
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2019 року № 320/1947/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати дії Києво-Святошинського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 , поновити виплату пенсії з 01.02.2015 року та виплатити заборгованість за весь час затримки - неправомірними;
- зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управлінні Пенсійного фонду України Київської області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2015 року та виплатити заборгованість за весь час затримки.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв`язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в населеному пункті за місцем її проживання вона була вимушена покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Житомирської області, а потім до Київської області, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа. Так, позивачка зазначає, що з моменту взяття її на облік та до січня 2015 року пенсійний орган своєчасно, щомісячно нараховував та виплачував їй належні до виплати суми, проте у лютому 2015 року зазначені виплати припинились. У зв`язку з цими обставинами, позивачка письмово звернулась до пенсійного органу з заявою щодо безпідставного призупинення виплати пенсії з лютого 2015 року та з проханням виплатити заборгованість за зазначений період, однак відповідач фактично відмовив їй у цьому, повідомивши, що сума заборгованості буде виплачена після прийняття відповідного Порядку Кабінетом Міністрів України. На думку позивача такі дії пенсійного органу є протиправними та такими, що порушують її права та законні інтереси.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що пенсія в іншому районі була виплачена по 31.01.2015. Зазначив, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та будуть виплачені на умовах окремого порядку, який розроблений та погоджується Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з чим, просив відмовити в задоволенні позову.
Позивачкою подано до суду відповідь на відзив в якій остання зазначила, що відзив є необґрунтованим.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.09.2018 року №0000619437.
Позивачка має соціальний статус «пенсіонер», пенсію за віком було призначено Управлінням ПФУ в м. Торез Донецької області.
У зв`язку з збройним конфліктом на сході України позивачка була змушена покинути своє постійне місце проживання. В 2014 році стала на пенсійний облік в Житомирське об`єднане управління ПФУ в Житомирській області.
В період з 01.07.2014 року по 31.01.2015 року позивачка отримувала пенсію за віком в Житомирському об`єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області, що підтверджується копією розпорядження про призначення пенсії Житомирського об`єднаного управління ПФУ в Житомирській області №9692 від 11.11.2014 та листом Житомирського об`єднаного управління ПФУ в Житомирській області від 24.10.2018 року №Х-502.
В 2015 році виплату пенсії було припинено. Про причини (підстави передбаченні чинним законодавством) припинення виплати пенсії мене не повідомили жодним чином.
Позивачка перебуває на обліку в Києво-Святошинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області як внутрішньо переміщена особа з 20.09.2018, що підтверджується відповідною довідкою від 20.09.2018 №0000619437.
Листом Житомирське об`єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.10.2018 №Х-502 повідомило позивача остання перебуває на обліку в Житомирському ОУПФУ в Житомирській області та отримувала пенсію за віком з 01.07.2014 по 31.01.2015, яка обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
27.02.2019 позивачка звернулась з заявою до відповідача в якій просила поновити виплату пенсії з дати припинення виплати та сплатити заборгованість.
Листом від 12.03.2019 №161/Х-01 відповідач повідомив позивача, що відповідно до заяви позивача від 20.09.2018 було зроблено запит пенсійної справи до Житомирського ОУ ПФУ Житомирської області за №979 від 20.09.2018. Макет паперової справи надійшов на адресу відповідача 20.11.2018, електронна пенсійна справа надійшла 08.11.2018, згідно супровідного Житомирського ОУ ПФУ від 05.11.2018 за №201/03, пенсія в іншому була виплачена по 31.01.2015. Рішенням голови комісії з припинення Києво-Святошснького ОУ ПФУ від 22.11.2018 пенсійна справа була взята на облік з особливістю «переселенець не зареєстрований». Крім того, повідомлено, що пунктом 15 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, а саме з 20.09.2018, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та будуть виплачуватись на умовах окремого Порядку, який розроблений і погоджується Кабінетом Міністрів України.
В подальшому позивачкою 25.03.2019 подано до відповідача заяву в якій остання просила повідомити, щодо стану призначення пенсії, яка переведена з м. Житомира в листопаді 2018 року.
27.03.2019 позивачка повторно звернулась до відповідача з заявою в якій просила прискорить виплату пенсії.
Позивач стверджує, що станом на день звернення до суду з даним позовом, заборгованість що утворилась за період з 01.05.2018 по 01.08.2018 відповідачем виплачена не була.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її права та законні інтереси, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
З 22.11.2014 набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.
Судом встановлено, що довідка про взяття позивача на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною. Доказів про її скасування відповідачем не надано.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п.71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
В матеріалах справи відсутні докази про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача органом, який її видав.
У статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.
Отже, суд дійшов висновку, що довідка внутрішньо переміщеної особи за якою позивачку було поставлено на пенсійний облік не була скасована, підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 ЗУ №1058 відсутні. Таким чином Відповідачем по відношенню до позивачки було вчинено протиправні дії, які полягають в відмові поновити виплату пенсії з 01.02.2015 року та виплатити заборгованість за весь час затримки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, яка зазначена останнім у постанові від 06.02.2018 року по справі № 263/7763/17.
За таких обставин, беручи до уваги той факт, що жодних підстав, передбачених статтею 49 Закону № 1058, для припинення виплати пенсії позивачу у пенсійного органу не було, припинення відбулося без прийняття відповідачем відповідного рішення, а заборгованість з 01.02.2015 позивачці не виплачена, а також те, що пенсійний орган не надав суду жодних пояснень, заперечень, доказів на підтвердження своїх дій, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Києво-Святошинського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 , поновити виплату пенсії з 01.02.2015 року та виплатити заборгованість за весь час затримки неправомірними.
Зобов`язати Києво-Святошинське об`єднане управлінні Пенсійного фонду України Київської області поновити виплату ОСОБА_1 , пенсії з 01.02.2015 року та виплатити заборгованість за весь час затримки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 41248571).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.
Судове рішення № 86692303, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 23.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/1947/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: