Рішення № 86544613, 10.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Справа № 160/7904/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

за участі:

представника позивача Шролика О.В.,

представник відповідача Голобородько О.Г.,

третя особа Красовський М.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціальної політики Виконкому Криворізької міської ради (5010, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, пр-т Металургів, 36б), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору заступник директора Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради Красовський М.В. (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т. Металургів, 36б) про визнання дій неправомірними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Виконкому Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - заступник директора Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради Красовського М.В., з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.01.2019 року, в якій позивач просить:

- визнати неправомірними дії Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради з питань праці та зайнятості стосовно проведення інспекційного відвідування та винесення постанов у справі про накладення на ОСОБА_2 штрафів згідно з постановами № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/ІП/ФС; №ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/МГ/ФС; № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/ТД/ФС від 14 вересня 2018 року;

- скасувати, як незаконні, постанови № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/ІП/ФС; № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/МГ/ФС; № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/ТД/ФС від 14 вересня 2018 року у відношенні ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 було задоволено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/7904/18 та зупинено стягнення на підставі виконавчого документу - постанови № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/ІП/ФС, № ОМС - ДН1007/1040/АВ/П/МГ/ФС, № ОМС ДН1007/1040/АВ/П/ТД/ФС від 14.09.2018 - до прийняття судового рішення по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Виконкому Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору заступник директора Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради Красовський М.В. про визнання дій неправомірними та скасування постанов було залишено без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.08.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 - задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Адміністративну справу № 160/7904/18 передано до розгляду судді Захарчук-Борисенко Н.В.

18.09.2019 року суддею Захарчук-Борисенко Н.В. подано заяву про самовідвід у справі № 160/7904/18.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 заяву про самосвідвід судді Захарчук-Борисенко Н.В. в адміністративній справі № 160/7904/18 задоволено, справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31. Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справі № 160/7904/18 передано на розгляд судді Ніколайчук С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року суддею Ніколайчук С.В, справу прийнято до свого провадження, підготовче засідання призначено на 03 жовтня 2019 року о 14:30 год.

В подальшому розгляд справи перенесено на 15.10.2019 року, на 05.11.2019 року, на 19.11.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року підготовче провадження продовжено на 30 днів та розгляд справи перенесено на 25.11.2019 року. В подальшому підготовче засідання перенесено на 10.12.2019 року.

Ухвалю Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі розпочато розгляд справи по суті в той же день.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2019 року проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення аналогічні позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.2019 року проти задоволення позовних вимог заперечував.

Третя особи в судовому засіданні 10.12.2019 року проти задоволення позовних вимог заперечував.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що оскаржуваними постановами на позивача накладено штраф у розмірі 186 150 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а саме: за відсутність нарахування заробітної плати в подвійному розмірі в травні 2017 року працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - за відсутність нарахування заробітної плати в подвійному розмірі в березні 2018 року працівникам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - за несвоєчасний розрахунок із зазначеними працівниками при звільненні період часу 15.05.2017 року - 22.05.2017 року, 03.04.2018 року - 20.04.2018 року. Позивач вважає вказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачу взагалі не відомо з яких підстав його притягнуто до відповідальності та на підставі яких саме доказів. Крім того, позивач зазначив, що його притягнуто до відповідальності та накладено штраф, як фінансову санкцію, заступником директора департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради Красовським М.В., який не входить до кола осіб, які мають повноваження на накладення штрафів, оскільки не є ані керівником, ані посадовою особою Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради. Позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.

В наданих до суду відзиві відповідачем зазначено, що Департамент є виконавчим органом міської ради та органом державного контролю за додержанням законодавства про працю, про що зазначено в Положенні про департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради від 30.08.2017 № 1955 та викладене в новій редакції відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 року № 2786.

Оскаржувані позивачем постанови про накладення штрафу були винесені за порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 14 вересня 2018 року та отримані представником за довіреністю ОСОБА_2 Світланою Володимирівною, про що свідчить особистий підпис представника про їх отримання.

Також, зазначено про необґрунтованість тверджень позивача про не відповідність ведення справи, оскільки на момент ознайомлення позивача з єдиною справою щодо додержання законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин та оплати праці фізичною особою-підприємцем справа ще не була закінчена та не сформована, то і опис до неї може бути підписаний засвідчуваним написом лише по закінченню всіх законодавчих процедур оскарження та сплати відповідних сум. Проте, кожен аркуш у справі містить порядковий номер у верхньому правому куті кожної сторінки, проставлений відповідно до наявного в матеріалах справи опису, що підтверджується фото-копіями документів, які додані до адміністративного позову.

Стосовно здійснення заходу контролю фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Департамент діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивачем в позові не викладено жодних обставин, якими б він обґрунтував позовні вимоги в частині скасування постанов про накладення штрафу та не обґрунтував свої твердження щодо прийняття одної постанови замість трьох, оскільки кожна з оскаржуваних постанов виносилась за окремі (не однакові) порушення законодавства про працю, відповідальність за які передбачена окремими, а не однією нормою, тобто різними абзацами ст. 265 КЗпП України.

В позовній заяві позивач посилається п. 28 Порядку № 295, відповідно до якого у разі виконання припису в установленому у ньому строк, заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються, проте, норми пункту 29 Порядку зазначено, що виконання припису не звільняє ФОП ОСОБА_2 від відповідальності за порушення законодавства про працю, передбаченої статтею 265 Кодексу законів про працю України.

На думку відповідача, відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов. У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

У наданому до суду відзиві третьою особою викладені факти аналогічні доводам, викладених в відзиві відповідача, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

10.12.2019р. в підготовчому засіданні судом було допитано свідка у справі ОСОБА_5

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_5, розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставинами, на яких ґрунтуються позов та відзив на позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі звернення працівника ( ОСОБА_5 ) щодо порушення стосовно останнього законодавства про працю (вх.Ш-259-П від 10.07.2018 року) та на підставі п. 5 пп. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2018 року № 295 повідомлено Департамент соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради по внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця та головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області стосовно проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 надано номер ДН1007.

Криворізькою північною ОДПІ надано інформацію Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради, що згідно зі звітом 1 ДФ за ІІ квартал 2018 року кількість працівників у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) складає 2 чоловіки.

Наказом від 27.07.2018 року заплановано провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин та оплати праці фізичною-особою ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» у ТК «Аркада») за адресою: АДРЕСА_2 а, у період з 30.07.2018 року по 31.07.2018 року.

Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради відповідно до наказу від 27.07.2018 року № 28 та на підставі пп. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (на підставі звернення вх. № Ш-259-П від 10.07.2018 року) щодо порушення законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (фактична адреса об`єкта, здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1» у ТК «Аркада») прийнято направлення на проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до направлення на проведення інспекційного відвідування від 27.07.2018 року спеціалістам інспекції з питань праці та зайнятості департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради доручено провести перевірку стосовно додержанням законодавства про працю фізичною особою ОСОБА_2 з питань оформлення трудових відносин та оплати праці в період з 30 липня 2018 року по 31 липня 2018 року та зобов`язано ФОП ОСОБА_2 надати перелік документів.

Направлення отримано власноручно ОСОБА_2. (представник позивача за довіреністю), що підтверджується матеріалами справи та, якою надані письмові пояснення стосовно перебування ОСОБА_2 поза межами України до 10.08.2018 року, перелік документів для інспекційного відвідування будуть надані 13.08.2019 року, у зв`язку з чим просила призупинити перевірку.

На підставі службової записки № 1 від 30.07.2018 року головних спеціалістів інспекції з питань праці та зайнятості населення та наказу від 30.07.2018 року Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради відізвано направлення на проведення інспекційного відвідування вих. № 6/03-2241 від 27.07.2018 року.

28.08.2018 року ОСОБА_9 подано заяву про поновлення призупиненого інспекційного відвідування та надання необхідних документів для проведення інспекційного відвідування.

На підставі службової записки № 6 від 29.08.2018 року головних спеціалістів інспекції з питань праці та зайнятості населення та наказу від 29.08.2018 року Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради доручено інспекційне відвідування провести 31.08.2018 року.

Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради відповідно до наказу від 29.08.2018 року № 38 та на підставі пп. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 щодо порушення законодавства про працю фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (фактична адреса об`єкта, здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_3 а, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» у ТК «Аркада») прийнято направлення на проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до направлення на проведення інспекційного відвідування від 29.08.2018 року спеціалістам інспекції з питань праці та зайнятості департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради доручено провести за додержанням законодавства про працю фізичною особою ОСОБА_2 з питань оформлення трудових відносин та оплати праці в період 31.08.2018 року.

Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради в присутності представника позивача Глнвенко С.В. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування від 31 серпня 2018 року № ОМС -ДН1007/1040/АВ/.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- трудовий договір між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_10 не укладено відповідно до ч.І ст.21 КЗпП України;

- правовідносини між ФОП ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_21 (сторонами договору відплатних наданих послуг від 22.07.2018 №02/18) носять ознаки трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником. У даному договорі не зазначений конкретний предмет договору-конкретний результат, за який виплачується винагорода, відсутні уточнення, які саме послуги мають бути надані для виконання умов договору. Натомість, зазначено, що Виконавець зобов`язується виконати послуги продавця, тобто, гр. ОСОБА_21 прийнята на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку. ОСОБА_21 фактично була допущена до роботи без укладання трудового договору, що є порушенням вимог ч.З ст.24 КЗпП України;

- повідомлення про прийняття ОСОБА_12 на роботу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором не подано;

- відповідно до ч. 1, 2 ст. 107 КЗпП України «Оплата за роботу у святкові і неробочі дні проводиться у подвійному розмірі». У порушенні зазначеної норми, у розрахунково-платіжних відомостях за 2017-2018 роки, за роботу у святкові дні не проводиться нарахування заробітної плати у подвійному розмірі.. Згідно з табелем обліку робочого часу за травень 2017 року святковий день 9 травня був робочим днем у ОСОБА_3 , при цьому у працівника ОСОБА_4 проставлена позначка «п» (російською «праздничный»); згідно з табелем робочого часу за березень 2018 року (додаток №31) святковий день 8 березня був робочим днем 4 (чотирьох) працівників - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

- відповідно до вимог ч. 1.2 ст. 115 КзпП України протягом 2018 року мало місце порушення встановлених законом термінів. Так, заробітну плату за другу половину грудня 2017 було виплачено 05.01.2018 - своєчасно (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за грудень 2017), а заробітну плату за першу половину січня - 23.01.2018 (розрахунково-платіжна відомість авансу за січень 2018), заробітна плата за другу половину лютого 2018 - 14.03.2018 (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за лютий 2018), заробітна плата за другу половину березня 2018 - 13.04.2018 (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за березень 2018); заробітна плата за другу половину травня 2018 - 12.06.2018 (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за травень 2018); заробітна плата за другу половину червня 2018 - 16.07.2018 (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за червень 2018); заробітна плата за другу половину липня 2018 -08.08.2018 (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за липень 2018);

- у порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України ОСОБА_4 згідно з табелем обліку робочого часу за березень 2017 знаходилась у відпустці з 15.03.2017, заробітна плата разом із сумою нарахованих відпускних відповідно до розрахунково-платіжної відомості заробітної плати за березень 2017 виплачена 07.04.2017. ОСОБА_3 згідно з табелем обліку робочого часу за листопад 2017 знаходилась у відпустці з 20.11.2017, заробітна плата разом із сумою нарахованих відпускних відповідно до розрахунково-платіжної відомості заробітної плати за листопад 2017р. виплачена 07.12.2017р. ОСОБА_15 згідно з табелем обліку робочого часу за квітень 2018 знаходилась у відпустці з 02.04.2018, заробітна плата разом із сумою нарахованих відпускних відповідно до розрахунково-платіжної відомості авансу за квітень 2018 виплачена 20.04.2018;

- вимоги ч.І ст. 116 КЗпП України. Відповідно до наказу №2 від 15.05.2017 року ОСОБА_4 звільнено за власним бажанням з 16.05.2017 року, що підтверджується заявою про звільнення, яка містить підпис зазначеної особи - розрахункові кошти виплачено 22.05.2017 (розрахунково-платіжна відомість авансу за травень 2017). Відповідно до наказу №3 від 03.04.2018 року ОСОБА_16 звільнено за власним бажанням з 03.04.2018 року, що підтверджується заявою про звільнення, яка містить підпис зазначеної особи - розрахункові кошти виплачено 20.04.2018 (розрахунково-платіжна відомість авансу за квітень 2018). Відповідно до наказу №4 від 18.04.2018 року ОСОБА_5 звільнено за власним бажанням з 18.04.2018 року, що підтверджується заявою про звільнення , яка містить підпис зазначеної особи - розрахункові кошти виплачено 20.04.2018 (розрахунково-платіжна відомість авансу за квітень 2018 року);

- відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У порушенні вимог ч.1 ст. 117 КЗпП України при проведенні остаточного розрахунку зі звільненими ОСОБА_4 , ОСОБА_17 та ОСОБА_5 не нараховано і не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки від 31 серпня 2018 року № ОМС -ДН1007/1040/АВ/, органом контролю ухвалено припис від 03.09.2018 року № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 усунути встановлені порушення, а саме:

- трудовий договір між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_10 не укладено відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України;

- ОСОБА_21 фактично була допущена до роботи без укладання трудового договору, що є порушенням вимог ч.З ст.24 КЗпП України;

- повідомлення про прийняття ОСОБА_12 на роботу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором не подано;

- у розрахунково-платіжних відомостях за 2017-2018 роки за роботу у святкові дні не проводиться нарахування заробітної плати у подвійному розмірі. Згідно з табелем обліку робочого часу за травень 2017 року (додаток №30) святковий день 9 травня був робочим днем у ОСОБА_3 , згідно з табелем робочого часу за березень 2018 року (додаток №31) святковий день 8 березня був робочим днем 4 (чотирьох) працівників - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

- протягом 2018 року мало місце порушення встановлених термінів. Так, заробітна за другу половину грудня 2017 було виплачено 05.01.2018 - своєчасно (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за грудень 2017), а заробітну плату за першу половину січня - 23.01.2018 (розрахунково-платіжна відомість аванса за січень 2018), заробітна плата за другу половину лютого 2018 - 14.03.2018 розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за лютий 2018), заробітна плата за другу половину березня 2018 - 13.04.2018 (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за березень 2018); заробітна плата за другу половину травня 2018 - 12.06.2018 (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за травень 2018); заробітна плата за другу половину червня 2018 - 16.07.2018 (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за червень 2018); заробітна плата за другу половину липня 2018 - 08.08.2018 (розрахунково-платіжна відомість заробітної плати за липень 2018);

- ОСОБА_4 згідно з табелем обліку робочого часу за березень 2017 року знаходилась у відпустці з 15.03.2017 року, заробітна плата разом із сумою зарахованих відпускних відповідно до розрахунково-платіжної відомості заробітної плати за березень 2017 року виплачена 07.04.2017 року; ОСОБА_3 згідно з табелем обліку робочого часу за листопад 2017 року знаходилась відпустці з 20.11.2017 року, заробітна плата разом із сумою нарахованих відпускних відповідно до розрахунково-платіжної відомості заробітної плати за листопад 2017 року виплачена 07.12.2017 року; ОСОБА_15 згідно з табелем обліку робочого часу за квітень 2018 року знаходилась у відпустці 02.04.2018 року, заробітна плата разом із сумою нарахованих відпускних відповідно до розрахунково-платіжної відомості аванса за квітень 2018 року виплачена 20.04.2018 року;

- відповідно до наказу №2 від 15.05.2017 року ОСОБА_4 звільнено за власним бажанням з 16.05.2017 року, що підтверджується заявою про звільнення, яка містить підпис зазначеної особи - розрахункові кошти виплачено 22.05.2017 року (розрахунково-платіжна відомість аванса за травень 2017). Відповідно до наказу № 3 від 03.04.2018 року ОСОБА_16 звільнено за власним бажанням з 03.04.2018 року, що підтверджується заявою про звільнення, яка містить підпис зазначеної особи розрахункові кошти виплачено 20.04.2018 року (розрахунково-платіжна відомість аванса за квітень 2018 року). Відповідно до наказу №4 від 18.04.2018 року ОСОБА_5 звільнено за власним бажанням з 18.04.2018 року, що підтверджується заявою про звільнення, яка містить підпис зазначеної особи розрахункові кошти виплачено 20.04.2018 року (розрахункова платіжна відомість аванса за квітень 2018 року);

- у порушенні вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України при проведенні остаточного розрахунку з звільненими ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не нараховано і не виплачено середній за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Припис від 03.09.2018 року отримано ОСОБА_9 03.09.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Департаментом соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради, керуючись п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року, листом від 05.09.2018 року вих. № 6/03-2769 повідомлено ОСОБА_2 , про призначення розгляду справи на 14 вересня 2019 року о 10-00 год, який отримано представником ФОП ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_2 06.09.2018 року.

На виконання виявлених порушень ОСОБА_2 направлено директору департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради лист від 10.09.2018 року про усунення виявлених порушень, а саме:

- відносини з гр. ОСОБА_10 не носили постійних характер. Вона тимчасово надавала послуги з прийому та викладання товару, у зв`язку з чим було укладено договір про надання нею таких послуг. 08 серпня 2018 року підписаний акт виконаних робіт, згідно з яким 10.08.2018 року гр. ОСОБА_10 отримала кошти. Податки згідно з вимогами законодавства перераховані 08.08.2018 року;

- ОСОБА_18 за 09.05.2017 року було донараховано заробітну плату у подвійному розмірі та виплачено 10.09.2018 року;

- ОСОБА_18 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 за 08.03.2018 року було донараховано заробітну плату у подвійному розмірі та виплачено 10.09.2018 року;

- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_20 було донараховано середній заробіток по день фактичного розрахунку та виплачено 04.09.2018 року;

- з серпня 2018 року строки виплати заробітної плати відповідають КЗпП України;

До листа додано акт виконаних робіт від 08.08.2018 року; розрахунок до акту; відомість на виплату грошей від 10.08.2018 року; відомість на виплату грошей від 10.09.2018 року; розрахунок коригування за травень 2017 року; відомість на виплату грошей від 10.09.2018 року; розрахунок корегування за березень 2018 року; відомість на виплату грошей від 04.09.2018 року; розрахунок корегування за травень 2017 року та квітень 2018 року.

Однак, 14.09.2018 року заступником директора департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради - начальником інспекції з питань праці та зайнятості, керуючись ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 8 частини 2 ст. 265 Кодексу закону про працю України вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 3723,00 грн, про що складено постанову про складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/ІП/ФС, яка отримана представником за довіреністю ОСОБА_2. 14.09.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

14.09.2018 року заступником директора департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради - начальником інспекції з питань праці та зайнятості, керуючись ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 4 частини 2 ст. 265 Кодексу закону про працю України вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 186 150,00 грн, про що складено постанову про складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/МГ/ФС, яка отримана представником за довіреністю ОСОБА_2. 14.09.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

14.09.2018 року заступником директора департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради - начальником інспекції з питань праці та зайнятості, керуючись ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 2 частини 2 ст. 265 Кодексу закону про працю України вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 штраф у розмірі 111 690 грн, про що складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П/ТД/ФС, яка отримана представником за довіреністю ОСОБА_2. 14.09.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Вищезазначені постанови про накладення штрафу пред`явлені до виконання до Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

В матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_5 , яка за клопотання позивача допитана в якості свідка, де остання зазначила, що на час інспекційного відвідування ОСОБА_5 забажала не розголошувати свої персональні данні, тому ОСОБА_2 не було надано для ознайомлення звернення ,як найманого працівника, яке стало підставою для здійснення заходу контролю та, відповідно до законодавства, підлягає розголошенню лише за наявності згоди.

В судовому засіданні 10.12.2019 року свідок ОСОБА_5 пояснила, що остання працювала в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою АДРЕСА_5 на ОСОБА_2 до 09.07.2018 року без оформлення договору, спілкувалась переважно з його дружиною ОСОБА_9 , яка вела усі справи. Заяву про оформлення на роботу не писала.

При звільнені 09.07.2018 року та отриманні трудової книжки ОСОБА_5 побачила, що в трудовій книжці зазначена дата звільнення 18.04.2018 року, що останню обурило, у зв`язку з чим остання звернулась до Департаменту соціальної політики Виконком криворізької міської ради та написала анонімне звернення.

З наданих по суті справи пояснень свідка вбачається, що ОСОБА_5 працювала у ФОП ОСОБА_2 фактично з грудня 2017 року по 09.07.2018 року, але в документах, а саме: в трудовій книжці та довідці ОК-7 період роботи зазначено з 26.01.2018 року по 18.04.2018 року, що стало підставою звернення до відповідних органів для притягнення до відповідальності ФОП ОСОБА_2 ..

Крім того, в пояснення свідка зазначено, що в матеріалах інспекційного відвідування, наданих для перевірки ФОП ОСОБА_2 , міститься заяви про прийняття та звільнення з роботи ОСОБА_5 , проте, ці заяви написані та підписані не свідком ОСОБА_5 та відомості про виплату ОСОБА_5 додатково нарахованих коштів не підписувала та коштів на виконання припису від ФОП ОСОБА_2 не отримувала.

Про підпис в розрахунках за відпрацьований час до 09.07.2018 року та в заяві, які надав позивач про виконання припису, ОСОБА_5 заперечувала.

Вважаючи, що перевірку проведено за відсутності правових підстав, а вказані вище постанови про накладення штрафу винесені безпідставно, незаконно та необґрунтовано, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд виходить з наступних міркувань.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - КЗпП України) встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який був чинний на момент проведення перевірки (далі - Порядок №295), пунктом 2 якого встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

В свою ж чергу, інспекційне відвідування є формою заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю запровадженою Порядком №295, яка відрізняється від перевірки об`єкта нагляду підставами та порядком проведення. Порядок проведення інспекційного відвідування регламентується виключно Порядком №295, яким не здійснено розподіл заходів контролю на планові чи позапланові та який не передбачає необхідності отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері на проведення інспекційних відвідувань.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Пунктами 8-10 Порядку №295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), пунктом 2 якого встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Вказаній нормі кореспондують положення ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якою суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Суд не приймає посилання позивача про проведення інспекційного відвідування без його відома, оскільки представником позивача за довіреністю ОСОБА_22 отримано направлення про проведення перевірки, що підтверджується матеріалами справи, і остання була присутня під час перевірки.

Таким чином, з урахуванням вказаного, при проведенні інспекційного відвідування відповідачем дотримано положення Порядку №295 та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо порядку проведення такого.

На підставі отриманого звернення особи ( ОСОБА_5 ), права якої були порушені, Департаментом соціальної політики виданий наказ № 28 від 27.07.2018 року «Про призначення інспекційного відвідування», направлення від 27.07.2019 року № 6/03-2241, де зазначено, що під час інспекційного відвідування буде здійснено контроль за додержанням законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з питань оформлення трудових відносин та оплати праці.

При здійснені заходу контролю Департамент діяв виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інспектори були допущені до проведення інспекційного відвідування, у зв`язку з чим за умови такого допуску, підставою для скасування постанов про накладення штрафу може бути лише неправомірність їх прийняття по суті.

Стосовно наявності підстав для накладення штрафу на позивача та правомірності винесення спірних постанови суд зазначає наступне.

Відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

В ході інспекційного відвідування встановлено порушення законодавства про працю, які зафіксовані в акті від 31 серпня 2018 року № ОМС -ДН1007/1040/АВ/, який підписано представником позивача за довіреністю ОСОБА_2. 31.08.2018 року (зауважень та заперечень не зазначено), та, як наслідок, органом контролю прийнято припис про усунення виявлених порушень № ОМС-ДН1007/1040/АВ/П від 03.09.2019 року строком до 10.09.2018 року, про що письмово повідомити із долученням копій первинних документів до інспекції з питань праці та зайнятості департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради.

Примірник припису отримано представником за довіреністю ОСОБА_2. 03.09.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності

Відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю встановлена ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 встановлено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктами 3-6 Порядку № 509 визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

В позовній заяві зазначено, що про розгляд справи про накладення штрафу позивач не був проінформований, проте, в матеріалах справи наявний лист Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради від 05.09.2019 року № 6/03-2769 про повідомлення ФОП ОСОБА_2 про призначення розгляду справи на 14.09.2019 року о 10:00 год., який отримано ОСОБА_2. за довіреністю 06.09.2019 року.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з частиною 1-3 статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми, є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. 23-25 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Таким чином, за наслідком виявлення порушень законодавства про працю, інспектор вносить припис про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

В той же час, як передбачено п. 27 Порядку № 295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

В пункті 28 Порядку № 295 зазначено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 29 Порядку № 295).

З урахуванням наведеного, виконання припису не звільняє ФОП ОСОБА_2 від відповідальності за порушення законодавства про працю передбачених статтею 265 Кодексів законів про працю.

Так як під час судового розгляду справи свідком ОСОБА_5 зазначено, що остання не підписувала розрахунково-платіжу відомість, заяви про прийняття та звільнення ОСОБА_5 , суд не приймає посилання позивача про виконання припису в повному обсязі та відсутності підстав прийняття оскаржуваних постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Суд розглядаючи справу по суті може надати оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, а саме зазначити чи являються копії документів належними доказами у справі, чи надано до суду на підтвердження копій документів оригінали та інше.

На підставі свідчень свідка ОСОБА_5 відносно не підписування нею розрахунково-платіжної відомості та заяви про прийняття на роботу, суд не має можливості надати належну оцінку цим доказам, копії яких наявні в матеріалах справи, оскільки останній не наділений повноваженнями щодо встановлення юридичного факту службового підроблення документів.

Оригінали цих документів позивачем суду не надано, через їх відсутність.

Отже, позивачем ні в позовній заяві, ні під час судового розгляду справи не надано доказів, які б спростували виявлені під час інспекційного відвідування факти порушення позивачем законодавства про працю.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п. 29). Здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine, аpplication no. 63566/00).

Так, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги досліджені докази та встановлені на їх підставі обставини справи, суд зробив висновок, що Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

За наведених обставин у сукупності, суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст.241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціальної політики Виконкому Криворізької міської ради (5010, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, пр-т Металургів, 36б), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору заступник директора Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради Красовський М.В. (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т. Металургів, 36б) про визнання дій неправомірними та скасування постанов - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 грудня 2019 року.

Суддя С.В. Ніколайчук