правового статусу боржника підлягають внесенню до державного реєстру.

                    На підставі викладеного, та керуючись пунктом 7 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пунктом 11 частини першої статті 80 ГПК України , статтями 86, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 р. у справі №11/236/09 задовольнити частково.

2.Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 року змінити та викласти її резолютивну частину в такій редакції:

"Апеляційну скаргу ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.11.2009 року змінити та викласти її резолютивну частину у такій редакції:

На підставі викладеного та керуючись пунктом 7 частини першої статті 40 Закону та пунктом 11 частини першої статті 80 ГПК України , статтею 86 ГПК України, суд ухвалив: Провадження у справі № 11/236/09 про банкрутство ТОВ"БаГор-Плюс" (місто Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, 12) припинити".

3.Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТОВ"БаГор-Плюс" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про припинення провадження у справі № 11/236/09 про банкрутство ТОВ"БаГор-Плюс" (код ЄДРПОУ 32092731).

Головуючий                                                   Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

О.В. Яценко