Ухвала суду № 86632358, 26.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 грудня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/5406/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши матеріали позову, суд дійшов такого.

Згідно із пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову судом встановлено, що він не відповідає встановленим вимогам та містить такі недоліки.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).

Частиною другою, третьою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В позовній заяві позивач посилається на те, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 його позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС України у Луганській області від 14.03.2018 № Ф-4591-17 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов`язання ОСОБА_1 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року в сумі 14787,75 грн, однак сума загального боргу не зменшилась та залишається незмінною, а проводити відповідні корегування в електронній базі даних (в інтегрованій картці платника) посадові особи ДФС відмовляються, посилаючись на те, що рішенням суду не було зобов`язано ГУ ДФС у Луганській області провести корегування суми боргу в ІКП.

Тому позивач просить суд:

1) визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Головного управління ДФС у Луганській області стосовно невиконання законного рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 в частині скасування зобов`язання ОСОБА_1 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року в сумі 14787,75 грн;

2) зобов`язати Головне управління ДФС у Луганській області визнати незаконною частину боргу (недоїмки) ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року в сумі 14787,75 грн і, відповідно, нараховані суми штрафів та пені протягом зазначеного періоду, та протягом встановленого судом строку, виключити (списати) вказану суму недоїмки, штрафів та пені з загальної суми боргу, з обов`язковим внесенням даних до відомчої електронної системи ДФС та інтегрованої картки платника (ІПК) та поінформувати позивача про остаточний залишок загального боргу зі сплати Єдиного соціального внеску, штрафу та пені;

3) зобов`язати Головне управління ДФС у Луганській області повністю компенсувати позивачу витрати по сплаті суми судового збору за попереднім позовом у сумі 704,80 грн та за даним позовом у сумі 768,40 грн, яку перерахувати за реквізитами позивача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, ЕГРПОУ 14360570, призначення платежу - « ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , к/р 5168 7551 1097 0189.

Суд зауважує, що позивач в даному випадку звернувся до суду з позовними вимогами (перша та третя (в частині) позовні вимоги), що випливають із рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому позивач не обґрунтовує звернення до суду з такими вимогами шляхом подання нового позову. Суд зауважує, що для виконання судового рішення, яке набрало законної сили, встановлено інший порядок, визначений чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження».

Позивачу слід надати суду правове обґрунтування звернення до суду з вищевказаними вимогами в порядку позовного провадження або уточнити позовні вимоги.

Статтею 160 КАС України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення положень статті 160 КАС України позивачем в позовній заяві не зазначено адресу електронної пошти позивача та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Позивачу слід надати суду позовну заяву, приведену у відповідність до вимог статті 160 КАС України. Також позивачу слід надати суду копії позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що подано заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України, та її копій відповідно до кількості учасників справи.

В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяІ.О. Свергун