Рішення № 86692305, 23.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року № 357/14804/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 08 серпня 2018 року № 2833/7 «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 16.06.2018».

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що оскаржуваний наказ прийнято з порушеннями норм чинного законодавства.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 19.12.2018 дану справу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 та доданих до неї документів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного наказу Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.05.2018 №308/6, комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України дійшла висновку про правомірність оскаржуваного наказу ГТУЮ у Київській області, оскільки останній був прийнятий відповідно до норм чинного законодавства. На підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Міністерством юстиції України прийнято наказ від 08.08.2018 № 2833/7 «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 16.06.2018». Міністерство юстиції України вважає, що дане рішення прийнято в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому, не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій останній зазначив, що відзив відповідача необґрунтований, а позов є таким, що підлягає задоволенню.

В подальшому 28.02.2019 позивачем подано заяву про зміну позивних вимог, але заявою від 05.03.2019 позивач відкликав заяву про змін позовних вимог.

Відповідачем подано заперечення до суду в яких останній зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Не погодившись з вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною першою статті 37 Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до чинного законодавства Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку, для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує:

чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження;

чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;

чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд (пункт 3 Порядку).

Так, на адресу Міністерства юстиції України 19.06.2018 надійшла скарга ОСОБА_1 від 16.06.2018 на рішення у формі наказу Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.05.2018 №308/6 «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 20.03.2018» на рішення про відмову від 05.02.2018 № 39511024, прийняте державним реєстратором, прав на нерухоме майно виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Матушевич О.В.

На виконання пункту 8 Порядку, Міністерством юстиції України витребувано у Головного територіального управління юстиції у Київській області належним чином засвідчені копії скарги та висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації ГТУЮ у Київській області, які були підставою для прийняття оскаржуваного наказу, для перевірки обставин викладених у скарзі.

Так, на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Комісія), яке відбулося 31.07.2018 встановлено, що 27 грудня 2017 року до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Гуршалом О.М. подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26095909 з метою проведення державної реєстрації права власності щодо житлового будинку. До заяви Позивачем додано наступні документи: договір дарування № 2-8117 від 29 грудня 1983 року, посвідчений Білоцерківською нотаріальною конторою; технічний паспорт б/н від 17 квітня 2003 року; лист Комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 08 лютого 2016 року за № 144; документ, що посвідчує особу заявника та ідентифікаційний номер платника податків.

За результатами розгляду заяви державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Матушевич Оленою Василівною прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 січня 2018 року за № 39083069 на підставі відсутності у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , державним реєстратором Матушевич О.В., 05.02.2018 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 39511024.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Крім того, пунктом 3 частини третьої статті 10 Закону встановлено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Також згідно з пунктом 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі - Порядок), під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно, право власності та суб`єкта цього права, інші речові права та суб`єкта цих прав, іпотеку та суб`єкта цього права, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав.

Згідно, відомостей з Державного реєстру прав, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03 січня 2018 року (за індексним номером 109779465) державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Матушевич О.В. встановлено відсутність зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна, що виникло до 01 січня 2013 року, тому, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону надіслано запит до Комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» щодо надання інформації про власників будинку, їх зареєстрованих часток та загальної, житлової площі об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи надану інформацію Комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 16 січня 2018 року за № 69, вбачається, що будинок зареєстрований за:

- ОСОБА_2 16/50 часток житлового будинку згідно свідоцтва про право власності, виданого 24 грудня 1997 року Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства, зареєстрованого Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації за № 3368;

- ОСОБА_3 34/50 частин житлового будинку згідно свідоцтва про право власності, виданого 24 грудня 1997 року Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства, зареєстрованого Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації за № 3368, що складає одиницю житлового будинку.

Так, з огляду документів, що подавалися для проведення державної реєстрації прав, Комісією виявлено, що за Договором дарування від 29 грудня 1983 року № 2-8117, посвідченого Білоцерківською нотаріальною конторою Гуршалу Олександру Миколайовичу перейшло в дар 1/10 частина житлового будинку, що належить дарителю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Білоцерківською державною нотаріальною конторою 21 серпня 1956 року та договору купівлі-продажу, посвідченого Білоцерківською державною нотаріальною конторою 20 травня 1954 року, зареєстрованих Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації за № 3368.

Крім того, технічний паспорт від 17 квітня 2003 року містить загальну площу будинку 174,3 кв.м., а житлову - 110,0 кв.м., а згідно поданого на державну реєстрацію Договору дарування технічна характеристика житлової площі в цілому житлового будинку складає 51,20 кв.м.

Слід зазначити, що в технічному паспорті та згідно наданої відповіді Комунального підприємства Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» від 16 січня 2018 року за № 69 інформація про власників співпадають.

Постійно діючою комісією при Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації встановлено суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об`єкт нерухомого майна, а тому у останньої не було підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 10 частини восьмої статті 37 Закону передбачено, що територіальні органи Міністерства юстиції України відмовляють у задоволенні скарги, якщо державним реєстратором прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Пунктом 12 Порядку № 1288 встановлено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

З вищенаведеного вбачається, що суб`єктом оскарження (Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області) під час розгляду скарги дотримано вимоги Порядку № 1128.

Отже, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 та доданих до неї документів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного наказу Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.05.2018 №308/6, комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України дійшла висновку про правомірність оскаржуваного наказу ГТУЮ у Київській області, оскільки останній був прийнятий відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 77, 78, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.