Постанова № 8653660, 17.03.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

17.03.10                                                                                           Справа № 1/83-93

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

при секретарі Гулик Н.Г.,

з участю представників:

від позивачів (скаржників) – з”явилися,

відповідача – з”явився,

розглянув апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат», м.Луцьк

та спільного українсько-російського підприємства «Укрбашнафта» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області від 23.12.2009 року, судова колегія у складі головуючого-судді Гончар М.М., суддів Кравчук А.М. та Сініциної Л.М., у справі № 1/83-93

за позовом           закритого акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат», м.Луцьк та спільного українсько-російського підприємства «Укрбашнафта»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк

до відповідача відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Волинської обласної дирекції, м.Луцьк

про розірвання договорів застави та внесення змін до договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Волинської області від 23.12.2009 року в позові закритого акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат»та спільного українсько-російського підприємства «Укрбашнафта»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Волинської обласної дирекції про розірвання договорів застави та внесення змін до договору іпотеки відмовлено з підстав того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку передбачених ст.652 ЦК України підстав для задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі скаржники (позивачі) просять рішення суду першої інстанції скасувати та позов задоволити в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що судом не надано жодної правової оцінки обставинам та доказам, які досліджувалися при розгляді спору, а неправомірно відмовлено в позові лише за відсутності передбачених ст.652 ЦК України підстав для розірвання та зміни укладених договорів, що не відповідає поняттям законності та обґрунтованості судового рішення.

Скаржник покликається на наявні в матеріалах справи докази щодо вартості заставного майна та переданого в іпотеку та зазначає, що у випадку наявності у позивачів інформації щодо зростання цін на нерухомість, останні не укладали б договори застави, а якщо і укладали б ці договори, то на інших умовах, які на паритетних засадах захищали б інтереси сторін, а тому наявність вказаних обставин і свідчить про наявність в спірному випадку передбачених ст.652 ЦК України підстав для задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.11.2004 року між СП "Укрбашнафта" та Волинською обласною дирекцією акціонерного пенсійно-поштового банку "Аваль", правонаступником якого є відповідач, укладено кредитний договір №010/08-11/1283, який 26.11.2004 р. викладено в новій редакції у формі генеральної кредитної угоди №010/08-11/1283 з додатковими кредитними угодами, за умовами яких для СП "Укрбашнафта'' відкрито відновлювальну кредитну лінію в сумі, еквівалентній 4 200 000,00 доларів США терміном до 16.11.2007 р. під 14% річних. Як вбачається з офіційного курсу валют НБУ станом на день укладення кредитного договору, 100 доларів США коштували 530,62 грн., а тому в гривневому еквіваленті сума кредитної угоди становила 22 286 040 грн.

На забезпечення виконання кредитної угоди сторонами укладено договори застави та договір іпотеки. За окремими договорами майновим поручителем виступило ЗАТ "Волинський шовковий комбінат". Зокрема, на забезпечення зобов'язання було укладено такі договори: договір застави від 17.11.2004р. на обладнання вартістю 21915979,00грн., де заставодавцями виступили скаржники; від 24.11.2004р. на обладнання вартістю 3997922,00грн., заставодавець ЗАТ "Волинський шовковий комбінат"; договір іпотеки від 24.11.2004р. на нерухомість вартістю 20159809,00грн., а саме будівлю головного виробничого корпусу в осях з 1-37 (Х-2) вартістю 19 529 048,00 грн., будівлю блоку повітряно-компресорної і холодильної станцій (Ц-2) вартістю 513912,00 грн., будівлю центрального розподільчого пункту (Щ-1) вартістю 116 849,00 грн., заставодавець ЗАТ "Волинський шовковий комбінат"; договір від 29.06.2006р. на обладнання вартістю 5587 775 грн., заставодавець СП "Укрбашнафта".

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2007 року ЗАТ, "Волинський шовковий комбінат" та СП "Укрбашнафта" звернулися до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" із пропозиціями розірвати укладені договори застави, а в договір іпотеки внести зміни, виключивши з переліку предметів іпотеки будівлю блоку повітряно-компресорної і холодильної станції (Ц-2) площею 2291,4 м2 та будівлю центрально - розподільчого пункту площею 521,00 м2. Листами від 04.04.2007 р. за №1406 та №1407 ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено позивачам у задоволенні їх вимог про розірвання договорів застави та внесення змін до договору іпотеки.          і 11 вересня 2007 року сторонами укладено протокол про наміри з погашення заборгованості за кредитом №010/08-11/1283 і вирішено в зв'язку з відсутністю на даний час покупців на заставне майно здійснювати його продаж через прилюдні торги в ході виконавчого провадження, а отримані кошти направляти на погашення існуючої заборгованості. Позивачами подано пропозицію щодо розірвання договорів застави від 17.11.2004р., внаслідок чого 24.11.2004р. СП "Укрбашнафта" зобов'язалося відмовитися від поданого позову до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції у господарський суд Волинської області по справі №4/88-93, в частині щодо розірвання договору іпотеки від 24.11.2004р.           26.11.2007р. позивачами внесено пропозицію ВАТ "Райффайзен Банк" Аваль" в'особі Волинської обласної дирекції про те, щоб з метою врегулювання спору внести у договір іпотеки від 24.11.2004р. і Додаток №1 до нього наступні зміни: пункт 1.3. договору викласти в редакції: "заставна вартість предмета іпотеки, згідно оцінки, становить 54672038,00грн. (П'ятдесят чотири мільйони шістсот сімдесят дві тисячі тридцять вісім гривень 00 коп.)"; внести в додаток №1 до договору іпотеки від 24.11.2004 року "Акт опису майна; що передається в іпотеку від 24.11.2004 року" зміни щодо збільшення вартості нерухомого майна, переданого в іпотеку на загальну суму 54672038,00грн. Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України, можливі тоді, коли обставини змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України). Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено: якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Згідно з частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Скаржниками не подано, а судом не встановлено наявність в спірному випадку доказів в підтвердження істотних змін обставин настільки, що при укладенні кредитних договорів сторони не могли їх передбачити і якби могли їх передбачити, то не уклали б кредитний договір, або уклали б його на інших умовах. Скаржниками також не подано, а судом не встановлено наявність інших передбачених вищевказаною нормою підстав для зміни та розірвання спірних договорів в судовому порядку. У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведення позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами є підставою для відмови в їх задоволенні.

З наведеного місцевим судом підставно відмовлено в задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат»та спільного українсько-російського підприємства «Укрбашнафта»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Волинської обласної дирекції про розірвання договорів застави та внесення змін до договору іпотеки, оскільки позивачами не доведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку підстав для задоволення таких позовних вимог.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Волинської області від 23.12.2009 року в справі за номером 1/83-93 - залишити без змін, а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат»та спільного українсько-російського підприємства «Укрбашнафта»у формі товариства з обмеженою відповідальністю –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Г.Г.Якімець