Рішення № 8668960, 24.03.2010, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Копія

Справа № 2-533-10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2010 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Резнік Ю.В.

при секретарі Величко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Рубін» про стягнення боргу та штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про стягнення боргу та штрафних санкцій. В якості відповідача по справі вказано ДП «Рубін». В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 54 безвідсоткової тимчасової поворотної допомоги з фізичною особою, що був укладений 18.04.2008 року між ним та відповідачем. Так як відповідач не повертає суму позики він просить суд стягнути з ДП «Рубін» на його користь борг в сумі 1000 гривень, пеню в сумі 1250 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві. Також він пояснив, що згідно з умовами договору № 54 від 18.04.2008 року він передав ДП «Рубін» кошти в сумі 1000 грн., що підтверджується прибутковий касовим ордером № 132. Так як позичальник не виконує умови договору позивач вказував на необхідність стягнення пені відповідно до п.5 договору № 54 від 18.04.2008 року.

Представник відповідача по дорученню ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково. В своїх поясненнях вона вказувала, що оригінал договору № 54 від 18.04.2008 року на підприємстві відсутній так як і багато інших договорів за відповідний період часу. При цьому на підприємстві є прибутковий касовий ордер № 132 на суму 1000 гривень. Підстав вважати, що вказаний касовий ордер має відношення до договору № 54 від 18.04.2008 року не має, тому, що в договорі йдеться про безвідсоткову тимчасову поворотну фінансову допомогу, загальна сума якої становить 3000 грн.. Тому позов в частині відшкодування коштів тимчасової поворотної фінансової допомоги на суму 1000 грн. відповідач визнає, а в іншій частині позовних вимог не визнає і просить відмовити у звязку з безпідставністю.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача по справі, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 18 квітня 2008 року уклав у письмовій формі договір безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги з фізичною особою ( позикодавцем) № 54 з державним підприємством «Рубін» ( юридична адреса : Черкаська область м. Умань вул. Леніна, 57 ) в особі директора ОСОБА_3 (а.с. 6). Відповідно до умов договору позикодавець надає позичальнику безвідсоткову тимчасову поворотну фінансову допомогу загальна сума якої становить 3000 грн.. Відповідно до п. 3 договору позичальник зобовязувався повернути позикодавцю суму фінансової допомоги у строк до 1 року з моменту надання, а саме не пізніше 18 квітня 2009 року. Згідно з положеннями п. 5 договору передбачено, що у разі порушення позичальником строку повернення фінансової допомоги, він сплачує позикодавцю пеню в розмірі «…0,5 % від простроченої до повернення суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня».

Згідно прибуткового касового ордеру № 132 від 19.05.2008 року ДП «Рубін» було прийнято від ОСОБА_1 тимчасову поворотну фінансову допомогу в сумі 1000 грн. (а.с. -7 ) однак посилання на конкретний договір, що був підставою внесення відповідних коштів в прибутковому ордері відсутнє.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність іншій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої якості.

Згідно з вимогами ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі.

Частиною першою ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти ) у строк і в порядку, що встановлені договором.

В ст. 526 ЦК України зазначено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного кодексу.

Однак п. 5 розд. 8 ?рикінцевих положень Закону ?ро фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”( далі Закону), передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому закону, якщо інше не передбачено цим законом.

Відповідно до п. 6 ст. 4 вищевказаного Закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою. Фінансова послуга надається з метою отримання прибутку( ст. 1 Закону).

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом.

Суд вважає, що позовні вимоги знайшли часткове підтвердження в судовому засіданні і тому вони підлягають частковому задоволенню. Тобто позов в частині стягнення коштів в сумі 1000 гривень з ДП «Рубін» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а інша частина позовних вимог є безпідставною, так як у відповідності до ст.. 10 ЦПК України позивач повинен довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 цього Кодексу, зазначені ним обставини. Однак таких доказів позивач не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволення яких позивачеві відмовлено. Тому при винесенні рішення суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ДП «Рубін» на користь ОСОБА_1 витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 52,80 грн. та судовий збір в сумі 22,66 грн..

Керуючись ст.ст. 526, 1046,1047, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з державного підприємства «Рубін» ( код 07665754 м. Умань вул. Леніна, 57) на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 1000 грн. ( одна тисяча гривень).

Стягнути з державного підприємства «Рубін» ( код 07665754 м. Умань вул. Леніна, 57) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 75,46 грн.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя підпис Ю.В.Резнік

З оригіналом вірно:

Суддя: секретар: