Постанова № 8653989, 30.03.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № Б-19/144-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді (доповідач) ,

при секретарі Семєровій М.С.,

за участю представників сторін:

кредиторів від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - представник ОСОБА_3 за довіреністю від 21.07.2009 р.; ОСОБА_4.(особисто);

боржника Антонова О.Є. керівник спілки;

розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чаговець Т.П.(ліцензія серії НОМЕР_1 від 24.12.2004 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 596Х/2-6) ініціюючого кредитора ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2010 р. по справі №Б-19/144-09,

за заявою - фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків, та фізичної особи ОСОБА_2, м.Харків,

до - Кредитної спілки «Срібні Джерела», м.Харків, код 33206825,

про банкрутство;

встановила:

До господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство Кредитної спілки «Срібні Джерела»і призначення розпорядника майна боржника звернулися фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 6, 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в обґрунтування вимог посилаючись на те, що боржник має заборгованість перед кредитором ОСОБА_1 - у сумі 175007,06 грн, перед ОСОБА_2 у сумі 131000,00 грн, яка підтверджується рішенням суду, виконавчими листами та постановами про відкриття виконавчого провадження, і яка не погашена протягом трьох місяців (а.с.3-5 т.1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2009 р. порушено провадження у справі № Б-19/144-09 про банкрутство Кредитної спілки «Срібні Джерела», призначено дату проведення підготовчого засідання суду, введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Чаговець Т.П.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також витребувано певні відомості та документи від сторін ( а.с. 1-2 т. 1).

За результатами розгляду заяви кредиторів у підготовчому засіданні ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2009 р. у справі № Б-19/144-09 зобовязано ініціюючих кредиторів опублікувати в офіційному друкованому органі України оголошення про порушення відносно боржника справи про банкрутство, встановлено розмір їх безспірних вимог 306007,06 грн, а також зобовязано розпорядника майна разом з керівником розглянути вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів у відповідності до вимог Закону і надати його суду, призначено дату попереднього засідання господарського суду ( а.с.143-145 т.1).

У газеті «Голос України»від 29.10.2009 р. № 203(4703) здійснено офіційне оголошення про порушення справи № Б-19/144-09 про банкрутство Кредитної спілки «Срібні Джерела»(а.с.147 т. 1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2010 р. у справі № Б-19/144-09 внаслідок розгляду вимог кредиторів, які звернулися до господарського суду у встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порядку, затверджено реєстр вимог кредиторів у кількості 33 кредиторів на загальну суму грошових вимог 2892150,36 грн (у т.ч. заборгованість по заробітної платі на суму 4584,34 грн); визнано погашеними вимоги кредиторів, які звернулися з порушенням місячного строку, та вимоги кредиторів, які не були заявлені до господарського суду у цей строк; зобовязано розпорядника майна, керівника боржника та кредиторів скликати і провести у відповідності до закону загальні збори кредиторів, утворити комітет кредиторів, який повинен прийняти обґрунтоване рішення про відкриття у відношенні боржника процедури санації або процедури ліквідації, чи підписання мирової угоди, та зобовязано комітет кредиторів надати господарському суду обґрунтоване клопотання для подальшого прийняття судом відповідного рішення (а.с. 82-85 т.2).

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2010 р. (суддя Міньковський С.В.) відмовлено у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів щодо прийнятого рішення про звернення до господарського суду про застосування до боржника Кредитної спілки «Срібні Джерела»ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Чаговець Т.П.; провадження у справі № Б-19/144-09 припинено та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 15.09.2009 р. (а.с. 224-227 т.2).

Кредитор фізична особа ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2010р. по справі № Б-19/144-09, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області про припинення провадження у даній справі та направити справу для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме, не погоджується з припиненням справи згідно п.1ст.80 ГПК України; за результатами підготовчого засідання суд не встановив підстав, передбачених Законом, для припинення провадження у справі про банкрутство; ст. 40 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для припинення провадження у справі про банкрутство; а також вважає хибним твердження суду щодо ненадання належних доказів неплатоспроможності, оскільки в матеріалах справи є поглиблені фінансові аналізи господарської діяльності боржника, які свідчать про те, що майнових активів не вистачає для повного погашення кредиторської заборгованості, а відповідно до ч.6 ст.9 Закону України «Про кредитні спілки»кредитні спілки ліквідуються у порядку, встановленому ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів.

Боржник та розпорядник майна боржника, а також член комітету кредиторів ОСОБА_4 підтримують апеляційну скаргу у повному обсязі і просять ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2010 р. про припинення провадження у справі скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до

господарського суду Харківської області. При цьому, додатково посилаються на акт про порушення № 235/10 від 26.05.08 р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, у якому зазначено, що укладеними спілкою договорами про внесення коштів на додатковий пайовий внесок (з щомісячним отриманням відсотків) фактично здійснено залучення внесків членів спілки на депозитний рахунок.

До початку розгляду справи по суті представник апелянта заявив клопотання про відкладення розгляду справи на тій підставі, що Київським районним судом 23.03.2010 р. розглянуто справу, у якої встановлено факт того, що укладеними спілкою договорами про внесення коштів на додатковий пайовий внесок (з щомісячним отриманням відсотків) фактично здійснено залучення внесків членів спілки на депозитний рахунок.

Колегія суддів вирішила розпочати розгляд апеляційної скарги по суті, а заявлене клопотання апелянта розглянути після заслуховування думки присутніх у судовому засіданні учасників процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У відповідності до приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення у повному обсязі за наявними у справі і додатково поданими доказами, при цьому, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що ніякі докази не мають для господарського суду встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковими.

У відповідності до вимог ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом" (далі по тексту постанови - Закон про банкрутство) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 83 Цивільного кодексу України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом; товариством визнається організація, створена шляхом обєднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві; товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно ст.ст. 84 та 85 Цивільного кодексу України підприємницькими є товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками; непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

У відповідності до вимог ст. 209 Господарського кодексу України субєктом банкрутства (банкрутом) може бути лише субєкт підприємницької діяльності.

Згідно приписів ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У розумінні ст.1 Закону про банкрутство: неплатоспроможністю вважається неспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; боржником є субєкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; грошовим зобовязанням є зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; до складу грошових зобовязань боржника не зараховуються недоїмка (пеня, штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобовязання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Тобто, виходячи з приписів законодавства та системний аналіз зазначених норм надає можливість зробити такий висновок, якщо юридична особа комерційна організація, то вона може бути субєктом банкрутства, а якщо юридична особа є некомерційною організацією, то такий вид може бути субєктом банкрутства лише у випадку прямої вказівки про це в законі.

Як свідчать матеріали справи провадження порушено господарським судом у відношенні кредитної спілки, яка утворена і зареєстрована у відповідності до ст.1 Закону України «Про кредитні спілки». Зазначена норма Закону встановлює, що кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх обєднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не встановлює можливість порушення провадження у справі у відношенні юридичної особи, яка не є субєктом підприємницької діяльності.

Але, частина 6 ст. 9 Закону України «Про кредитні спілки»встановлює, якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство, припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення платоспроможності або банкрутства визначається законом.

З матеріалів справи № Б-19/144-09 не вбачається, що уповноваженим органом приймалося рішення про припинення Кредитної спілки «Срібні Джерела»і що у процесі ліквідації комісією з припинення встановлено недостатню вартість майна для задоволення вимог кредиторів, що б надавало право ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Напроти, як встановлено судом першої інстанції і не спростовано під час апеляційного перегляду, справу про банкрутство у відношенні боржника - Кредитної спілки «Срібні Джерела»господарським судом порушено у порядку ст.ст. 6, 7, 11 Закону про банкрутство за заявою двох ініціюючих кредиторів фізичних осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у звязку з заборгованістю боржника за грошовими зобовязаннями, що не були виконані протягом більш ніж трьох місяців по виконавчих

листах за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.02.2009 р. про стягнення з боржника на користь зазначених фізичних осіб боргу: ОСОБА_1 - у сумі 175007,06 грн, ОСОБА_2 у сумі 131000,00 грн.

Зазначене рішення районного суду з цивільної справи №№ 2-1368/2009, 2-12368/08 від 03.02.2009р. на момент порушення провадження у справі про банкрутство та на момент прийняття оскаржуваної ухвали господарського суду по справі № Б-19/144-09 про банкрутство кредитної спілки є чинним і свідчить про те, що предметом судового розгляду були вимоги кредиторів про стягнення грошових коштів по укладеним між спілкою та членами спілки - фізичними особами - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договорам про внесення ними додаткових пайових внесків, які укладені на певний строк з виплатою відсотків: №№ 37/11-04 від 07.11.2006р., 46/11-04 від 10.11.2006 р., 09/04-05-С від 05.04.2007 р.; 36/04-07-С від 18.04.2007 р.; 40/04-07-С від 19.04.2007 р.; 25/11-04 від 04.11.2006р.; 30/11-04 від 06.11.2006 р.; у звязку з виключенням їх із членів кредитної спілки за їх заявами.

Статтею 35 ГПК України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Припиняючи провадження у справі № Б-19/144-09 про банкрутство Кредитної спілки «Срібні Джерела», суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість перед гр. ОСОБА_1 на загальну суму 165 341,44 грн та гр. ОСОБА_2 на загальну суму 126 000 грн. є грошовим зобов'язанням боржника - юридичної особи перед учасниками кредитної спілки гр. ОСОБА_1 і гр. ОСОБА_2, що вимоги виникли з членства останніх у Кредитної спілці «Срібні Джерела».

Посилаючись на те, що оскільки вимоги ініціюючих кредиторів до боржника не є грошовим зобов'язанням у відповідності до вимог Закону про банкрутство і, як наслідок, право та інтереси таких осіб не підлягають захисту в справах про банкрутство, суд першої інстанції зробив висновок, що такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а справа про банкрутство Кредитної спілки «Срібні джерела»підлягає припиненню на підставі п.1. ст.80 ГПК України.

Колегія суддів зауважує, що при встановлених і зазначених вище обставинах господарським судом помилково порушено провадження у справі ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2009 р. про банкрутство у відношенні Кредитної спілки «Срібні Джерела», не було надано належної правової оцінки зазначеним у заяві ініціюючих кредиторів обставинам неплатоспроможності боржника та складу грошових вимог до нього під час проведення підготовчого засідання, також помилково визнано вимоги разом з ініціюючими кредиторами інших кредиторів, зобовязання перед якими у спілки виникли з аналогічних підстав, а саме, у звязку з неповерненням пайових внесків членам кредитної спілки, а тому колегія суддів повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене та з урахуванням вимог ст. 1 Закону про банкрутство, саме базовий розмір грошових вимог кредитора після порушення справи про банкрутство є додатковою підставою як для продовження провадження у справі так і для її припинення. Якщо немає складу неплатоспроможності і як наслідок не може бути справи про банкрутство, тому, на думку колегії суддів, при виявленні обставин, що унеможливлюють подальший рух порушеної справи, провадження може бути припинено саме на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що наданий під час апеляційного розгляду справи акт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про порушення

№ 235/10 від 26.05.08 р., складений за результатом розгляду заяв громадян ОСОБА_7 і ОСОБА_8, у якому зазначено, що укладеними між фізичними особами та Кредитної спілкою «Срібні Джерела»договорами про внесення коштів на додатковий пайовий внесок (з щомісячним отриманням відсотків) фактично здійснено залучення внесків членів спілки на депозитний рахунок, не може братися до уваги як належний доказ по справі, виходячи з наступного. Даний акт засвідчує думку посадових осіб державного органу, які склали його, при здійсненні контролю за діяльністю учасників ринку фінансових послуг про проведення Кредитною спілкою «Срібні Джерела»діяльності з порушенням чинного законодавства, а тому не може вважатися беззаперечним. Даний акт не стосується прав та обовязків ініціюючих кредиторів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відсутні докази визнання недійсними з передбачених законом підстав договорів про внесення коштів на додатковий пайовий внесок (з щомісячним отриманням відсотків), укладених між боржником та ініціюючими кредиторами, які були предметом судового розгляду. Не надано доказів того, що саме за зазначеними договорами відкривалися у встановленому порядку депозитні рахунки на імя цих кредиторів, проводилась діяльність спілки по залученню коштів на відкритих на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 депозитних рахунків тощо.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми Закону і припинив провадження у справі про банкрутство боржника.Враховуючи, що в порядку ст. 101 ГПК України суд апеляційної інстанції не приймає до уваги докази, які не були надані суду першої інстанції, наявність будь-якого судового рішення, постановленого після винесення судом оскаржуваної ухвали, не може вважатися доказом у справі про банкрутство під час апеляційного провадження, тому колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого представником апелянта клопотання про відкладення розгляду справи і його відхилення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах законодавства і не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права при повному зясуванні усіх обставин справи, тому оскаржувану ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2010 року про справі № Б-19/144-09 слід залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99,101, п.1 ч.1 ст.103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Клопотання апелянта про відкладення розгляду справи відхилити.

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2010 р. по справі № Б-19/144-09 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2010 р. по справі № Б-19/144-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

суддя О.А. Пуль

суддя Т.В.Гончар

Повний текст постанови підписано 26 березня 2009 р.