Рішення № 86632361, 26.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5162/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, відповідно до якого позивач просить суд:

визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не зарахування ОСОБА_1 до її страхового стажу періоду роботи з 03.10.1980 по 31.12.1994;

визнати неправомірними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 10.06.2019 та від 19.09.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу;

зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу період роботи з 30.10.1980 по 31.12.1994 у Попасянському районному вузлі електрозв`язку та призначити їй пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”” з дати звернення, тобто з 10.06.2019.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.05.2019 вона звернулася до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії згідно із ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, проте рішенням відповідача від 10.06.2019 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії, з чим позивач не згодна.

Після отримання відмови в призначенні пенсії за віком згідно із ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 звернулася с заявою до Попаснянського районного суду Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, про встановлення факту її роботи в Попаснянському районному вузлі електрозв`язку з 03.10.1980 по 31.12.1994 та звільнення на підставі ст. 36 п.5 КЗпП України по переводу до Попаснянського районного вузла електрозв`язку “Попаснарайтелеком” у зв`язку з реорганізацією Попаснянського районного вузла електрозв`язку.

19 липня 2019 року по справі № 423/2545/19 Попаснянським районним судом Луганської області було винесено рішення, яким встановлено юридичний факт. Рішення не оскаржено та набрало законної сили 20.08.2019.

11.09.2019 ОСОБА_1 вдруге звернклася до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області та, окрім раніше наданих документів, додатково надала рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 19 липня 2019 року по справі № 423/2545/19.

Проте 19.09.2019 ОСОБА_1 отримала рішення про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з яким позивач також не погоджується, у зв`язку з чим звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 11.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні на 26 грудня 2019 року.

Відповідач позов не визнав, про що 24.12.2019 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (а.с.30-32), відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

16.05.2019 ОСОБА_1 вперше звернулася до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви надала: трудову книжку ЛТ НОМЕР_1 від 14.09.1977 та довідку від 22.05.2019, видану Харківською філією ПАТ «Укртелеком».

Згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» жінки які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 59 років та наявності страхового стажу не менше 26 років при зверненні з 01.01.2019 по 31 грудня 2019 року. На дату звернення з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 за розрахунком управління має страховий стаж 23 роки 05 місяців 02 дні.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 14.09.1977 ОСОБА_1 також працювала у період з 03.10.1980 по 31.12.1994 в Попаснянському районному вузлі електрозв`язку. Зазначений період роботи не враховано до страхового стажу позивача при призначенні пенсії, оскільки на четвертій сторінці трудової книжки у графі 4 запису № 11 про звільнення 31.12.1994 відсутні номер та дата наказу про звільнення, що є грубим порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110.

У наданій позивачем довідці від 22.05.2019, виданій Харківською філією ПАТ «Укртелеком» зазначено, що документи з основної діяльності та з особового складу Попаснянського районного вузла електрозв`язку в архів Харківської філії ПАТ «Укртелеком» не передавались. Тобто, надати копію наказу про звільнення 31.12.1994 у ОСОБА_1 не має можливості.

Період роботи позивача з 03.10.1980 по 31.12.1994 (14 років 02 місяці 29 днів) до страхового стажу не зараховано, тому 10.06.2019 управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області було прийняте рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 " через відсутність у неї необхідного стажу роботи, а саме 26 років. Зазначене рішення ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку не було не оскаржено.

11.09.2019 ОСОБА_1 знову звернулась до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої додано трудову книжку ЛТ НОМЕР_1 від 14.09.1977 та рішення Попаснянського районного суду Луганської області у справі № 423/2545/19 про встановлення факту, що має юридичне значення від 19 липня 2019 року.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області у справі № 423/2545/19 про встановлення факту, що має юридичне значення від 19 липня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Попаснянському районному вузлі електрозв`язку з 03.10.1980 по 31.12.1994 та була звільнена на підставі ст.36 п.5 КЗпП України по переводу до Попаснянського районного вузлу електрозв`язку «Попаснарайтелеком» у зв`язку з реорганізацією Попаснянського районного вузлу зв`язку. Але судом не розглядалась правомірність рішення управління від 10.06.2019 щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 та його скасовано не було.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не прибули до суду, представник відповідача просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-13).

Відповідно до записів трудової книжки від 14.09.1977 НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала в Попаснянському районному вузлі електрозв`язку з 03.10.1980 по 31.12.1994 та була звільнена на підставі ст.36 п.5 КЗпП України по переводу до Попаснянського районного вузлу електрозв`язку «Попаснарайтелеком», у зв`язку з реорганізацією Попаснянського районного вузлу зв`язку (а.с.14-18).

16.05.2019 ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши трудову книжку НОМЕР_2 від 14.09.1977 та довідку від 22.05.2019, видану Харківською філією ПАТ «Укртелеком» (а.с.36, 41 на звороті).

10.06.2019 відповідачем прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » через відсутність у неї необхідного стажу роботи, а саме 26 років (а.с.35).

В обгрунтування вищевказаного рішення відповідачем зазначено, що період роботи позивача з 03.10.1980 по 31.12.1994 (14 років 02 місяці 29 днів) до страхового стажу не зараховано, оскільки на четвертій сторінці трудової книжки позивача ЛТ-І № 0346008 від 14.09.1977, у графі 4 запису № 11 про звільнення 31.12.1994 відсутні номер та дата наказу про звільнення, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110 (а.с.19).

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 19.07.2019 у справі № 423/2545/19 встановлено юридичний факт, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , дійсно працювала в Попаснянському районному вузлі електрозв`язку з 03.10.1980 по 31.12.1994 та була звільнена на підставі ст.36 п.5 КЗпП України по переводу до Попаснянського районного вузлу електрозв`язку «Попаснарайтелеком» у зв`язку з реорганізацією Попаснянського районного вузлу зв`язку (підстава наказ №176-ок від 19.12.1994 ОПС «Луганськзв`язок») (а.с.22-24).

11.09.2019 ОСОБА_1 вдруге звернклась до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши трудову книжку ЛТ НОМЕР_1 від 14.09.1977 та рішення Попаснянського районного суду Луганської області у справі № 423/2545/19 про встановлення факту, що має юридичне значення від 19 липня 2019 року (а.с.45,46).

19.09.2019 відповідачем прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » через відсутність у неї необхідного стажу роботи, а саме 26 років (а.с.44).

В обгрунтування вищевказаного рішення відповідачем зазначено, що період роботи позивача з 03.10.1980 по 31.12.1994 (14 років 02 місяці 29 днів) до страхового стажу не зараховано, оскільки на четвертій сторінці трудової книжки позивача ЛТ-І № 0346008 від 14.09.1977, у графі 4 запису № 11 про звільнення 31.12.1994 відсутні номер та дата наказу про звільнення, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110. Також, зазначено, що рішенням Попаснянського районного суду Луганської області у справі № 423/2545/19 про встановлення факту, що має юридичне значення від 19 липня 2019 року не було скасовано рішення про відмову управління в призначенні пенсії позивачу від 10.06.2019 та не зобов`язано зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.10.1980 по 31.12.1994 в Попаснянському районному вузлі електрозв`язку згідно заяви щодо призначення пенсії від 16.05.2019 (а.с.20).

Отже, як вбачається з оскаржуваних рішень та не заперечується відповідачем, позивач на дату звернення з заявами про призначення пенсії мала страховий стаж 23 роки 05 місяців 02 дні, без урахування періоду роботи позивача з 03.10.1980 по 31.12.1994 (14 років 02 місяці 29 днів) (а.с.34).

Спірним питанням у даній справі є правомірність дій відповідача щодо не зарахування позивачу періоду роботи з 03.10.1980 по 31.12.1994 (14 років 02 місяці 29 днів) в Попаснянському районному вузлі електрозв`язку до її страхового стажу.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» жінки які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 59 років та наявності страхового стажу не менше 26 років при зверненні з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону №1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.2.4 та п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом №58 від 29.07.1993 Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції України, міністерства праці України, зареєстровано в юстиції України 17.08.1993 за №110 вбачається, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Оглядом копії трудової книжки позивача встановлено, що в графі 4 на записі про звільнення позивача від 31.12.1994 не зазначено дати та номеру наказу, на підставі якого звільнено позивача, при цьому містяться підпис керівника, печатка підприємства. Окрім того, трудову книжку заповнює роботодавець, тому позивач не може відповідати за дії першого.

Окрім того, рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 19.07.2019 у справі № 423/2545/19 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , дійсно працювала в Попаснянському районному вузлі електрозв`язку з 03.10.1980 по 31.12.1994 та була звільнена на підставі ст.36 п.5 КЗпП України по переводу до Попаснянського районного вузлу електрозв`язку «Попаснарайтелеком» в зв`язку з реорганізацією Попаснянського районного вузлу зв`язку (підстава наказ №176-ок від 19.12.1994 ОПС «Луганськзв`язок»), що безпідставно не було прийнято відповідачем до уваги (а.с.22-24).

Отже, з урахуванням вищенаведеного та того, що відповідачем не заперечується наявність у позивача страхового стажу на момент звернення з заявами про призначення пенсії - 23 роки 05 місяців 02 дні (без урахування періоду роботи позивача з 03.10.1980 по 31.12.1994), суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії згідно зі ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а відтак, рішення відповідача від 10.06.2019 та від 19.09.2019 не грунтуються на вимогах закону та є протиправними.

Оскільки відповідач вже розглянув питання щодо призначення пенсії позивачу і прийняв рішення, які є предметом оскарження в даній справі, повторний розгляд заяви позивача про призначення пенсії за таких умов безпідставно повертає сторони у первісний стан, бо умови призначення і документи, на підставі яких призначається пенсія – не змінилися, питання полягає тільки в правовій оцінці даних. А з цього приводу відповідач вже свою думку висловив.

Відповідно до пункту 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Окрім того, частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із винесенням відповідачем оскаржуваних рішень, а не діями вчиненими з метою виконання своїх повноважень, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними та скасування рішень управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 10.06.2019 та від 19.09.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а також зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу період роботи з 30.10.1980 по 31.12.1994 у Попасянському районному вузлі електрозв`язку та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 10.06.2019, тобто з моменту звернення.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 10.06.2019 та від 19.09.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу період роботи з 30.10.1980 по 31.12.1994 у Попасянському районному вузлі електрозв`язку та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 10.06.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (вул. Шкільна, 2, м.Попасна, Луганська область, 93302, код ЄДРПОУ 21792608) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя К.Є. Петросян