Вирок № 8658770, 24.11.2009, Корольовський районний суд м. Житомира

№1- 590/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого Поліщука М.Г.

при секретарі Козарик В.А.

з участю прокурора Борової І.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, українця та громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не військовозобов”язаного, працюючого водієм у приватного підприємця, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2009 року, близько 24 години підсудний ОСОБА_2 перебуваючи на території пляжу річки "Тетерів", що знаходиться в районі моста напрямку Житомир Бердичів, виявив мобільний телефон, який він достовірно усвідомлював, належить ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим що за його діями ніхто не спостерігає, умисно і таємно викрав , мобільний телефон "Соні Еріксон С 702", вартістю 1435 гривень; флеш-карту місткістю 2 ГБ, вартістю 100 гривень, сім - карту мобільного оператора "Ді-джус", яка для потерпілого матеріальної цінності не становить на рахунку якої перебували кошти в сумі 10 гривень, з чим з місця вчинення злочину зник, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1545 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 . вину у вчиненні даного злочину визнав повністю і підтвердив те, що дійсно 30 червня 2009 року, близько 23 години 30 хвилин, він дізнався від дружини, що у його знайомого зник мобільний телефон. Після чого його дружина та його знайома ОСОБА_4 запропонували йому поїхати на пляж, на якому міг загубитись телефон. Але він вирішив самостійно даний телефон відшукати для того, щоб повернути його власнику. Цього ж дня він приїхав до вищевказаного пляжу, де о 24 годині 00 хвилин, знайшов телефон, який вирішив залишити собі та користуватись ним особисто. Він відключив телефон, викинув з нього сім-картку та переніс до свого автомобіля. Наступного дня в вказаний мобільний телефон він вставив свою сім картку і почав користуватися ним. В подальшому даний телефон в нього було вилучено працівниками міліції.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні даного злочину, його винність в цьому також підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами.

З протоколу огляду місця події від 04.07.2009 року (а.с. 4), згідно якого було оглянуто ділянку місцевості на території пляжу р.Тетерів. Під час проведення огляду потерпілий ОСОБА_3 вказав, що саме на даній ділянці місцевості в нього було викрадено мобільний телефон.

З протоколу огляду місця події від 03.08.2009 року (а.с.1) видно те, що в приміщенні Корольовського РВ у ОСОБА_2 працівниками міліції було виявлено та вилучено мобільний телефон "Соні Еріксон С 702" в корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 .

З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 15), проведеного з участю підсудного ОСОБА_2 видно те, що останній на місці детально розповів та показав обставини, за яких 30.06.09р. таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_3.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 в скоєнні таємного викрадення чужого майна і ці його умисні дії кваліфікує за ст. 185 ч.1 КК України.

Обираючи підсудному вид та міру покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу самого підсудного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

Так, обтяжуючих відповідальність підсудного ОСОБА_2 обставин судом не встановлено.

Пом`якшуючою його відповідальність обставиною суд визнає те, що він в скоєному щиро розкаявся, сприяв органу досудового слідства і суду в встановленні істини по справі.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинений ним злочин не відноситься до категорії тяжких злочинів і тяжких наслідків по справі від його дій не настало, працює, має на утриманні малолітню доньку, в зв”язку з чим приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та обирає йому покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 України, та обрати йому за цим Законом міру покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п”ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні засудженого ОСОБА_2 залишити попередню підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 150 грн. 24 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи, які перерахувати на р\р 35229005000096 в УДК Житомирської області, код 25574601, МФО 811099.

Вирок може бути оскаржений та прокурором на нього може бути подано апеляційне подання до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 15 діб, починаючи з моменту його проголошення.

Суддя М.Г.Поліщук