Рішення № 86605645, 18.12.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

18.12.2019

ЄУН 337/1570/19

Провадження № 2/337/1425/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Журби Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування вимог вказує на те, що 16.01.2014 року між ним та ПАТ «Банк ренесанс капітал» було укладено кредитний договір на суму 19999,55 грн. 25.04.2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинила виконавчий напис про стягнення з нього заборгованості в сумі 32913,50 грн. 13.01.2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. звернула стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника та направила її за його місцем роботи ПрАТ «Карлсберг Україна». В лютому 2019 року після звернення стягнення на його заробітну плату, він дізнався про існування виконавчого напису нотаріуса. Вважає, що нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не перевірила безспірність його заборгованості не отримувала від сторін первинні документи щодо видачі кредиту, не перевірила дотримання строку, встановленого законом для вчинення оскаржуваного виконавчого напису. На підставі викладеного, просив суд визнати виконавчий напис, вчинений 25.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі за № 2512 таким, що не підлягає виконанню.

26.07.2019 року суддя відкрив спрощене провадження у справі.

26.07.2019 року суддя за заявою позивача зупинив стягнення на підставі виконавчого напису №2512 від 25.04.2018 року.

08.10.2019 року ОСОБА_1 доповнив позов вимогами про стягнення з відповідача на свою користь стягнутих з нього коштів у розмірі 25000 грн.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач ПАТ «ПУМБ» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим суд відповідно до вимог ч.2 ст. 247, ч.1 ст. 280 ЦПК України вважає за необхідне розглянути справу в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа приватний нотаріус Хара Н.С. просила суд розглядати справу за її відсутності.

Третя особа приватний виконавець Вольф Т.Л. в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2512 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №GP-5873001 від 16.01.2014 року, укладеним ним із АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк», заборгованості за кредитним договором.

Як зазначено у виконавчому написі, строк платежу за кредитним договором №GP-5873001 від 16.01.2014 року настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 03.04.2017 року по 03.04.2018 року. Сума заборгованості складає 32913,50 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 17859 грн., прострочена заборгованість за комісією 11283,91 грн., прострочена заборгованість за процентами 3770,59 грн.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плату зі стягувача в розмірі 430,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. З вказаного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

13.01.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. при примусовому виконанні виконавчого напису № 2512, виданого 25.04.2018 року, винесено постанову ВП № 57965625 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

За змістом положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні правила та умови вчинення виконавчих написів передбачені також п.3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Окрім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

У постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №6-887цс17 викладений правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З копії матеріалів нотаріальної справи, які були надані приватним нотаріусом Хара Н.С., вбачається, що для вчинення виконавчого напису нотаріусу було надано, крім іншого копію письмової вимоги (повідомлення) № 24 від 22.02.2018 року, адресованої ОСОБА_1 про те, що станом на 03.04.2018 року у нього перед банком існує заборгованість у розмірі 32913,50 грн., а також копію списку згрупованих поштових відправлень про направлення позивачу даної вимоги, однак згідно перевірки статусу відстеження поштового відправлення, відомості щодо даного відправлення відсутні, оскільки не зареєстровані в системі. Крім того,нотаріусу відомості про отримання боржником вказаного повідомлення надані не були,тому суд приходить до висновку про відсутність належного повідомлення позивача про існування заборгованості, що була заявлена до стягнення шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, що виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Також, із матеріалів нотаріальної справи вбачається, що банком надано нотаріусу виписку з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням сум заборгованості, однак з наданої виписки неможливо встановити наявність безспірної заборгованості, оскільки первинні облікові документи, оформлені у порядку, визначеному ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» нотаріусу надані не були, тому відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед банком, а також розмір комісії та процентів за користування кредитними коштами, зазначених у виконавчому написі, є безспірним. Також, у зазначеній виписці відсутня достатня і безспірна інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість, а також інформація, яка б підтверджувала, що заборгованість, яку пропонується стягнути з позичальника, виникла виключно в межах строку позовної давності.

Виходячи з викладеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що заборгованість, яка запропонована приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ», не є безспірною. Подані документи ПАТ «ПУМБ» нотаріусу не підтверджують безспірність заборгованості. Окрім того, суд також приходить до висновку, що нотаріус не перевірила, чи не минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 25.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2512, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ».

При вирішенні позовних вимог позивача в частині повернення йому стягнутих за виконавчим написом коштів в сумі 25000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно довідки ПрАТ «Карлсберг Україна» з заробітної плати ОСОБА_1 було утримано 20074,01 грн. Згідно довідки ГУ ПФУ в Запорізькій області, з пенсії позивача було утримано 3120,38 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом. Всього з ОСОБА_1 було утримано 23203,39 грн.

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи, що підставою отримання відповідачем АТ «ПУМБ» суми у розмірі 23203,39 грн. було стягнення з позивача у примусовому порядку заборгованості за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса, щодо якого суд прийшов до переконання про необхідність визнання його таким, що не підлягає виконанню, вищевказана сума вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню, оскільки правової підстави, на якій було набуто грошові кошти, на теперішній час не існує.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25 квітня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 2512 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 32913,50 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 23203,39 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1536,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23.12.2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: А.М. Котляр