Рішення № 86692129, 27.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2019 року м. Київ справа № 320/1896/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комісії Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з питань призначення державних соціальних допомог, надання населенню пільг, житлових субсидій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до комісії Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з питань призначення державних соціальних допомог, надання населенню пільг, житлових субсидій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (далі - третя особа), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні пільг за фактичним місцем проживання;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та внести позивача разом з членами його сім`ї (дружиною - ОСОБА_2 та сином - ОСОБА_3 ) до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги;

- стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану протиправними дії відповідача у розмірі 1 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, будучи учасником бойових дій, звернувся до відповідача із заявою щодо надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, надав повний пакет документів для призначення пільг та просив включити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Проте, відповідачем відмовлено у внесенні їх до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб та у встановленні пільг.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 р. відкрито спрощене позовне провадження в цій адміністративній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 р. витребувано докази від комісії Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з питань призначення державних соціальних допомог, надання населенню пільг, житлових субсидій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

19 липня 2019 р. до суду надійшов відзив від відповідача, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що відповідачем прийнято рішення відмовити в наданні пільг за місцем фактичного проживання, враховуючи всіх членів сім`ї, на яких поширюються пільги. Вважає, що прийняте рішення є обґрунтованим та прийняте відповідно до чинного законодавства.

21 серпня 2019 р. до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

18 вересня 2019 р. до суду сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач 19 квітня 1993 р. року народження, є громадянином України та прописаний за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту Серії НОМЕР_1 № 009631 який виданий Хотівським РВУ МВС України у Чернівецькій області.

У період з 29 серпня 2018 р. до 13 жовтня 2018 р. позивач виконував службові завдання у складі сил і засобів, залучених до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районі проведення операції об`єднаних сил та в подальшому набув статусу учасника бойових дій. Відповідно до посвідчення від 26 грудня 2018 р., виданого Службою безпекою України серії УБД № 184522, позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни.

23 квітня 2015 між позивач та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, про що 23 квітня 2015 р. складено відповідний актовий запис № 148, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що починаючи з 16 січня 2016 р. він зареєстрований в гуртожитку СБУ за адресою: АДРЕСА_2 , але у зв`язку з обмеженою кількістю ліжко-місць фактично проживає у будинку АДРЕСА_3 . Гнідин Бориспільського АДРЕСА_2 . За адресою фактичного місця проживання користується комунальними послугами (природним газом та електроенергією) та сплачує за них відповідні кошти. Пунктом 5 ч.1 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій надається 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

13 січня 2019 р. у позивача народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 .

23 січня 2019 р. виконавчим комітетом Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області видано довідку № 02-31/101 про те, що позивач проживає без реєстрації в селі Гнідин Бориспільського району Київської області на вулиці АДРЕСА_3 у житловому будинку разом зі своєю сім`єю: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

27 лютого 2019 р. Управлянням праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації в місті Києві видано довідку, що облікова картка в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які зареєстровані на пільги, за заявою позивача закрита 27 лютого 2019 р. У цій довідці повідомлено, що позивач пільгами на житлово-комунальні послуги не користується.

Зазначає, що задля отримання зазначеної знижки пільговику необхідно бути внесеним в єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (за місцем його реєстрації, або фактичного проживання). 2 квітня 2019 р. позивач звернувся через Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації з відповідним пакетом документів (визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» від 29 січня 2003 р. № 117), а також надав інші документи, які підтверджують що він не перебуває у вищезазначеному реєстрі за місцем реєстрації, а члени його сім`ї не беруть участь у житлових програмах.

5 квітня 2019 р. відповідно до витягу з протоколу № 14 засідання комісії з питань призначення державних соціальних допомог, надання населенню пільг, житлових субсидій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу відмовлено в наданні пільг за місцем фактичного проживання, враховуючи всіх членів сім`ї, на яких поширюються пільги, за адресою: с АДРЕСА_4 Гнідин, АДРЕСА_5 Шкільна, 2а, (п. 2 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29 січня 2003 р.).

У зв`язку з тим, що позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, ним подано цей позов до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Стаття 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі – Закон № 3551-ХІІ) передбачає, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 75-процентна (перевірити, це УБД чи інвалід війни, там дві статті і пільги у них різні) знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі – Положення).

Відповідно до вимог п. 1 Положення Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Згідно з вимогами абз. 1 п. 2 Положення до Реєстру вноситься така інформація:

про пільговиків - прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті) (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреса зареєстрованого місця проживання (за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 5 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 76; Офіційний вісник України, 2018 р., № 37, ст. 1311), - адреса фактичного місця проживання), склад сім`ї, характеристика житла, реквізити паспорта громадянина України та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами фактично користується;

про студентів, курсантів невійськових вищих навчальних закладів, які отримують соціальні стипендії, - повне найменування та код згідно з ЄДРПОУ вищого навчального закладу або його відокремленого структурного підрозділу, прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, реквізити паспорта громадянина України (свідоцтва про народження дитини), адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання, підстави для отримання соціальної стипендії, розмір місячної стипендії (разом із сумою індексації) та строк, на який призначена соціальна стипендія;

про осіб, які отримують державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, - прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса зареєстрованого та фактичного місця проживання, реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Інформація про осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вноситься до Реєстру диференційовано з урахуванням належності особи до визначеної під категорії (абз. 2 п. 2 Положення).

Пунктом 3 Положення визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

- надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Згідно з вимогами п. 5 Положення для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім`ї на пільги (з пред`явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, пред`являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.

У сільській місцевості пільговик подає зазначені документи (копії документів), пред`являє оригінали документів та паспорт, а також надає інформацію виконавчому органу сільської, селищної ради. Виконавчий орган приймає подані документи (копії документів), перевіряє відповідність поданої копії документа, що підтверджує право на пільги, його оригіналу, фіксує надану інформацію та реквізити паспорта пільговика і передає їх відповідному уповноваженому органу.

У разі коли пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, цей орган вживає заходів до включення інформації про нього до Реєстру.

Якщо під час наповнення Реєстру використовується інформація з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку громадян, до Реєстру включається інформація про пільговика без його особистої участі (за винятком інформації, що міститься у базі персональних даних - Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків).

Відповідно до вимог п. 6 цього Положення пільговик, який має право на конкретну пільгу згідно з кількома законами України, включається до Реєстру як пільговик, що користується цією пільгою згідно з одним Законом України за його вибором.

Якщо фізична особа має право на пільги згідно з кількома законами, до Реєстру включається така інформація, про пільговика.

У разі коли фізична особа, яка має і використовує право на пільга на підставі одного із законів України, використовує також своє право на інші пільги як член сім`ї пільговика, який має право на пільги згідно з іншими законами, ця фізична особа включається до Реєстру також як член сім`ї пільговика.

Із викладеного вбачається, що позивач набуває право на отримання пільг, встановлених для учасників бойових дій з моменту отримання відповідного статусу, проте механізм фактичної реалізації зазначених пільг відбувається шляхом внесення відомостей про пільговика до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Крім того, ч. 2 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ визначено, що пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються таким ветеранам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім`ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім`ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Визначення поняття "житло" в наведеному законі відсутнє. Проте, оскільки зазначений вид пільг відноситься до майнових прав особи, суд вважає доречним застосування норм цивільного законодавства.

Так, ч.ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України встановлено, що житло - є місце проживання фізичної особи, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Отже, Закону № 3551-ХІІ не передбачено обмеження пільги позивача відносно одного місця проживання, а передбачено поняття "житло".

Судом встановлено, що відповідно до довідки від 23 січня 2019 р. № 02-31/101 виконавчого комітету Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області позивач проживає без реєстрації в АДРЕСА_6 Гнідин АДРЕСА_7 району Київської АДРЕСА_8 на вулиці АДРЕСА_3 у житловому будинку разом зі своєю сім`єю, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Крім того, при вирішенні цієї справи, суд бере до уваги, що тлумачення терміну «член сім`ї» міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 3 червня 1999 р. у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї") (далі - Рішення КСУ від 3 червня 1999 року).

Так, п. 6 цього Рішення від 3 червня 1999 р. визначив: «Стосовно поняття «член сім`ї» Конституційний Суд України виходить з об`єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства. Використаний законодавцем підхід до визначення членів сім`ї стосовно інших правовідносин за аналогією можна застосувати і для тлумачення поняття «член сім`ї» у контексті пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку». Наведені правові норми дають підстави для диференціації членів сімей взагалі, членів сімей, які перебувають на утриманні або проживають з суб`єктами права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послугами, на дві групи.

До першої з них слід віднести чоловіка або дружину військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони та їх прямих родичів по низхідній і висхідній лініях - дітей і батьків. Право на отримання 50-відсоткової знижки на оплату жилої площі та комунальних послуг для дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, який загинув, помер, пропав безвісти або став інвалідом під час проходження військової служби, працівника міліції чи особового складу державної пожежної охорони, виникає за наявності лише однієї у мови - належності до сім`ї суб`єкта права на зазначені пільги. Таке ж право для дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, який несе службу на загальних підставах, набувається за тієї ж умови, але тільки у випадках, коли вони перебувають на повному утриманні військовослужбовця або одержують від нього допомогу, яка є для таких членів сім`ї постійним і основним джерелом засобів до існування. Але за будь-яких з названих обставин право на зазначені пільги не залежить від того, хто з членів сім`ї е наймачем чи власником (співвласником) жилого приміщення.

Дружина (чоловік), їх діти і батьки с членами сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони і нарівні з ним користуються пільгами щодо оплати житла і комунальних послуг, якщо вони проживають разом з ним, а у передбачених законом випадках ще й ведуть спільне господарство. Стосовно дітей не має значення їх походження, а також те, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Якщо дорослі діти чи батьки мають чи створюють власні сім`ї, то члени їх сімей набувають право на зазначені пільги нарівні з іншими членами сім`ї військовослужбовця, працівника міліції чи особового складу державної пожежної охорони, але лише за умов, коли вони визнані як інші особи, що належать до членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони на підставі положень частини другої статті 64 Житлового кодексу Української PCP, тобто як такі, що постійно проживають з наймачем і ведуть з ним спільне господарство, та з дотриманням правил, визначених частиною третьою цієї ж статті та статтею 65 названого Кодексу.

Другу групу членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб`єктом права на пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Питання про визнання членом сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони інших осіб (крім подружжя, дітей, батьків) вирішуються відповідними органами і організаціями, а у спірних випадках - судами загальної юрисдикції, які з`ясовують характер відносин з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони при розгляді кожної конкретної справи.

Суттєвим правовим чинником для визначення кола осіб, яким надасться право па пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, є факт їх спільного проживання з суб`єктом права на такі пільги. Це випливає з наведених положень статті 64 Житлового кодексу Української PCP (який чинний на момент звернення), інших законів України та тих міжнародних угод, які стали невід`ємними складовими національного законодавства.

Відповідно до посвідчення від 26 грудня 2018 р. виданого Службою безпекою України серії УБД № 184522 позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій. Отже, має право бути внесеним до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є членом сім`ї учасника бойових дій (дружина і син) і проживають без реєстрації разом з позивачем в селі Гнідин Бориспільського району Київської АДРЕСА_8 на вулиці АДРЕСА_3 у житловому будинку.

Суд зазначає, що одними із завдань, які виконує Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, є: 1) ведення обліку таких осіб; 2) безпосереднє надання таким особам пільг.

Судом враховано, що ОСОБА_2 є дружною, а ОСОБА_3 є сином позивача, тобто є членами сім`ї позивача, який має право на пільги як учасник бойових дій. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно проживають з позивачем.

За таких обставин суд зазначає, що згідно з вимогами Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та ч. 2 ст. 13 Закону №3551-ХІІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право бути включеними до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та внести ОСОБА_1 разом з членами його сім`ї, а саме: дружиною - ОСОБА_2 та сином - ОСОБА_3 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, суд зазначає наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

В той же час, адміністративний суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити конкретні дії лише за умови, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 809/1231/16 викладено висновок, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Наведений висновок, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Беручи до уваги, що судом встановлено дотримання позивачем передбачених законодавством вимог при поданні заяви про внесення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, враховуючи відсутність визначених законодавством підстав для прийняття відповідачем рішення про відмову у задоволенні вказаної заяви, з огляду на визначений законом імперативний обов`язок відповідача прийняти рішення про внесення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, в разі відсутності підстав для відмови, та беручи до уваги, безпідставно порушує права позивача на отримання пільг, суд дійшов висновку, що з метою остаточного вирішення спору, повного та ефективного захисту прав та інтересів позивача, необхідно задовольнити позов шляхом зобов`язання відповідача внести ОСОБА_1 разом з членами його сім`ї, а саме: дружиною - ОСОБА_2 та сином - ОСОБА_3 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

З урахуванням наведеного суд вважає, що належним способом захисту інтересів позивача буде не зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та внести позивача разом з членами його сім`ї (дружиною - ОСОБА_2 та сином - ОСОБА_3 ) до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, з зобов`язання відповідача внести ОСОБА_1 разом з членами його сім`ї, а саме: дружиною - ОСОБА_2 та сином - ОСОБА_3 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача, у розмірі 1 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як убачається з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 р. № 4 (далі - Постанова № 4) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з вимогами пунктів 4, 5 Постанови № 4 визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як убачається із п. 9 Постанови № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом з тим, позивачем не надано доказів настання втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача. Суд зазначає, що обґрунтування розміру моральної шкоди жодним чином не обґрунтовано.

Суд зазначає, що позивачем має бути доведено, а судом оцінено наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами як факту завдання йому моральної шкоди, її розміру, так і того факту, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.

Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням комісії Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з питань призначення державних соціальних допомог, надання населенню пільг, житлових субсидій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та вини останнього в її заподіянні, а також не вказано, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1 000 грн. 00 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову в наданні пільг за фактичним місцем проживання та у внесенні до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги разом з позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії комісії Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з питань призначення державних соціальних допомог, надання населенню пільг, житлових субсидій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам щодо відмови в наданні ОСОБА_1 пільг за фактичним місцем проживання.

Зобов`язати комісію Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з питань призначення державних соціальних допомог, надання населенню пільг, житлових субсидій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам внести ОСОБА_1 разом з членами його сім`ї, а саме: дружиною - ОСОБА_2 та сином - ОСОБА_3 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач – Комісія Бориспільської районної державної адміністрації Київської області з питань призначення державних соціальних допомог, надання населенню пільг, житлових субсидій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, адреса: вул. Київський шлях, 74, м. Бориспіль, Київська область, 08300.

Третя особа - Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, адреса: вул. Київський шлях, 74, м. Бориспіль, Київська область, 08300, код ЄДРПОУ – 24209740.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 27 грудня 2019 року.