Рішення № 86586170, 24.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.005607

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1. 380.2019.005607 за позовом Головне управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 46137,42 грн.

Позов вмотивовано тим, що заявлена до стягнення заборгованість виникла через несплату відповідачем у встановлені законодавством строки поточних узгоджених податкових зобов`язань. У зв`язку з несплатою платником податків ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов`язань, ГУ ДФС у Львівській області було сформовано податкову вимогу від 06.07.2017 № 3536-17, яку відповідач отримала 17.07.2017. Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась. Враховуючи викладене, та те, що зазначена сума заборгованості перед бюджетом самостійно відповідачем не сплачена, у позивача виникли правові підстави для стягнення боргу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк не надав.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на адміністративний позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив.

Позивач, Головне управління ДПС у Львівській області, діє на підставі положення про Державну податкову службу України та у своїй діяльності керується Податковим кодексом України.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

За фізичною особою ОСОБА_1 рахується податковий борг, раніше не заявлений до суду, по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 46137,42 грн.

Вказана сума податкового боргу виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №7761-13 від 20.02.2018 року на суму 14473,60 грн,

-податкового повідомлення-рішення №7762-13 від 20.02.2018 року на суму 9340,80 грн,

-податкового повідомлення-рішення №9136-14 від 08.09.2016 року на суму 1101,80 грн,

-податкового повідомлення-рішення №9135-14 від 08.09.2016 року на суму 711,07 грн,,

- податкового повідомлення-рішення №16384-13 від 20.04.2017 року на суму 12465,39 грн,

- податкового повідомлення-рішення №16385-13 від 20.04.2017 року на суму 8044,76 грн,

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов`язань, ГУ ДФС у Львівській області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 06.07.2017 № 3536-17, яку відповідач отримала 17.07.2017.

Доказів оскарження вказаної вимоги до суду не надано.

Враховуючи те, що вищезазначена сума боргу перед бюджетом самостійно не сплачена, позивач вважає, що виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення боргу в сумі 46137,42 грн.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Таким чином, на відповідача у справі покладений обов`язок щодо обчислення та сплати сум податкових зобов`язань.

Відповідно до пп. 14.1.175 ст. 14 ПК України, податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 87.2 пункту 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Оскільки у відповідача обліковується податковий борг, вжиті податковим органом заходи щодо стягнення податкового боргу з платника податків до погашення такого боргу не привели, суд вважає, що позивач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми податкового боргу, тому такі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуюче вищезазначене, а також те, що відповідач на час розгляду справи не сплатив суму податкового боргу в розмірі 46137,42 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області ( 79003, м.Львів, вул.. Стрийська,35, ЄДРПОУ 43143039) до ОСОБА_1 ( 80442, Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( 80442, Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь бюджету податковий борг у розмірі 46 137,42 ( сорок шість тисяч сто тридцять сім грн.42 коп) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 24 грудня 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.