Рішення № 86586166, 16.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002333

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівське комунальне підприємство "Сигнівка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про демонтаж самочинно розширеної лоджії, -

встановив:

10.05.2019 до суду надійшов позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради код ЄДРПОУ 04056084, місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. І.Виговського, буд. 34 (далі – позивач) до ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача, мешканця квартири АДРЕСА_2 демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,25х2,50 м, яка розташована на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку та привести її планування до попередніх розмірів, а саме 1,05х2,50м.

Ухвалою від 15.05.2019 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 19.06.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 29.07.2019 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівське комунальне підприємство "Сигнівка".

Ухвалою від 04.09.2019 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою від 02.10.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самочинно до 2,25х2,50м розширив лоджію належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_2 без права на виконання будівельних робіт та зареєстрованої декларації на виконання будівельних робіт, тобто самочинно, із порушенням ст. 152 ЖК України та п.2 ч.1 ст.35 Закону україни "Про регулювання містобудівної діяльності". Позивач просить суд зобов`язати відповідача привести планування квартири до попередніх розмірів 1,05х2,50 м.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, подала клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого суд відмовив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Третя особа Львівське комунальне підприємство "Сигнівка" явку представника в судове засідання не забезпечило, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Будинок № 5 на вул. Сигнівка у м. Львові перебуває на обслуговуванні ЛКП «Сигнівка», яке підпорядковане Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухомого майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №128647465 від 22.06.2018 співвласниками квартири АДРЕСА_2 є позивач та ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку міжвідомчої комісії Залізничної райдержадміністрації, оформленого протоколом № 03 від 23.01.2018§4, прийнятого на підставі розгляду заяви гр. ОСОБА_4 , мешканки кв. АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 в термін до 10.04.2018 рекомендовано демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,25х2,50 м, яка розташована на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, та привести її планування до попередніх розмірів.

Постановою № 255 від 01.11.2017 Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення - штраф 51 грн. за порушення ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за самовільно розширений балкон (лоджію) на 1,2 кв.м за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно з дублікатом квитанції № 0.0.890848423.1 від 13.11.2013, ОСОБА_1 оплатив 51 грн. штрафу, накладеного постановою № 255 від 01.11.2017 Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради.

Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради винесла розпорядження від 08.02.2018 № 62, на підставі скарги гр. ОСОБА_4 , прож. АДРЕСА_5 та інформації ЛКП «Сигнівка», керуючись рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011 № 835 «Про затвердження Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові», враховуючи рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004, рекомендувала відповідачу демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,25x2,50 м. до квартири АДРЕСА_2 , яка розташована на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку та привести планування лоджії до попередніх розмірів.

Згідно з розпорядженням № 62 від 08.02.2018, ЛКП «Сигнівка» в березні 2018 року скеровувало рекомендованою кореспонденцією відповідачу попередження про необхідність демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,25х2,50, яка належить до квартири АДРЕСА_2

Відповідно до акта ЛКП «Сигнівка» від 27.04.2018 мешканець квартири № АДРЕСА_6 , ОСОБА_1 , самочинно розширену лоджію розміром 2,25x2,50 до квартири АДРЕСА_2 не демонтував.

Оскільки відповідач не виконав вимог розпорядження від 08.02.2018 № 62 Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Статею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пп. 3 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів належить здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Згідно з п. 4.3.3 Ухвали № 777 від 14.07.2016 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», також із п. 4.50 «Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради та її структури», затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.11.2016 р. № 977, до повноважень районної адміністрації належить розгляд та вжиття заходів у встановленому виконавчим комітетом, департаментом містобудування порядку щодо фактів самочинного будівництва.

Відповідно до п.п.«б» п.5 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів міських рад належать здійснення контролю за використанням житлового фонду. Вказані повноваження делеговані у м.Львові районним адміністраціям, що випливає із Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради №977 від 01.11.2016, із змінами, згідно з яким до компетенції районної адміністрації належать повноваження у сфері житлово-комунального господарства, зокрема здійснення контролю за використанням житлового фонду.

Отже, у відповідності до вказаного Положення Залізнична районна адміністрація має право звертатися у встановленому порядку до судових органів із вимогами щодо фактів самочинного будівництва і інших вимог, що виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.

Згідно з ст.317 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України).

Частина 5 ст.319 ЦК України визначає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно з ч.2 ст.139 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У відповідності до ст.152 Житлового кодексу Української РСР (далі – ЖК УРСР), виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В силу п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Пунктом 1.4.3 Правил вказано, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Згідно з ч.2 п.1.4.4 вказаних Правил перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно з ч.ч. 6,7 ст. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.06. №45), власник квартири зобов`язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до п.4 вказаних Правил власники наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

У листі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 11.09.2006 №5/6-2198 вказано, що роботи з перепланування повинні проводитися відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил

Статею 179 ЖК УРСР передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 4 Правил користування приміщенням житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45 власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Суд зазначає, що до позивача від мешканців прилеглих квартир надійшла заява від 10.10.2017, в якій останні просили заборонити самовільне будівництво, яке здійснює відповідач.

Суд встановив, що відповідач самочинно влаштував розширену лоджію розміром 2,25x2,50 м до квартири АДРЕСА_2 , без дозволу районної адміністрації, який надається в порядку, передбаченому Стандартами надання адміністративних послуг, затвердженому рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 581 від 09.10.2015 року зі змінами, та без погодження з власниками квартир у будинку.

Суд зауважує, що відповідач не оскаржував постанову № 255 від 01.11.2017 про накладення штрафу за порушення ст.150 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із самовільним розширенням лоджії до кв. 4 на першому поверсі на вул АДРЕСА_7 , розміром 2,25м х 2,50 м та сплатив штраф в розмірі 51,00 грн.

Частина 1 ст. 376 ЦК України встановлює, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

В ході розгляду справи суд встановив факт невиконання та недотримання відповідачем вимог законодавства у сфері містобудування, що підтверджується актом ЛКП «Сигнівка» від 27.04.2018.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,25м x 2,50м до квартири АДРЕСА_6 будинку АДРЕСА_7 та привести розмір лоджії до попередніх розмірів 1,05х2,50м.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,25м x 2,50м до квартири АДРЕСА_2 та привести розмір лоджії до попередніх розмірів 1,05м х 2,50м.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 24.12.2019.

Суддя А.Г. Гулик