Вирок № 8658764, 21.12.2009, Корольовський районний суд м. Житомира

№1-542/09

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого Поліщука М.Г.

при секретарях Козарик В.А., Сірач В.С.

з участю прокурора Борової І.В., Товянського В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Житомира, українця та громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, невійськовозобовязаного, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 16.02.1982р. Корольовським райсудом м.Житомира за ст.142ч.1 КК УРСР до 4-х років і 6 міс. позбавлення волі;

- 19.10.1988р. Корольовським райсудом м.Жи-

томира за ст.215ч.2 КК УРСР до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати

транспортними засобами на 5 років ;

- 14.11.2002р. Корольовським райсудом м.Житомира за ст.121ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі;

постановою Бердичівського міського райсуду Житомирської області від 11.07.05р. звільнений від подальшого відбування покарання згідно Закону України ”Про амністію” від 31.05.05р.,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.15ч.2 - 186 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2009 року о 11 год. 50 хв. підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, та переслідуючи мету на повторне таємне викрадення чужого майна, знаходячись в тролейбусі маршруту №15, який під”їжджав до зупинки “Привокзальний майдан” в м.Житомирі, підійшов ззаду до раніш незнайомої йому ОСОБА_2, яка приготувалася до виходу та на своєму плечі тримала жіночу сумочку. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, підсудний ОСОБА_1, в цей же день та час при виході потерпілої із салону тролейбуса штовхнув її, після чого своєю рукою з бокової кишені її сумки таємно і повторно викрав належний їй на праві власності мобільний телефон “NOKIA 6270” вартістю 571 грн. 50 коп., з яким з місця скоєння злочину намагався втікти. Однак, потерпіла ОСОБА_2, вийшовши із тролейбуса на зупинку та виявивши відсутність у своїй сумці мобільного телефона, відразу запідозрила підсудного ОСОБА_1 у його викраденні, та підійшла до нього, схопила за руку і стала вимагати у останнього повернути їй викрадений мобільний телефон.

Підсудний ОСОБА_1, усвідомивши те, що його злочинні дії по таємному викраденні мобільного телефона викриті потерпілою, та переслідуючи мету на утримання викраденого ним цього телефона і подальшого повторного відкритого заволодіння ним, вирвався від неї і став втікати з викраденим телефоном, перебігши з ним на протилежну сторону майдану Привокзальний у м.Житомирі.

Однак свій злочинний намір направлений на повторне відкрите викрадення даного мобільного телефона потерпілої ОСОБА_2 підсудний ОСОБА_1 довести до кінця не зміг за обставин, що не залежали від його волі, так як відразу був затриманий потерпілою та іншими громадянами у сквері майдану Привокзальний у м.Житомирі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в скоєнні даного злочину не визнав і пояснив, що викрадення мобільного телефону на майдані Привокзальному у м.Житомирі 22.08.09р. у потерпілої ОСОБА_2 при виході останньої із тролейбуса він не вчиняв, а тільки підняв його із землі, і в цей час потерпіла схопила його за руку, стверджуючи те, що він ніби-то вкрав у неї із сумочки цього телефона. Після цього він намагався від потерпілої втікти, однак був затриманий нею та іншими громадянами.

Не зважаючи на те, що підсудний вину свою в скоєнні даного злочину не визнав, його винність в цьому підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що біля 11 год. 50 хв. 22 серпня 2009 року вона їхала в тролейбусі до залізничного вокзалу. Під час руху вона поговорила по мобільному телефону, якого перед виходом із тролейбуса на кінцевій зупинці ”Майдан Привокзальний” поклала до бокової кишені своєї жіночої сумки, яка була на її плечі. При виході із тролейбусу підсудний ОСОБА_1, який стояв позаду неї, сильно штовхнув та зацепив її сумку, і швидко вибіг із тролейбуса. Вона відразу подивилася до своєї сумки і виявила відсутність в її боковій кишені мобільного телефона марки ?ОКІА 6270", якого вона тільки що туди поклала після розмови. Запідозривши в тому, що мобільного телефона викрав саме підсудний ОСОБА_1, який в цей час хаотично бігав по тротуару, вона підійшла до нього, схопила його за руку та потребувала повернути їй мобільний телефон. Однак підсудний ОСОБА_1 від неї вирвався, та перебіг через дорогу у сквер на протилежну сторону тролейбусної зупинки. Вона продовжувала його переслідувати і кричати про те, щоб він віддав їй мобільного телефона. В цей час їй на допомогу прийшов працівник міліції, який стояв на тролейбусній зупинці, і також став переслідувати підсудного. В кінці цього скверу працівник міліції догнав і затримав ОСОБА_1, і по телефону викликав допомогу. Через деякий час на виклик прибули ще кілька працівників міліції, з допомогою яких підсудного доставили в приміщення лінійного відділення міліції, де у кишені останнього був виявлений та вилучений належний їй мобільний телефон марки „НОКІА 6270".

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повністю підтвердив покази потерпілої ОСОБА_2 та пояснив, що біля 12 год. дня 22.08.09р., перебуваючи на тролейбусній зупинці ”Майдан Привокзальний” у м.Житомирі звернув увагу на жінку, яка наздоганяла невідомого чоловіка, який від неї втікав. При цьому дана жінка кричала йому навздогін про необхідність повернути мобільний телефон. Після цього він також кинувся на допомогу цій жінці та став переслідувати невідомого чоловіка, яким оказався підсудний ОСОБА_1, і догнав він його в кінці скверу та затримав. При цьому підсудний намагався від нього вирватися та втікти. Потерпіла, яка до них підбігла сказала про те, що саме підсудний ОСОБА_1 у неї викрав мобільного телефона. Після цього він по телефону викликав працівників міліції, які після прибуття доставили підсудного в приміщення лінійного відділення міліції, де у нього виявили та вилучили мобільний телефон ”Нокіа 6270”, якого, присутня при цьому потерпіла, відразу впізнала як той що належав їй на праві власності.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що разом із колегою ОСОБА_5 в денний час 22.08.09р. на службовому автомобілі здійснювали патрулювання по охороні громадського порядку. Біля 12 год. дня від чергового міліції отримали повідомлення про необхідність допомогти працівникові міліції на Майдані Привокзальному у м.Житомирі затримати грабіжника. Після прибуття на місце побачили те, що їх колега ОСОБА_3 разом із потерпілою ОСОБА_2 утримують невідомого чоловіка, яким був підсудний ОСОБА_1, і на якого потерпіла вказала як на особу, що викрала її мобільний телефон марки „НОКІА 6270". Після цього вони допомогли ОСОБА_3 доставити затриманого ОСОБА_1 у лінійне відділення міліції на ст.Житомир, де в присутності понятих в останнього був виявлений та вилучений мобільний телефон ?ОКІА 6270", якого присутня при цьому потерпіла впізнала, як той, що належав їй і якого у неї викрав підсудний.

Аналогічні покази в ході досудового слідства дав і свідок ОСОБА_5 (а.с.52), які були оголошені в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив те, що 22.08.2009 був присутнім при особистому огляді працівниками міліції підсудного ОСОБА_1, у кишені спортивної куртки якого був виявлений та вилучений мобільний телефон „НОКІА 6270".

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні також підтвердив те, що 2 вересня 2009 року у його присутності як понятого, потерпіла ОСОБА_2 впевнено впізнала у підсудному ОСОБА_1 ту особу, яка в денний час 22.08.09р. при виході із тролейбусу на майдані Привокзальному у м.Житомирі викрала у неї мобільного телефона. Також він в цей день був присутнім в якості понятого і під час проведення слідчим з участю потерпілої ОСОБА_2 відтворення обстановки та обставин події, в ході чого вона також показала місце та обставини скоєного щодо неї злочину.

Аналогічні покази в ході досудового слідства дав і свідок ОСОБА_8 9а.с.91), які були оголошені в судовому засіданні.

З протоколу огляду місця події (а.с.6-8) видно, що в правій кишені спортивної куртки підсудного ОСОБА_1 під час його затримання працівниками міліції 22.08.09р., був виявлений та вилучений мобільний телефон марки „НОКІА 6270".

З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.74-77), проведеного з участю потерпілої ОСОБА_2 видно, що під час проведення даної слідчої дії остання детально розповіла і на місці відтворила обстановку та обставини за яких у неї 22.08.2009 р. підсудним ОСОБА_1 був викрадений мобільний телефон.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання (а.с.71-72) видно, що під час проведення даної слідчої дії потерпіла ОСОБА_2 серед пред'явлених її осіб впевнено впізнала підсудного, як ту особу, яка 22.08.09р. відкрито викрала у неї мобільний телефон марки „НОКІА 6270”.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи (а.с.93-99) залишкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону „НОКІА 6270" з урахуванням ознак зносу складає 571 грн. 50 коп.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного в скоєнні даного злочину, а його твердження про непричетність до його вчинення судом розцінюється як бажання уникнути відповідальності за вчинене, так як його винність в цьому підтверджується сукупністю вищенаведених доказів, достовірність яких у суду не викликають ніяких сумнівів.

Умисні дії підсудного ОСОБА_1, які виразилися у вчиненні ним замаху на повторне відкрите викрадення чужого майна судом кваліфікуються за ст.ст.15ч.2 - 186ч.2 КК України.

Обираючи підсудному вид та міру покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу самого підсудного та обставини, що помякшують та обтяжують його відповідальність.

Обтяжуючою відповідальність підсудного ОСОБА_1 обставиною є скоєння ним даного злочину у стані алкогольного спяніння.

Помякшуючих його відповідальність обставин судом не встановлено.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_1 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких, хоча тяжких наслідків по справі від його дій і не настало.

Однак, з врахування того, що даний злочин був ним вчинений у період непогашених трьох судимостей за попередні злочини, що свідчить про його підвищену небезпеку для суспільства як особи, суд приходить до однозначного висновку про неможливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, в зв”язку з чим і обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15ч.2 - 186ч.2 КК України, та обрати йому за цим Законом міру покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні засудженого ОСОБА_1 залишити попередню тримання під вартою.

Термін відбування обраної ОСОБА_1 міри покарання відраховувати з 25 серпня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_1 150 (сто пятдесят) грн. 24 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи, які перерахувати на р\р 35229005000096 в УДК Житомирської області, код 25574601, МФО 811039.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 15 днів, починаючи з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 на протязі того ж самого строку починаючи з моменту отримання його копії.

Суддя М.Г.Поліщук