Рішення № 86584221, 20.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25229/18

Провадження № 2-а/761/56/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого-судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Архипову І.Р.

за участю:

представника позивачки: Кокольського С.І.

представника відповідача: Корнейчука О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В:

В липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ( надалі по тексту - ОВПП ДФС ), в якому просила суд:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення №103 від 22 червня 2018 року, винесену першим заступником начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Бондар Л.М., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в період часу з січня 2016 року по серпень 2018 року її, як заступника головного бухгалтера, було призначено тимчасово виконуючою обов?язки головного бухгалтера Фінансового департаменту ПАТ ? ВТБ Банк ?. Наказом від 12 серпня 2018 року №1136-к її призначено головним бухгалтером ПАТ ? ВТБ Банк ?.

В період з 26 лютого 2018 року по 15 червня 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проводилась планова виїзна документальна перевірка АТ ? ВТБ Банк ?, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2017 року.

У результаті перевірки відповідачем було складено Акт №1884/28-10-43-02/14359319 від 22 червня 2018 року, який було вручено повноважним представникам Банку 22 червня 2018.

В цей же день, 22 червня 2018 року ОСОБА_1 було вручено протокол про адміністративне правопорушення №106 від 22 червня 2018 року, складений головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_3., відповідно до якого головним бухгалтером ПАТ ? ВТБ Банк ? ОСОБА_1 , вчинено правопорушення: п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ? від 08 липня 2010 №2464-VІ, із змінами та доповненнями: порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 1 708, 12 грн. згідно акту перевірки від 22 червня 2018 №1884/28-10-43-02/14359319.

26 червня 2018 року ОСОБА_1 було вручено постанову про накладання адміністративного стягнення №103 від 22 червня 2018, відповідно до якого за результатами розгляду протоколу від 22 червня 2018 №106 встановлено наявність порушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ? від 08 липня 2010 №2464-VI, із змінами та доповненнями: порушено порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 1 708, 12 грн. згідно акту перевірки від 22.06.2018 №1884/28- 10-43-02/14359319. З урахуванням викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 22 червня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680, 00 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На думку позивачки, вищезазначена постанова прийнята за відсутності на те правових підстав, з порушенням встановленого законодавством порядку винесення постанов про накладення адміністративного стягнення.

Підставою для її притягнення до адміністративної відповідальності стало допущене порушення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ? від 08 липня 2010 №2464-VI, із змінами та доповненнями, однак, в Акті перевірки, в розділі ? висновки ? порушення, що зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення №106 від 22 червня 2018 року та в оскаржуваній постанові, відсутнє.

В протоколі про адміністративне правопорушення №106 від 22 червня 2018 року не зазначено відомостей про час та місце вчинення правопорушення. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення № 106 від 22 червня 2018 року було зазначено та повідомлено про це ОСОБА_1 , що розгляд справи відбудеться 26 червня 2016 року в приміщенні ОВПП ДФС о 14-00 год. однак. У визначений час та дату розгляд справи не відбувся, в цей день ОСОБА_1 було вручено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, яка датована 22 червня 2018 року, що свідчить про розгляд справи за її відсутності; про нову дату розгляду справи її додатково повідомлено не було.

Крім того, на думку позивачки, відповідачем були порушені строки накладення адміністративного стягнення під час прийняття оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні представник позивачки на задоволенні позову наполягав з підстав викладених у позовній заяві в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, посилаюсь на те, що постанова про накладання адміністративного стягнення відповідає вимогам ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, та санкція застосована правомірно з урахуванням усіх обставин справи та в межах чинного законодавства, а доводи викладені в позовній заяві є необґрунтованими та безпідставними, такими, що спростовуються фактичними обставинами справи та доказами, наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, допитав свідка ОСОБА_3 , розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що Наказами № 6-к від 04 січня 2016 року, № 188-к від 11 лютого 2016 року, № 255-к від 25 лютого 2016 року,№ 480-к від 07 квітня 2016 року, №611-к від 04 травня 2016 року, № 744-к від 08 червня 2016 року, виконання обов`язків головного бухгалтера Фінансового департаменту ПАТ ? ВТБ Банк ? покладено на заступника головного бухгалтера Фінансового департаменту ПАТ ? ВТБ Банк ? - ОСОБА_1.

Наказом від 12 серпня 2018 року №1136-к ОСОБА_1 призначено головним бухгалтером ПАТ ? ВТБ Банк ?.

В період з 26 лютого 2018 року по 15 червня 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проводилась планова виїзна документальна перевірка АТ ?ВТБ Банк ? з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2017 року.

За результатами вищезазначеної перевірки, було складено Акт №1884/28-10-43-02/14359319 від 22 червня 2018 року (а.с. 8-74).

22 червня 2018 року ОСОБА_1 було вручено протокол про адміністративне правопорушення №106 від 22 червня 2018 року, складений головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_3., відповідно до якого ОСОБА_1 , головний бухгалтер РПТ ? ВТБ Банк ?, вчинила правопорушення: п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ? від 08 липня 2010 року №2464-VІ, із змінами та доповненнями. Порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 1 708, 12 грн., згідно акту перевірки від 22 червня 2018 року №1884/28-10-43-02/14359319 (а.с. 75-76).

26 червня 2018 року ОСОБА_1 було вручено постанову про накладання адміністративного стягнення №103 від 26 червня 2018 року, відповідно до якої, перший заступник начальника ОВПП ДФС Бондар Л.М. встановила наявність порушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, ч. 12 ст. 8 Закону України ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ? від 08 липня 2010 року №2464-VI, із змінами та доповненнями. Порушено порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 1 708, 12 грн., згідно акту перевірки від 22 червня 2018 року №1884/28-10-43-02/14359319 (а.с.77-78).

За вчинення вищезазначеного правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 680, 00 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ? і ? Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ?, порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ч. 1 ст. 165-1 КУпАП ).

Згідно зі статтею 234-2 КУпАП, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Згідно із ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України ?Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ?.

Платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці , тобто підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами ( п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ?).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 ЗУ ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ?, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ?, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України ? Про оплату праці ?, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п?яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру ( ч. 5 ст. 8 Закону України ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ?).

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу ( ст. 251 КУпАП ).

Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі ( ст. 256 КУпАП .

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків ( ст. 72 КАС України ).

Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом, позивачка зазначала, що правопорушення, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення не відповідають порушенням, які були виявлені під час перевірки та викладені в Акті ( п.5 висновку ).

Крім того, звертала увагу суду, що її було викликано на розгляд саме 26 червня 2018 року, про що відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, однак, постанова про накладення стягнення датована 22 червня 2018 року ( днем складання протоколу про адміністративне правопорушення ).

Також, під час розгляду справи представник позивачки погодився з сумою у розмір 1 708, 12 грн., що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про накладення стягнення, в частині заниження нарахування єдиного внеску - 22%, який утворився саме за період роботи ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 – головний державний ревізор - інспектор пояснила, що дата складання постанови про накладення адміністративного стягнення - 22 червня 2018 року зазначена помилково, дана постанова винесена саме 26 червня 2018 року, в підтвердження чого надала копію витягу з журналу реєстрації протоколів та постанов про адміністративні правопорушення, де під № 11 зареєстровано протокол про адміністративне правопорушення № 106 від 22 червня 2018 року та постанова про накладення адміністративного стягнення під № 103 від 26 червня 2018 року, складені відносно головного бухгалтера ПАТ ? ВТБ Банк ? ОСОБА_1 .

Крім того, зазначила, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про адміністративне правопорушення, помилково зазначено, що ОСОБА_1 допущено порушення, передбачене п.1 ч.2 ст.6 ЗУ ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ? від 08 липня 2010 року, а у висновку Акту, в п.5 не зазначено ч.12 ст. 8 ЗУ ? Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ? від 08 липня 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В судовому засіданні знайшли частково своє підтвердження твердження позивачки, а саме в частині, що оспорюваний протокол № 106 від 22 червня 2018 року та постанова № 103 від 22 червня 2018 року не відповідають порушенням, які відображені в Акті перевірки від 22 червня 2018 року та в частині дати прийняття постанови № 103. Що стосується суми в частині заниження нарахування єдиного внеску - 22% у розмірі 1 708, 12 грн., то вона знайшла своє підтвердження під час розгляду справи судом та не оспорювалась і стороною позивачки.

Твердження позивача про те, що протокол про адміністративне правопорушення №105 від 22.06.2018 складено з порушенням норм КУпАП, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Крім того, судом не приймаються до уваги твердження позивачки про закінчення визначених ст. 38 КУпАП строків притягнення до відповідальності з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП).

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме, те, що воно є триваючим, яке виявлено 22 червня 2018 року, що відповідає даті складання акту №1884/28-10-43-02/14359319, постанова №103 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення датовано 22 червня 2018 року ( хоча в судовому достовірно встановлено, що вона винесена саме 26 червня 2018 року ), а отже, посилання позивачки на закінчення встановленого у ст. 38 КУпАП строку для накладання адміністративного стягнення є помилковим.

Зокрема, незважаючи на те, що порушення (заниження) порядку нарахування внеску було вчинено з 2013-2017 роках, воно тривало до часу його виявлення під час проведення перевірки в червні 2018 року, і тому, саме з цього часу слід обраховувати строки накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, в ході судового розгляду суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення не можна визнати законним та таким, що прийняте відповідно до норм законодавства.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд прийшов до висновку, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення № 106 від 22 червня 2018 року та направлення справи на новий розгляд до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, з урахуванням обставин, які були встановлені судом під час розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 19, 25, 47, 72, 77-79, 90, 121, 139, 241-246, 250, 286, 293-295 КАС України, ст.ст. 163-15, 245, 251, 252, 254, 268, 280, 289 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ( код ЄДРПОУ 39440996, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 22 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 680 ( шістсот вісімдесят ) грн. 00 коп. і надіслати справу на новий розгляд до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25 вересня 2019 року

Суддя: