Рішення № 86704560, 11.11.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4338/19

№ 2/183/2831/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

за участю секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом,-

встановив:

15 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд:

- визнати частки співвласників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у приватному спільному сумісному майні, а саме: квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 рівними;

- визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на 1/8 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, як спадкоємець першої черги звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї дружини, проте отримав від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним не надано до нотаріальної контори правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності спадкодавця на вказану вище квартиру. Згідно відповіді наданої на запит КП «Новомосковське МБТІ» ДОР», частка спадкової квартири належить спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 22 січня 1999 року виданого за розпорядженням Новомосковської міської ради № 05517 від 29 грудня 1998 року, зареєстрованого в БТІ 22 січня 1999 року за р. № 174-1. Отже, оскільки квартира знаходиться у спільній сумісній власності і за життя спадкодавця між нею та іншими співвласниками не укладалося договору про поділ нерухомого майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності, то на даний момент нотаріусу визначити частку померлого неможливо. Іншим спадкоємцем першої черги за законом є син померлої – ОСОБА_2 , який також звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та на момент смерті ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав у спірній квартирі.

Ухвалою суду від 15 липня 2019 року відкрите провадження по справі.

11 листопада 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача, витребувано з Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано з Комунального підприємства «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» інвентаризаційну справу на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, звернувшись до суду через свого представника з заявою про розгляд справи за його відсутності, одночасно позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, вирішив заочно розглядати справу на підставі доказів, що є у справі.

Представники третіх осіб в судове засідання також не з`явився, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи, наданої в оригіналі на запит суду для огляду, яка містить свідоцтво про право власності на житло видане 22 січня 1999 року Новомосковським житлово-експлуатаційним об`єднанням на підставі розпорядження від 29 грудня 1998 року за № 05517, зареєстрованого в Новомосковському БТІ за реєстровим номером № 174-1, у відповідності до якого квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

У відповідності до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Тільки з визначенням часток кожного із співвласників, виникає право спільної часткової власності, у відповідності до вимог ст. 356 ЦК України.

Право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, належить співвласнику, відповідно до вимог ч.1 ст. 370 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 370 та ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі виділення частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено договором.

Наявність іншого договору щодо спірного майна не встановлено, підстав для зменшення або збільшення частки кожного співвласника також не знайдено.

При цьому, суду в достатній мірі наведено необхідність визначення часток саме в судовому порядку, оскільки один із співвласників помер.

Таким чином, суду доведено, що частки кожного зі співвласників квартири АДРЕСА_2 на момент її приватизації, були рівними, тобто кожен зі співвласників, зазначений у свідоцтві про право власності на житло набув право власності на 1/4 частку зазначеної квартири.

Вимоги ст. 364 ЦК України передбачають право співвласника самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності.

Стаття 328 ЦК України передбачене набуття права власності на підставах, не заборонених законом.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_6 Новомосковською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 142/2017, у відповідності до якої позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті дружини, іншим спадкоємцем першої черги, окрім нього, є син померлої ОСОБА_2 , який також звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та був зареєстрований і проживав з померлою за однією адресою.

Даних про наявність іншим спадкоємців за законом або за заповітом судом не встановлено.

При цьому, 06 вересня 20018 року державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, після померлої ОСОБА_6 на частку в праві спільної сумісної власності на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ним не надано до нотаріальної контори правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності спадкодавця на спадкову квартиру (а.с.13).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. Суд вважає за необхідне визначити частки кожного із співвласників у спільному сумісному майні квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - рівними, відповідно припинити право спільної сумісної власності на спірну квартиру. А враховуючи ту обставину, що ОСОБА_6 померла, позивач по справі являється одним з двох спадкоємців першої черги і прийняв спадщину, тому за ним слід визнати право власності на 1/8 частку вказаної квартири, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 200, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 370, 372, 328, 1218, 1233 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визначити частки кожного із співвласників – ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у спільному сумісному майні - квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - рівними, тобто по 1/4 частці вказаної квартири кожному.

Припинити право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Новомосковська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Паланочна, 5, ЄДРПОУ 02891109.

Третя особа: Комунальне підприємство «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради», місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 18 оф. 203.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в тридцяти денний термін з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя О.В. Сорока.