Рішення № 86631691, 26.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м.Київ № 320/4300/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить суд:

визнати неправомірною відмову у здійсненні перерахунку пенсії згідно довідки ПАТ "Миронівське АТП 13243" від 04.01.2018 № 3;

зобов"язати здійснити перерахунок, призначення та виплату пенсії виходячи з суми заробітної плати чоловіка ОСОБА_2 за період роботи в зоні відчуження з 13.03.1987 по 28.03.1987, відповідно до довідки ПАТ "Миронівське АТП 13243" від 04.01.2018 № 3, з урахуванням вимог п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, починаючи з 16.04.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є вдовою ОСОБА_3 , котрий перебував у трудових відносинах з Миронівським АТП 13243 Київського обласного управління автомобільного транспорту і був відряджений до зони відчуження, що в подальшому і стало наслідком смерті останнього. Так позивач отримує пенсію за втратою годувальника.

Вказує, що звернулась до пенсійного органу з довідкою виданою ПАТ "Миронівське АТП 13243" відповідно до рішення Миронівського районного суду Київської області від 26.12.2017 у справі № 371/1156/17 з вимогою перерахувати і виплачувати пенсію згідно із даними вказаними у довідці, проте відповідач відмовив позивачу, у зв`язку з безпідставністю такого перерахунку.

02.10.2019 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити з огляду на відсутність в матеріалах пенсійної справи положення про преміювання працівників підприємства. Крім цього відповідач зазначив, що у зв`язку з тим, що під час виконання робіт для працівників встановлювався 6 годинний робочий день та 6 денний робочий тиждень, а тому для застосування тарифної ставки за 8 годинний робочий день підстав не має.

08.11.2019 до Київського окружного адміністративного суду позивачем подано відповідь на відзив, у якому просить задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у відповіді на відзив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 суд ухвалив позовну заяву залишити без руху, надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.

04.09.2019 позивачем недоліки встановлені ухвалою суду були усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Частиною 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення Миронівського районного суду Київської області від 26.12.2017 у справі № 371/1156/17, суд позовні вимоги позивача задовольнив, а також вирішив зобов`язати ПАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_3 шляхом збільшення на 100 % тарифної ставки за період з 13.03.1987 по 28.03.1987 та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за період з 13.03.1987 по 28.03.1987, зобов`язати ПАТ «Миронівське автотранспортне підприємство 13243» надати позивачу нову довідку про заробітну плату ОСОБА_3 встановленого зразка за період виконання ним робіт з ліквації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 13.03.1987 по 28.03.1987.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.08.2012 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 був особою, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 14.02.2003, вкладка № 191992 видана Київською обласною державною адміністрацією.

Крім цього ОСОБА_3 був інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 14.01.2008.

Відповідно до витягу із акту огляду МСЕК та довідки серії КИО-1 № 186464 від 30.01.2003 причиною інвалідності ОСОБА_3 є участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено, що смерть ОСОБА_3 є наслідком захворювання, що пов`язане з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується експертним висновком від 23.10.2012 № 489 складеного Київською регіональною міжвідомчою експертною комісією на засіданні № 08/12 від 23.10.2012.

Відповідно до довідки без дати та номера встановлено, що чоловік позивача здійснював ліквідацію наслідків Чорнобильської АЕС в період з 13.03.1987 по 28.03.1987.

Також, як вбачається з матеріалів справи позивач, крім вищевказаного періоду брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС також періоди з 30.07.1986 по 13.08.1986, та з 10.11.1987 по 28.11.1987, що підтверджується довідкою від 08.07.2003 № 108.

Досліджуючи матеріали справи суд також встановив, що в період з 13.03.1987 по 28.03.1987 чоловік позивача працював 14 годинний робочий день без вихідних днів і виконував роботи по перевезенню вахт будівельників по об`єктах будівництва Чорнобильської АЕС, що підтверджується маршрутним листом виданим ПАТ "Миронівське АТП 13243".

Згідно із довідкою від 04.01.2018 № 03 про грошове забезпечення одержаною особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990, ОСОБА_3 отримував грошове забезпечення у розмірі 2 327,82 грн., яке включало також і премію, доплату за роботу у вихідні дні, а також нічний час.

Також суд встановив, що позивач за березень 1987 року отримав окрім посадового окладу 400 карбованців премії, а також 1311,79 карбованців оплати роботи в надурочний час, святкові та неробочі дні, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю.

Відповідно до відомості про перерахунки заробітної плати ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС за 1986-1987 згідно із рішенням Миронівського районного суду коефіцієнт кратності ОСОБА_3 становить 3,357.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.04.2019 № 101 із вимогою провести перерахунок пенсії на підставі довідок виданих ПАТ "Миронівське АТП 13243" відповідно до рішення Миронівського районного суду Київської області від 26.12.2017 у справі № 371/1156/17.

06.06.2019 відповідач листом № 87/1-02 відмовив позивачу у такому перерахунку з огляду на відсутність підстав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22 Конституції України).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно зі ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Отже, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За нормами ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України № 796-XII.

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії (пункт «а»), додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію (пункт «б»). Після 01.01.2015 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.

За приписами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пенсії), а також передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності, додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

За приписами ч. 1 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі - Порядок), передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів України", Про державну службу", Про Національний банк України", Про дипломатичну службу", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про прокуратуру", Про статус народного депутата України", Про судоустрій і статус суддів", Про наукову і науково-технічну діяльність", Про судову експертизу", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених п.п. 2 і 3 п. 2.1 цього розділу.

Пунктом 2.10 зазначеного Порядку визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми

За змістом вищенаведених правових положень, підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату, одержана за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.

Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 № 644 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 за №1808/22120.

Як вже зазначалось судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем для перерахунку пенсії надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 03 від 04.01.2018 за березень 1987 року, у населених пунктах зони відчуження Чорнобильська АЕС, якою визначено розрахункову заробітну плату. Зазначену довідку складено на підставі Розрахункової відомості заробітної плати водіїв автоколони.

Додатково суд звертає увагу на те, що відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії позивачу, відповідач послався на не встановлення положенням про преміювання. З приводу даного твердження суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах повязаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» від 10.06.1986 № 207-7 була встановлена премія працівникам занятим в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі - 60 % тарифної ставки (посадового окладу). На доплату за роботу в надурочний час, святкові і вихідні дні премія не нараховувалась.

Оскільки в період часу з 13.03.1987 по 28.03.1987 чоловік позивача виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в I-II зоні небезпеки, яка відноситься до території з найбільшим рівнем радіоактивного опромінення, суд дійшов висновку, що наявні підстави для перерахунку заробітної плати ОСОБА_3 , оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з урахуванням вимог зазначених вище постанов, в тому числі тарифна ставка за період виконання робіт позивачем в I-II зоні небезпеки повинна бути підвищена на 100 %, тобто в два рази, та нарахована премія в розмірі 60 % тарифної ставки.

Також посилання відповідача на відсутність положення про преміювання суд зазначає, що Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 28.11.2012 ту справі № К/9991/92381/11 було зроблено висновок про те, що права особи, яка жертвуючи своїм здоров`ям виконувала обов`язок перед Батьківщиною, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу. Збереження таких відомостей не може контролюватись пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

А тому суд вважає, що обсяг прав особи, яка ризикуючи своїм здоров`ям приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не може залежати від того, що на даний час на підприємстві не збереглися всі документи, які підтверджують участь цієї особи у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у перерахунку пенсії на відсутність доказів роботи годувальника протягом 14 годин у зоні відчуження, не заслуговують на увагу, оскільки, як підтверджується наявним у справі маршрутним листом.

Щодо твердження відповідача про помилковість застосування кратності в у коефіцієнті 3, суд зазначає, що відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

З викладеного вбачається, що Порядком № 1210 встановлено розрахунок оплати праці з урахуванням сумарної кратності оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварі на ЧАЕС у м. Припять, Чорнобильській АЕС та с. Копачі, які було віднесено до І зони небезпеки, тому при перерахунку оплати праці ПАТ «Миронівське АТП 13243» застосовано кратність оплати праці -3.

Отже, викладеним спростовуються доводи відповідача про помилкове застосування кратності оплати праці позивача у розмірі 3.

Враховуючи встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що відмова відповідача у переведенні позивача з пенсії за віком, на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відповідає нормам законодавства, а тому є протиправною. Відтак порушене право позивачки підлягає судовому захисту та відновленню.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 1 та 2 ст. 76 КАС України).

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, що є підставою для їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з квитанції від 28.08.2019 № 0.0.1449474856.1, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, який повинно бути стягнено з відповідача.

Керуючись приписами ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243-246 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 40) щодо відмови у перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 29.10.1997).

Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, будинок 40) здійснити перерахунок, призначення та виплату ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 29.10.1997) пенсії виходячи з суми заробітної плати чоловіка ОСОБА_3 за період роботи в зоні відчуження з 13.03.1987 по 28.03.1987 відповідно до довідки ПрАТ "Миронівське АТП 13243" від 04.01.2018 № 3, з урахуванням вимог п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, починаючи з 16.04.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 29.10.1997) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.