Рішення № 86633057, 23.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Київ № 826/15605/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ РОСТОК»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «КОМПАНІЯ РОСТОК» з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0347221213 від 12.06.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з урахуванням вимог Податкового кодексу позивачем не було порушено строку сплати податкових зобов`язань, а тому рішення відповідача про збільшення грошового зобов`язання у вигляді штрафу на загальну суму 488 881,60 грн є протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі №826/15605/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Представник ГУ ДФС у м. Києві у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення винесено у відповідності до чинного законодавства. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки №5479/26-15-12-13-20 від 14.05.2018 року про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК», перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість відповідно до поданої ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» податкової декларації з податку на додану вартість від 17.11.2017 року №9243280911 визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Як зазначено в податковому повідомленні-рішенні Головного управління ДФС у м. Києві №0347221213 від 12.06.2018 року, через несвоєчасну сплату податку на додану вартість на 82,84,89,90,91,112,113,116,117,139,147,148,153 календарних днів сплати грошового зобов`язання суму 2 444 408,00 грн., за поданою податковою декларацією позивача на додану вартість від 17.11.2017 року №9243280911, у позивача виникло зобов`язання по сплаті штрафу у розмірі 20%, що становить 488 881,60 грн.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2018 року у справі №826/5555/18, адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві задоволено та вирішено стягнути з приватного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ РОСТОК» кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 19 895 882,95 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Разом з тим, 10.09.2018 року Окружним адміністративним судом м. Києва винесено ухвалу про розстрочення виконання рішення №826/5555/18 частково, якою розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2018 року в адміністративній справі №826/5555/18, рівними частинами по 100 000,00 грн. кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01 жовтня 2018 року по 31 серпня 2019 року, та 18 795 882,95 грн. до 31 вересня 2019 року (останній місяць), з урахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

При дослідженні судом КП «ДСС», судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2019 року розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 в адміністративній справі №826/5555/18 за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» про стягнення коштів рівними частинами по 100 000 грн. кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01 жовтня 2019 року по 31 серпня 2020 року, та 17 695 882,95 грн. до 30 вересня 2020 року (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивач не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС у м. Києві та вважає, що ним не було порушено строку сплати податкових зобов`язань, а тому звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 31.1 ПКУ, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пп. 14.1.175 ПКУ, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Не сплачене у встановлений законом строк, узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 129.1.1 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п. 129.4 ПКУ, пеня, визначена пп. 129.1.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно пп. 14.1.162 ПКУ, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Отже, передумовою нарахування пені з підстав, визначених п. 129.1.1 ПКУ, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Зі змісту ст. 32 ПКУ вбачається, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу, відповідно до п. 100.1 ПКУ, є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ПКУ.

У відповідності до ст. 378 КАСУ за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

При цьому, ст. 100 ПКУ регулює питання розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків.

Разом з тим, відповідно до листа ДФС від 21.09.2016 р. №20548/6/99-99-17-01-15 зазначено, що відповідно до п. 100.2 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Як зазначено, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Згідно з п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Тобто, датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

При цьому, оскільки нарахування пені закінчується у день погашення податкового боргу, то датою погашення податкового боргу згідно з п.2.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.10 № 953, є

- день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

- день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- день прийняття рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від`ємним значенням суми податкових зобов`язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах, тобто датою погашення податкового боргу у цьому випадку є дата фактичного здійснення такого погашення, зафіксована у відповідних документах.

Враховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу.

Однак враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0347221213 від 12.06.2018 року є таким, що підлягає скасуванню, оскільки керуючись положеннями Податкового кодексу України, а також позицією ДФС викладену у листі від 21.09.2016 р. №20548/6/99-99-17-01-15, якщо платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення, разом з тим судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2019 року розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 в адміністративній справі №826/5555/18 за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Компанія «Росток» про стягнення коштів рівними частинами по 100 000 грн. кожного місяця (протягом 11 місяців), починаючи з 01 жовтня 2019 року по 31 серпня 2020 року, та 17 695 882,95 грн. до 30 вересня 2020 року (останній місяць), з врахуванням вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, а тому суд зазначає, що позивачем не виконано фактичного погашення податкового боргу, оскільки позивач наділений правом розстрочення виконання рішення відповідно до якого і було нараховано пеню за несвоєчасно погашену узгоджену суму грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; у свою чергу відповідач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов приватного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ РОСТОК» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ РОСТОК» (03067, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ 00227560) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0347221213 від 12.06.2018 року.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «КОМПАНІЯ РОСТОК» (03067, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ 00227560) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) сплачений судовий збір у розмірі 7333,22 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 цього Кодексу.

Суддя І.А. Качур