Рішення № 86585794, 23.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року справа № 320/4649/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, про скасування наказу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області про скасування прийнятого відповідачем наказу від 02.07.2019 №125 про скасування будівельного паспорту від 11.11.2015 №260 на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , наданого ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що Відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області не наділений повноваженнями щодо скасування будівельного паспорта, оскільки відповідність документів забудовника вимогам чинного законодавства перевіряється саме під час видачі будівельного паспорту та його реєстрації у законодавчо визначеному порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці. Проте, під час проведення перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області було встановлено, що позивачкою виконуються роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку, що і стало підставою для скасування будівельного паспорту.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області у письмових поясненнях зазначила, що на підставі звернення громади виборчого округу №2 смт. Ворзель була проведена перевірка об`єктів за адресою: АДРЕСА_2 / АДРЕСА_3 а АДРЕСА_4 36/2б. Позивачка є замовником будівництва за одним із об`єктів будівництва, розташованим за адресою: АДРЕСА_5 /2. Під час проведення заходу інспектором було зафіксовано, що влаштований фундамент об`єкту будівництва є спільним фундаментом з двома сусідніми об`єктами будівництва, у зв`язку з чим був зроблений висновок про здійснення завуальованого будівництва багатоквартирного житлового будинку, у той час як документація оформлена на будівництво індивідуального житлового будинку.

При цьому, третя особа зауважила, що згідно ескізних намірів забудови замовника будинок є багатоквартирним (3 квартири на поверсі), з одним спільним виходом на земельну ділянку, тобто позивачкою виконуються будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку, який за визначенням не належить до індивідуальних (садибних) житлових будинків, та будівництво якого на основі будівельного паспорту не передбачено законодавством та державними будівельними нормами. Крім того, об`єкт будівництва запроектований та будується на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, не передбачена під багатоквартирну житлову забудову, а має функціональне призначення – індивідуальна садибна забудова. На підставі цього, третя особа стверджує, що позивачка виконує будівельні роботи всупереч вимогам будівельного паспорту та містобудівного законодавства.

У судове засідання 04.11.2019 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та заявив клопотання про подальше здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце були проінформовані належним чином, про що свідчать роздрукована інформація з веб-сайту ПАТ «Укрпошта» про вручення поштових відправлень.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Усною ухвалою суду від 04.11.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

При цьому, після закінчення судового засідання канцелярією суду було передано клопотання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про відкладення розгляду справи, про що свідчить акт канцелярії суду від 04.11.2019. Вказане клопотання мотивовано зайнятістю представника третьої особи в іншому судовому процесі. Враховуючи те, що клопотання було передано на розгляд судді після закінчення судового засідання, а також приймаючи до уваги те, що участь представника в іншому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки учасник процесу не позбавлений можливості залучити іншого представника, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 13.12.1995 (а.с.20).

06.09.2006 позивачці був виданий державний акт серії ЯГ НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,1298 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945600:01:078:0102. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2015 позивачка звернулася до начальника відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,1298 га, посвідченої державним актом серії ЯГ №178143 та розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви була додана копія вказаного державного акта та ескізні наміри забудови (а. с. 93).

За результатом розгляду цієї заяви та документів, 11.11.2015 Відділом містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області позивачці був виданий будівельний паспорт №260 для здійснення будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 22-26).

Згідно з пояснювальною запискою до схеми забудови земельної ділянки містобудівні та планувальні обмеження (максимальна площа забудови та гранично допустима щільність забудови земельної ділянки, максимальні розміри плями забудови, мінімальні відстані від меж суміжних земельних ділянок; відстані від будівель та споруд на суміжних ділянках, запроектованих та погоджених у встановленому порядку) – згідно вимог ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» та Земельного кодексу України. Основні характеристики об`єкта містобудування: загальна площа двоповерхового житлового будинку з мансардним поверхом 293,42 кв. м.

Будівельним паспортом визначені такі вимоги щодо забудови земельної ділянки:

- граничнодопустима висота будівлі: до 11,0 м;

- відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови: згідно вимог ДБН 360-92 та Земельного кодексу України;

- мінімально допустимі відстані від об`єкта, який проектується, до меж земельної ділянки: 1,0 м;

- мінімально допустимі відстані від об`єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд: 8,0 м;

- тип огорожі: комбінована;

- відстань від об`єкта, який проектується, до вулиць (доріг): згідно вимог ДБН 360-92 та Земельного кодексу України;

- інженерне забезпечення об`єкта будівництва (у разі наявності технічних умов): до існуючих інженерних мереж міста: ЦТП №16 КОФ ВАТ «Укртелеком»; КП «Ірпіньводоканал»; Ірпінська філія «Київоблгаз»; ЗАТ «А. Е. С. Київобленерго»;

- інші вимоги та обмеження використання земельної ділянки (сейсмонебезпечні території, підроблювані, карстонебезпечні та підтоплювані території, ґрунти: насипні, намивні, зсувні, що просідають та набухають, ділянки у районах морської абразії): згідно ДБН 360-92 та Земельного кодексу України.

28.03.2019 позивачкою було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, яке зареєстровано за номером 061190872235 (а. с. 31-33).

Листом від 16.05.2019 позивачка повідомила Ворзельського селищного голову про початок виконання будівельних робіт за адресою: смт. Ворзель, вул. Лесі Українки, 36/2 згідно будівельного паспорта №260 від 11.11.2015 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС 061190872235 від 28.03.2019 (а. с.34).

Судом встановлено, що у період з 10.06.2019 по 24.06.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області було проведено перевірку дотримання позивачкою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 », за результатом якої складено акт №24062019/4 (а. с.35-41).

В ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 було отримано будівельний паспорт №260 від 11.11.2015 на будівництво індивідуального житлового будинку, зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкт «індивідуальний житловий будинок», КС 061190872235 від 28.03.2019, код об`єкта 1110,3, а по факту виконує будівельні роботи з будівництва зблокованого багатоквартирного житлового будинку без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Також Інспекцією зазначено, що у зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «індивідуальний житловий будинок», КС 061190872235 від 28.03.2019, вказано, що земельна ділянка використовується на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 06.09.2006, зареєстрованого в реєстрі за №1671, кадастровий номер ділянки 3210945600:01:078:0102, у той час як відповідно до інформації, наявної в публічній кадастровій карті, земельна ділянка з таким кадастровим номером відсутня, а тому замовником наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

В акті перевірки вказано, що замовником виконуються будівельні роботи без розроблення та затвердження проектної документації; замовником не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду; земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво зблокованого багатоквартирного житлового будинку, використовується не за цільовим призначенням.

За результатом проведення перевірки Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області направила на адресу Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області лист від 26.06.2019 №2606/3, у якому просила вжити заходи реагування на виявлені порушення (а. с.71-72).

На підставі цього звернення 02.07.2019 Відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області прийняв наказ №125, яким скасував будівельний паспорт №260 від 11.11.2015 на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, наданий ОСОБА_1 (а. с.42).

Не погоджуючись з правомірністю цього наказу, позивачка звернулася до суду з позовом про його скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 N 103 (далі – Порядок №103).

Відповідно до пунктів 2.1-2.5 Порядку №103 (в редакції на момент отримання позивачкою будівельного паспорта) видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

- проект будівництва (за наявності);

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об`єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

- примірник будівельного паспорта замовника;

- ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об`єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо);

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

З аналізу наведених норм вбачається, що перевірка відповідності поданих забудовником документів та намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам тощо здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури саме на етапі видачі будівельного паспорта протягом 10 робочих днів з дня надходження пакета документів, а за результатом цієї перевірки пакет документів для видачі будівельного паспорта може бути повернуто замовнику у разі виявлення невідповідностей. Отже, саме на цьому етапі відповідач здійснює свої функції у вигляді контролю за відповідністю поданих позивачем документів вимогам чинного містобудівного законодавства.

При цьому, суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність у Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області повноважень скасовувати раніше виданий будівельний паспорт.

Так, відповідно до положень частини першої статті 41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки визначені частиною третьою статті 41 Закону №3038, якою закріплено, що такі особи мають право, серед іншого:

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553, яким закріплені аналогічні повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки.

Суд звертає увагу на те, що ані Законом №3038, ані постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 право державного архітектурно-будівельного контролю на скасування раніше виданого будівельного паспорта не передбачено.

Як було вказано вище, підставою для скасування виданого позивачці будівельного паспорта стало виявлення під час проведення позапланового заходу державного контролю факту здійснення будівництва зблокованого багатоквартирного житлового будинку, що не відповідає документам, які надають право на виконання будівельних робіт, а саме: будівельному паспорту та повідомленню про початок виконання будівельних робіт.

Проте, вказані обставини, на переконання суду, не є підставою для скасування будівельного паспорта, оскільки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області була встановлена невідповідність об`єкта, який будується позивачкою, умовам дозвільних документів, проте будь-які порушення під час видачі будівельного паспорта, які б могли свідчити про його неправомірну видачу, не були зафіксовані.

Суд зазначає, що у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства або щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Отже, допущені забудовником порушення вимог чинного містобудівного законодавства, у тому числі фактична невідповідність об`єкта, що будується, будівельному паспорту, не є підставою для його скасування, оскільки у такому випадку законодавчо передбачено застосування органом державного архітектурно-будівельного контролю інших важелів впливу на порушника.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону №3038 замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону №3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частиною сьомою цієї ж статті передбачено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частиною другою статті 39-1 Закону №3038 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, обставини, виявлені під час проведення перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, можуть бути підставою для видачі обов`язкового для виконання припису щодо усунення порушення вимог законодавства або щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також можуть бути підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС 061190872235 від 28.03.2019. Водночас, ці обставини не є підставою для скасування виданого раніше будівельного паспорту.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що наказ Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області від 02.07.2019 №125 про скасування будівельного паспорту від 11.11.2015 №260 вищевказаним вимогам не відповідає, оскільки відповідачу законодавчо не надані повноваження на скасування раніше прийнятого будівельного паспорта, а обставини, які стали підставою для прийняття спірного наказу, мали бути оцінені відповідачем в якості передумов для застосування інших важелів впливу, зокрема, видачі припису щодо усунення порушення вимог законодавства або щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, чи вирішення питання про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС 061190872235 від 28.03.2019.

Крім того, суд звертає увагу також на допущені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області процедурні порушення порядку проведення перевірки.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 (далі – Порядок №553) під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877) заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Статтею 3 Закону №877 закріплено, що одним з принципів, за яким здійснюється державний нагляд (контроль), є здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини другої та третьої статті 7 Закону №877 на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, серед іншого, найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Отже, аналіз вищенаведених норм дозволяє суду зробити висновок, що орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений на здійснення відповідного заходу контролю, зокрема, позапланового, виключно у разі наявності у нього направлення для проведення перевірки.

Зі складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області акта перевірки №24062019/4 вбачається, що позаплановий захід був проведений головним спеціалістом Шелевей Романом Вікторовичем на підставі направлення від 07.06.2019 №0706/5/1.

Водночас, згідно вказаного направлення від 07.06.2019 №0706/5/1 головні спеціалісти Шелевей Роман Вікторович та ОСОБА_2 були направлені для здійснення позапланової перевірки суб`єктів містобудування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Інформація щодо здійснення перевірки діяльності позивачки у даному направленні відсутня (а. с.73).

Таким чином, під час проведення перевірки ОСОБА_1 у головного спеціаліста Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Шелевей Романа Вікторовича було відсутнє направлення на проведення перевірки, наявність якого є обов`язковою передумовою для проведення позапланового заходу, що свідчить про відсутність повноважень на здійснення заходу архітектурно-будівельного контролю, що тягне за собою недійсність наслідків такої перевірки, проведеної з порушенням законодавчо встановленої процедури.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем, всупереч наведеним нормам, не надано доказів наявності у нього повноважень на скасування будівельного паспорту, наявності законодавчо визначених передумов для цього, а також доказів дотримання законодавчо закріпленої процедури проведення перевірки (у вигляді наявності у головного спеціаліста Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області Шелевей Романа Вікторовича повноважень на проведення перевірки шляхом оформлення відповідного направлення), у зв`язку з чим суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №88105 від 16.09.2019. Враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області від 02.07.2019 №125 про скасування будівельного паспорту від 11.11.2015 №260, наданого ОСОБА_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_6 ) судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 05408846, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.