Рішення № 86692301, 23.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року № 810/3490/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до відділу зони ЧАЕС ГУМВС України в Київській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням, підвищеного на 15%, з коефіцієнтом 5 (4 +1), із застосуванням кратності 4 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 19 днів роботи в третій зоні небезпечності місті Прип`ять, а також з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням з коефіцієнтом 4 (3 +1), із застосуванням кратності 3 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 20 днів роботи в другій зоні небезпечності місті Чорнобиль і ПуСО (пункті спеціальної обробки) Діброва;

- зобов`язати відділ зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням, підвищеного на 15%, з коефіцієнтом 5 (4 +1), із застосуванням кратності 4 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 19 днів роботи в третій зоні небезпечності місті Прип`ять, а також з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням з коефіцієнтом 4 (3 +1), із застосуванням кратності 3 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 20 днів роботи в другій зоні небезпечності місті Чорнобиль і ПуСО (пункті спеціальної обробки) Діброва;

- зобов`язати відділ зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області включити в довідку ОСОБА_1 про грошове забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС грошове забезпечення з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням, підвищеного на 15%, з коефіцієнтом 5 (4+1), із застосуванням кратності 4 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 19 днів роботи в третій зоні небезпечності місті Прип`ять, що становить 1236,90 карбованців, а також з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням з коефіцієнтом 4 (3 +1), із застосуванням кратності 3 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 20 днів роботи в другій зоні небезпечності місті Чорнобиль і ПуСО (пункті спеціальної обробки) Діброва, що становить 980,00 карбованців; добових у розмірі 420,00 карбованців; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 600,0 карбованців, премії у розмірі 100,00 карбованців;

- зобов`язати відділ зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області видати ОСОБА_1 нову довідку встановленого зразка про грошове забезпечення з урахуванням зазначених виплат для пред`явлення до органів Управління пенсійного Фонду України для нарахування пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування таких вимог позивачем зазначено, що оскільки передбачені діючим законодавством виплати за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу не нараховувались і не виплачувались, розмір його фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження визначений неправильно, що призвело до невірного нарахування і суттєвого заниження розміру пенсії, позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача з проханням провести перерахунок та виплатити зазначені кошти, а також видати довідку про фактичний заробіток позивачу

На вказану заяву, позивач отримав відповідь про те, що нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення відбулися належним чином, в довідку для призначення пенсії зазначені виплати не включаються, тому підстави для перерахунку і видачі нової довідки про заробітну плату відсутні. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою суду від 01.08.2018 на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.

Зазначена ухвала суду від 01.08.2018 була направлена відповідачу та отримана ним 13.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113328907681, однак правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 , є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 1 групи із захворювання, пов`язаного з наслідками ліквідації Чорнобильської катастрофи. Із 2003 року перебуває на обліку в Ірпінському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та одержує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС. Наведене підтверджується посвідченням ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, посвідченням інваліда 1 групи, пенсійним посвідченням.

На час, коли відбулася аварія на Чорнобильській АЕС, позивач працював на посаді оперативного чергового Прип`ятського міського відділу внутрішніх справ Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому, мав звання старший лейтенант міліції.

У перші години після аварії був відряджений для участі в ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, і перебував у місті Прип`ять 19 днів - із 26 квітня по 30 квітня 1986 року; 05 червня 1986 року; 2,3,5,7,9,10,15 серпня 1986 року. Також був відряджений до міста Чорнобиль, де перебував 6 днів - 4,6,12,19,20,25 серпня 1986 року, та до ПуСО (пункт спеціальної обробки) Діброва, де перебував 14 днів – 11, 13, 14, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 26, 27, 28, 30 серпня 1986 року.

Позивач отримав дозу радіаційного опромінення 93,02 бер. Під впливом іонізуючого випромінювання позивач втратив здоров`я, отримав невиліковну фізичну і психологічну недугу, внаслідок чого став інвалідом, що підтверджується довідкою №20/017 від 22.08.1990 року; довідкою №50 від 20.06.2018 року; маршрутним листом; трудовою книжкою; довідкою МСЕК.

Вважаючи передбачені діючим законодавством виплати за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу не нараховувались і не виплачувались, розмір його фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження визначений неправильно, що призвело до неправильного нарахування і суттєвого заниження розміру пенсії, то позивач 03.05.2018 звернувся із письмовою заявою до відділу зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області з проханням провести перерахунок та виплатити зазначені кошти, а також видати довідку про фактичний заробіток з урахуванням перерахунку.

Позивач стверджує, що під час розгляду його заяви відповідач будь-яких дій не виконав, не провів перерахунку його грошового забезпечення та не видав довідку про фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження з урахуванням перерахунку, лише надіслав як відповідь довідку про підтвердження участі в ліквідації аварії на ЧАЕС та довідку за формою 122.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

У свою чергу, умови оплати праці в період виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначалися постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів СРСР та УРСР в залежності від категорії працюючих (працівники, особи рядового та начальницького складу, військовозобов`язані, призвані на збори, військові строкової служби) та місця знаходження працівника залежно від встановлених зон в період виконання цих робіт (1- ша, 2-га, 3-тя зони небезпеки, зона іонізуючого випромінювання (30-ти кілометрова зона).

При цьому базовим документом, який визначав порядок оплати праці ліквідаторам аварії на ЧАЕС, є постанова Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07 травня 1986 року №524-156 “Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції”.

Статтею 3 Закону України “Про правонаступництво України” передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, іншими нормативними актами, крім прийнятих СРСР, не передбачені, значить вони є діючими на цей час.

Таким чином, розрахунок грошового забезпечення позивача за роботу в зоні відчуження відповідач повинен був провести на підставі діючих та той час нормативно-правових актів:

- розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964-рс та постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року №207-7, якими були встановлені зони небезпеки, де оплата праці працівників, розташованих в межах 30-км зони ЧАЕС, розділеної на III, II, І зони небезпеки, оплачується відповідно у 5,4,3- кратному розмірі таких ставок (посадових окладів);

- пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.86р. № 524-156 “Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції”, яким передбачалося виплачувати військовослужбовцям військових частим і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, що виконували службові обов`язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади та оклади за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі;

- абзацу другого пункту 1 зазначеної постанови, яким тарифні ставки і посадові оклади працівників, які виконували роботи в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, підвищувались на 15%.

Також постановою Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року №665-195 передбачено збереження за працівниками, направленими для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно абзацу 4 підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року №207-7 ( абзац 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.86р. № 665-195) провадилась у III, II, 1-й зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному, 2-кратному розмірі (із врахуванням 100% тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Станом на квітень-серпень 1986 року його посадовий оклад становив 100 крб., оклад за спеціальним званням - 100 крб., місто Прип`ять віднесене до III зони небезпеки, місто Чорнобиль і ПуСО Діброва - до II зони небезпеки, тому моє грошове забезпечення повинно бути розрахованим виходячи з подвійного розміру посадового окладу і окладу за спеціальним званням, підвищеного на 15% за виконання робіт з підвищеною радіоактивністю, із застосуванням коефіцієнта 5(4+1) за 19 днів роботи в місті Прип`ять, із застосуванням кратності 4 та зі збереженим середнім заробітком, а також виходячи з подвійного розміру посадового окладу і окладу за спеціальним званням із застосуванням коефіцієнта 4 (3+1) за 20 днів роботи в місті Чорнобиль і ОСОБА_3 , із застосуванням кратності 3 та зі збереженим середнім заробітком.

Однак відповідно до розрахункового листа за 1986 рік моє грошове утримання обраховане в одинарному розмірі. До довідки про фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження, яка знаходиться в моїй пенсійній справі та із якої визначається пенсія, включені відомості лише про 5 днів моєї роботи в зоні відчуження.

Також відповідно до умов підпункту 2 пункту 1 постанови Ради Міністрів Української PCP та Української республіканської ради професійних спілок від 10 червня 1986 року «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській та запобіганням забруднення навколишнього середовища» міністерствам і відомствам дозволялось виплачувати працівникам, у тому числі особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, направленим на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища, добові в розмірі 3,50 крб. та забезпечувати їх безкоштовним харчуванням із розрахунку 2,60 крб. на добу.

Згідно розрахункового листа за 1986 рік позивачу нараховано та виплачено добових в сумі 420 крб.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» № 964 рс від 17 травня 1986 року визначалося, що в тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації та у зв`язку із чим не допускається для подальшої роботи у зазначених зонах небезпечності - йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п`ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою і військовому чи спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівникам - 300 крб.

Основні дозові межі радіоактивного опромінення встановлені ст.5 Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» від 1998 року. Згідно цієї норми основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановленого цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз. Частина ст. 8 цього закону визначає, що якщо протягом перших двох тижнів після аварії ефективна доза опромінення може досягти 50 мілізівертів, то здійснюється евакуація людей. Відповідно примітки до частини 1 ст. 5 зазначеного закону 1 мілізіверт дорівнює 0,1 бера (у мене - 93,02 бер, що дорівнює 930,2 мілізівертів).

Так як розмір окладу за посадою становив 100,00 крб., за званням - 100,00 крб., всього 200 крб., тому одноразова винагорода за переопромінення повинна бути виплачена в розмірі 600,00 крб., водночас дані про цю виплату у документах бухгалтерського обліку відсутні, у довідку для призначення пенсії не внесені.

Крім зазначених виплат за роботу в зоні відчуження згідно наказу УВС виконкому Київської обласної ради народних депутатів №112 від 29 квітня 1986 року позивачу була виплачена премія в сумі 100 крб., що стверджується довідкою №12 від 11.01.2012 року, водночас ця сума коштів також не включена в довідку про фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, на підставі норм чинного законодавства фактичний заробіток позивача, який має бути нарахований відповідачем за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та включений у довідку для пред`явлення до органів ПФУ для нарахування пенсії, становить: за 19 днів роботи в місті Прип`ять - подвійний посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, підвищений на 15%, з коефіцієнтом 5 (4 +1), із застосуванням кратності 4 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи, що становить 1236,90 карбованців, де: 19 (дні) х 7,00 крб.(денна тарифна ставка) х 2 (подвійний розмір) х 15% х 4 (кратність) + 133 крб. (збережений середній заробіток); за 20 днів роботи в місті Чорнобиль та ПуСО Діброва - подвійний посадовий оклад та оклад за спеціальним званням з коефіцієнтом 4 (3 +1), із застосуванням кратності 3 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи, що становить 980,00 карбованців, де: 20 (дні) х 7,00 крб.(денна тарифна ставка) х 2 (подвійний розмір) х 3 (кратність) + 140,0 крб.(збережений середній заробіток), а всього 2616,90 карбованців; одноразова винагорода за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення - 600,00 карбованців; -добові в розмірі 3,50 крб. за добу - 420,00 карбованців; премія в сумі 100 карбованців, що разом - 3336,90 карбованців.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.03.2017 року у справі №К/800/49848/15 та від 14.06.2017 року у справі №К/800/42484/15.

Оскільки грошове забезпечення за роботу в зоні відчуження, в загальній сумі крб., яке згідно діючого законодавства позивачу повинно було бути нараховане і виплачене, відповідач внаслідок бездіяльності неправомірно не нарахував, не виплатив та не включив у довідку про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у більшому розмірі, вважаю, що бездіяльність відповідача має бути визнана неправомірною.

Статтями 21, 22, 43, 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звуженим. Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищено законом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, що передбачено ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі наведеного суд вважає, що відповідач зобов`язаний нарахувати та включити у довідку про фактичну заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у місті Прип`ять із 26 квітня по 30 квітня 1986 року; 05 червня 1986 року, 2,3,5,7,9,10,15 серпня 1986 року, у місті Чорнобиль- 4,6,12,19,20,25 серпня 1986 року та ПуСО (пункт спеціальної обробки) Діброва -11, 13, 14, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 26, 27, 28, 30 серпня 1986 року грошове забезпечення, порядок та умови виплати якого регламентовані зазначеними нормативно-правовими актами.

Окрім того, статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно пункту четвертого статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У цьому контексті, суд зазначає, що відповідачем, задля спростування позову та доведення його необґрунтованості, відзиву або інших заяв до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність відділу зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням, підвищеного на 15%, з коефіцієнтом 5 (4 +1), із застосуванням кратності 4 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 19 днів роботи в третій зоні небезпечності місті Прип`ять, а також з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням з коефіцієнтом 4 (3 +1), із застосуванням кратності 3 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 20 днів роботи в другій зоні небезпечності місті Чорнобиль і ПуСО (пункті спеціальної обробки) Діброва.

Зобов`язати відділ зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням, підвищеного на 15%, з коефіцієнтом 5 (4 +1), із застосуванням кратності 4 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 19 днів роботи в третій зоні небезпечності місті Прип`ять, а також з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням з коефіцієнтом 4 (3 +1), із застосуванням кратності 3 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 20 днів роботи в другій зоні небезпечності місті Чорнобиль і ПуСО (пункті спеціальної обробки) Діброва.

Зобов`язати відділ зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області включити в довідку ОСОБА_1 про грошове забезпечення за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС грошове забезпечення з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням, підвищеного на 15%, з коефіцієнтом 5 (4+1), із застосуванням кратності 4 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 19 днів роботи в третій зоні небезпечності місті Прип`ять, що становить 1236,90 карбованців, а також з урахуванням подвійного посадового окладу та окладу за спеціальним званням з коефіцієнтом 4 (3 +1), із застосуванням кратності 3 та зі збереженим заробітком за основним місцем роботи за 20 днів роботи в другій зоні небезпечності місті Чорнобиль і ПуСО (пункті спеціальної обробки) Діброва, що становить 980,00 карбованців; добових у розмірі 420,00 карбованців; одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінення у розмірі 600,0 карбованців, премії у розмірі 100,00 карбованців.

Зобов`язати відділ зони ЧАЕС Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області видати ОСОБА_1 нову довідку встановленого зразка про грошове забезпечення з урахуванням зазначених виплат для пред`явлення до органів Управління пенсійного Фонду України для нарахування пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.