Постанова № 8653982, 29.03.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. справа № 54/263-09

Колегія суддів у складі

головуючого судді Шепітько І.І., судді Івакіної В.О., судді Терещенко О.І.

при секретарі –Криворученко О.І.

за участю представників:

позивача –Денчика А.М. за дорученням № 305-27 від 10.03.2010 року

1-го відповідача –не з’явився

2-го відповідача –Пхаймо Ю.Л. за дорученням б/н від 01.06.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№ 4018Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року по справі

за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства , м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Аероміст-Харків”, м. Харків

2. Відкритого акціонерного товариства лізингової компанії “Укртранслізінг”, м. Харків

про тлумачення умов договору

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року (суддя Хачатрян В.С.) у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено. В позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що підставою для відмови у задоволенні позову суд першої інстанції визначив встановлення фактів рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2009 року у справі № 27/230-09. Проте, факти, встановлені у вказаному судовому рішенні, не можуть вважатися доведеними та істинними, оскільки рішення не набуло законної сили.

2-й відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Вказує на те, що господарським судом Харківської області вже розтлумачено умови Договору при розгляді справ № 37/259-08 та № 27/230-09 за позовом ВАТ «Укртранслізинг" до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства. Також зазначає, що рішення господарського суду Харківської області у справі № 37/259-08, залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2009 року, набуло законної сили, у зв’язку з тим, що ухвалою Верховного суду України від 11 лютого 2010 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 20 листопада 2009 року.

1-й відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, направлена на його адресу ухвала суду, повернута з відміткою поштового відділення про те, що «організація вибула».

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

До повноважень господарських судів не відноситься з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, у зв"язку з чим відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника 1-го відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши представників сторін, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Харківської області виходив з того, що господарським судом Харківської області розглянута справа № 27/230-09 за позовом ВАТ "Укртранслізинг" до ТОВ "Аероміст-Харків" та Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора виробничого підприємств про стягнення 3872382,30 грн. та зобов'язання виконання договору оперативного лізингу № 124 від 31.10.2004 року та за зустрічним позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства до Відкритого акціонерного товариства - лізингова компанія "Укртранслізинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероміст-Харків" про визнання п. 14.8 договору оперативного лізингу № 124 від 31.10.2004 р. недійсним.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2009 року у даній справі первісні позовні вимоги ВАТ "Укртранслізинг" задоволено, зобов'язано Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора та ТОВ "Аероміст-Харків" передати ВАТ "Укртранслізинг" на території комунального аеропорту "Харків" літак АН-140 заводський № 365253302006 з двигунами № 38731710000015 та № 3873171000033, бортовий № UR-14002 у стані льотної придатності, підтвердженої стандартним сертифікатом льотної придатності на даний літак; присуджено до стягнення з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора на користь ВАТ "Укртранслізинг" заборгованість по сплаті лізингових платежів в розмірі 1093336,82 грн., пеню, втрати від інфляції та 3% річних в розмірі 842854,32 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 12750,00 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; присуджено до стягнення з ТОВ "Аероміст-Харків" на користь ВАТ "Укртранслізинг" заборгованість по сплаті лізингових платежів в розмірі 1093336,82 грн., пеню, втрати від інфляції та 3% річних в розмірі 842854,32 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 12750,00 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову Харківського державного авіаційного виробничого підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора щодо визнання п. 14.8 договору оперативного лізингу № 124 від 31.10.2004 року недійсним відмовлено.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів в яких беруть участь ті самі сторонни, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства необґрунтовані, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів, зазначені висновки місцевого суду є помилковими, не відповідають обставинам справи виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробниче підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про розтлумачення змісту Договору оперативного лізингу № 124 від 31.10.2004 року та усунення суперечності між сторонами у трактуванні його положень про субсидіарну відповідальність позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторони по різному тлумачать зміст субсидіарної відповідальності позивача за спірним договором, що призвело, на думку позивача, до наявності спірних взаємовідносин про тлумачення змісту договору між його сторонами. Зокрема, позивач ототожнює свою договірну субсидіарну відповідальність з додатковою відповідальністю за порушення зобов'язання основним боржником (першим відповідачем), але не може бути зобов'язаний виконати обов'язок останнього в натурі. На думку позивача, на нього розповсюджуються тільки несприятливі наслідки за невиконання першим відповідачем своїх зобов'язань, а не їх виконання - сплата лізингових платежів, передача на території комунального аеропорту "Харків" літака АН-140 заводський номер 365253302006 з двигунами № 3873171000033, бортовий номер UR-14002 у стані льотної придатності, підтвердженої стандартним сертифікатом льотної придатності на даний літак.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать .

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .

У ст. 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У ст.638 Цивільного кодексу України зазначено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг»істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2004 року між ВАТ лізингова компанія "Укртранслізинг" (лізингодавець), ТОВ "Аероміст-Харків" (лізінгоодержувач) та Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничим підприємством (ХДАВП - виробник майна, що передається в лізинг) укладено Договір оперативного лізингу № 124 (т.1 а.с.10-19).

Відповідно до п.1.1 Договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у платне користування на умовах оперативного лізингу літак АН - 140 заводський № 365253302006 з двигунами № 3873171000015 та № 3873171000033, бортовий № UR –14002, виготовлений відповідно до технічної документації та Технічний умов № 140,00,0000,000,000 ТУ з комплектом льотної та технічної документації на літак.

У п.1.2 Договору зазначено, що вартість літака, що передається у лізинг, становить 32565686,67 грн. без ПДВ.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2 Договору літак передається лізингоодержувачу на термін до 31 грудня 2004 року. Цей Договір може бути продовжено за погодженням сторін, шляхом укладення Додаткової угоди. Датою передачі та повернення літака є дата підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п.10.1 Договору літак передається лізингодавцем і приймається у лізинг лізингоодержувачем на платній основі.

Пунктом 10.2 договору сторони визначили розмір лізингових платежів, відповідно до якого загальна сума лізингових платежів складає 471644,50 грн.

У п. 12.1 Договору зазначено, що він вступає в дію після його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання всіх умов цього договору.

Згідно п.14.2 Договору ХДАВП несе відповідальність перед лізингодавцем і лізингоодержувачемза будь-які технічні недоліки, що будуть виявлені під час експлуатації літака в гарантійний строк та за їх своєчасне усунення. ХДАВП забезпечує післягарантійне обслуговування літака протягом терміну його експлуатації згідно окремого договору.

Відповідно до п.14.8.Договору сторони погодились, що ХДАВП несе субсидіарну відповідальність по зобов’язаннях лізингоодержувача перед лізингодавцем. Якщо лізингоодержувач не виконує або виконує свої зобов’язання не належним чином і відмовляється задовольнити вимоги лізингодавця та протягом тридцяти календарних днів не відповідає на пред’явлену вимогу, лізингодавець має право пред’явити вимогу в повному обсязі до ХДАВП.

Відповідно до ч.1 ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що при укладанні Договору оперативного лізингу № 124 від 31.10.2004 року, сторонами договору досягнуто згоди відносно всіх істотних умов договору і у позивача не виникало питань щодо субсидіарної відповідальності за Договором.

Крім того, слід зазначити, що позивачем на таких же умовах підписано Договір оперативного лізингу № 124 від 31.10.2004 року та Договір оперативного лізингу № 125, 25 жовтня 2004 року, предметом яких є інші літаки.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції не довів необхідності тлумачення умов Договору оперативного лізингу № 124 від 31.10.2004 року у відповідності до приписів ч.2 ст. 637 та ст. 213 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

За таких обставин, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року скасуванню, як таке, що прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч.1 ст. 103, п. п. 1,4 ч. 1. ст. 104, ст. 105 ГПК України,

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року у справі № 54/263-09 скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

суддя                                                                                 Івакіна В.О.

суддя                                                             Терещенко О.І.

Постанову підписано 29.03.2010 року.