Ухвала суду № 86701142, 24.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24 грудня 2019 року м. Київ № 640/25644/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві

третя особа Акціонерне товариство «Універсал Банк»

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, тертя особа Акціонерне товариство «Універсал Банк», в якому просить суд:

- визнати протиправною та нечинною постанову про стягнення виконавчого збору від 10.12.2018 року ВП №50607245.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд зазначає, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.

З системного аналізу зазначеної норми видно, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частин першої та другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить визнати протиправною та нечинною постанову про стягнення виконавчого збору від 10.12.2018 року ВП №50607245.

Таким чином, про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивачу стало відомо вже 10.12.2018 року.

За таких умов, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України.

В свою чергу позивач скористався правом на поновлення строку на звернення до суду, надав пояснення в яких стверджував, що ним не пропущено, визначений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк на звернення до суду, оскільки відповідач вчиняє триваюче правопорушення.

На думку позивача, вчинення відповідачем триваючого правопорушення не може вважатися пропуском строку на звернення до суду.

При цьому, під триваючим правопорушенням розуміється проступок, пов`язаний із тривалим невиконанням обов`язків за невиконання якого передбачена нормами КУпАП адміністративна відповідальність. В той же час, виявити триваюче правопорушення може тільки компетентний орган, шляхом проведення контролюючих перевірок.

Отже, з вищевказаного вбачається, що триваючим правопорушенням є виявлений органом державної влади проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом.

Натомість відносини позивача і відповідача не носять триваючого характеру, оскільки стверджуване позивачем порушення полягає у визнанні протиправною та нечинною постанову про стягнення виконавчого збору від 10.12.2018 року ВП №50607245, однак як вбачається із тексту позовної позивач, а також відповідно до документів, що містяться в матеріалах позовної заяви, позивач знав про порушення своїх прав, свобод та інтересів вже у 2018 року.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач мав можливість вжити своєчасних заходів щодо захисту свого порушеного права в межах встановленого Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористався такою за відсутності поважних причин.

Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 122-123, 160, 161, 169, 171, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 - позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом 15-ти днів з дня її підписання.

Суддя І.А. Качур