Вирок № 8658753, 02.03.2010, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа №1-147/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2010 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого Поліщука М.Г.,

при секретарі Сірач В.С.

з участю прокурора Гриценка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу про обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уро-

дженця с. Соболівка, Коростишівського району, Житомирської області,

громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, розві-

дного, невійськовозобовязаного, не працюючого, проживаючого в м.

Житомирі АДРЕСА_1, раніше не судимого ,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2009 близько 20 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_1 , знаходячись поблизу перехрестя вулиць Шелушкова та Гоголя в м. Житомирі, шляхом знахідки придбав посвідчення “Учасника бойових дій” серії НОМЕР_1, видане Андрушівським райвійськкоматом Житомирської області 16 квітня 1996 року на прізвище ОСОБА_2, яке привласнив собі. Цього ж дня, не будучи пільговиком, переслідуючи мету на підроблення посвідчення “Учасника бойових дій”, яке видається установою, що має право видавати посвідчення, які надають права і звільняють від обов'язків, з метою його подальшого використання для безоплатного проїзду в громадському транспорті, він за місцем свого тимчасового проживання по АДРЕСА_2 підробив вищевказане посвідчення, шляхом заміни фотокартки. В подальшому ОСОБА_1Є ., в період з 02.12.2009 року по 09.12.2009 року використовував вищезазначене підроблене посвідчення для безкоштовного проїзду в міському громадському транспорті, доки 09.12.2009 року факт використання даного посвідчення було виявлено під час проведення перевірки проїзних квитків у тролейбусі маршруту №1, на кінцевій зупинці «Залізничний вокзал» м. Житомира, контролерами Житомирського трамвайно-тролейбусного управління, коли ОСОБА_1 . пред'явив останнє намагаючись уникнути плати за проїзд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, підтвердив фактичні обставини скоєного, щиро в цьому розкаявся і від дачі показів відмовився.

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні даного злочину, його винність в цьому також підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

З протоколу огляду місця події від 09.12.2009 року (а.с.8) видно, що у ОСОБА_1, було вилучено посвідчення “Учасника бойових дій” серії НОМЕР_1, видане 16.04.1996 року на імя ОСОБА_2, при вилученні якого останній пояснив, що дане посвідчення йому не належить, а він його знайшов та використовував для безоплатного проїзду у міському громадському транспорті.

З довідки Житомирського обласного військового комісаріату від 25.12.2009 року № СЗ/4677 (а.с.4-5) видно, що чисті бланки посвідченнь “Учасників бойових дій” серії НОМЕР_2 по НОМЕР_3 у лютому 1996 року були видані Андрушівському РВК Житомирської області, за даними якого бланк посвідчення НОМЕР_1 був виписаний на імя учасника бойових дій Великої Вітчизняної війни ОСОБА_2, 1919 року народження, який у 1999 році помер та був знятий з обліку ветеранів війни.

З висновку техніко-криміналістичної експертизи (а.с.48-53) видно, що бланк посвідчення “Учасника бойових дій” серії НОМЕР_1, виданого на прізвище ОСОБА_2, виконано способом плоского друку із використанням поліграфічного обладнання. В даному посвідченні проводилась заміна фотографії шляхом вклеювання іншої з фрагментом відтиску печатки.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину, і його умисні дії, що виразились у підробленні посвідчення учасника бойових дій, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою подальшого його використання кваліфікує за ч.1 ст.358 КК України.

А умисні дії підсудного ОСОБА_1, які виразились у використанні ним завідомо підробленого документу, судом кваліфікуються за ч.3 ст.358 КК України.

При призначенні йому виду та міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, особу самого підсудного, та обставини, що помякшують та обтяжують його відповідальність.

Так, помякшуючою відповідальність підсудного обставиною суд визнає те, що він щиро розкаявся у скоєному, та сприяв органу досудового слідства і суду в встановленні істини по справі.

Обтяжуючих його відповідальність обставин судом не встановлено.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, скоєні ним злочини не відносяться до категорії тяжких, і тяжких наслідків по справі від його дій не настало, в звязку з чим приходить до висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358 і ч.3 ст.358 КК України та призначити йому за цими Законами наступне покарання:

- за ч.1 ст.358 ч.1 КК України 750 грн. штрафу,

- за ч.3 ст.358 КК України 850 грн. штрафу.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обрати ОСОБА_1 до відбуття кінцеву міру покарання за сукупністю злочинів у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п”ятдесят) грн.

Речовий доказ по справі: посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1 (а.с37) залишити при матеріалах даної справи.

Стягнути з ОСОБА_1 912 (девятсот дванадцять) грн. 71 копі. судових витрат за проведення судово-технічної експертизи (а.с.49-53), які перерахувати на р/р 31257272210703, код 25576445, МФО 821018 в ГУДК Київської області.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 15 днів, починаючи з моменту його проголошення .

Суддя М.Г.Поліщук