Постанова № 8653384, 23.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2010                                                                                           № 6/477

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Журба С.В. (дов. № 20/01 від 29.01.2010р.),

від відповідача - Скотинюк Я.А. (дов. від 11.04.2008р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Київській області

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2009

у справі № 6/477 ( )

за позовом                               Державної екологічної інспекції в Київській області

до                                                   ТОВ "Сунична Поляна"

про                                                   стягнення 168868,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.2009 р. у справі № 6/477 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 05.11.2009 р. скасувати в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив залишити скаргу без задоволення та повернути заявнику.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2010р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Київській області.

Відповідно до розпорядження заступника Голови суду від 09.03.2010р. склад судової колегії було змінено, доручено здійснення апеляційного провадження у справі № 6/477 колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010р. розгляд справи було відкладено у зв’язку з неявкою представника позивача в судове засідання відповідно до ст. 77 ГПК України

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги позивача, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2008р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Київській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю “Сунична поляна”, за результатами якої складено Акт від 01.12.2008р.

В Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.12.2008р. встановлено, що на земельній ділянці площею 62,3 га ведеться інженерна підготовка, в ході якої було знято родючий поверхневий шар ґрунту з території, що зайнята дорогами площею 57576 мІ, та озерами площею 68622 мІ.

Зазначений акт перевірки був підписаний 01.12.2008р. представником відповідача без заперечень.

Станом на день звернення позивача з даним позовом та день прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, акт 01.12.2008р. є чинним, доказів його оскарження та скасування в судовому порядку відповідачем не надано.

15.01.2009р. позивач звернувся до відповідача з Претензією про відшкодування збитків на суму 168868,30 грн., у якій повідомив про незаконне зняття грунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, що є порушенням чинного законодавства, а саме ст.ст. 163, 168 Земельного кодексу України, та про обчислення розміру шкоди згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМ України № 963 від 25.07.2007р.

У відповідь на претензію відповідач листом № 15 від 12.02.2009р. відхилив претензію позивача.

Відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Процедура видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок визначена Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему України від 04.01.2005 N 1 та зареєстрованого в Мін'юсті 20 січня 2005 року за N 70/10350, відповідно до п. 3.1 якого власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Пунктом 2 Порядку визначено, що спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок – це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що державний акт на право власності на земельну ділянку, дозвіл на виконання будівельних робіт, дозвіл на виконання робіт, пов'язаних із благоустроєм не є підставами для зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Згідно листа Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель “Щодо надання роз'яснення [про вирішення окремих питань, які виникають під час видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок]” № 6-8-1487/885 від 11.09.2006р. ґрунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78, ГОСТ 17.4.2.02-83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ 26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85 (відповідні обстеження земельних ділянок проводять юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт). Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження невідповідності ґрунтового покриву, який був перенесений, зазначеним вище ГОСТ, які б звільнили його від отримання відповідного дозволу, що передбачений ст. 168 Земельного кодексу України.

Згідно п. 3.2. Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Відповідачем також не надано будь-яких доказів на підтвердження звільнення його від обов’язку отримати дозвіл згідно п. 3.2 Порядку.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково встановлено, що відповідач не займається будівництвом на належній йому на праві власності земельній ділянці, посилаючись при цьому на дозвіл № 376 від 05.11.2008р. на проведення будівельних робіт з покращення санітарно-епідеміологічного стану річки Стугна.

Крім того, місцевим господарським судом безпідставно покладено обов’язок доведення обставин щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на позивача, оскільки в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.12.2008р. встановлений факт такого зняття та перенесення ґрунтового покриву.

Таким чином, на думку колегії суддів, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 168868,30 грн., нанесених державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, нарахованих згідно акта від 01.12.2008р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 зазначеного Кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційна колегія вважає, що позивачем надано достатньо належних та беззаперечних доказів на підтвердження позовних вимог, разом з тим погоджуючись з доводами, що викладені в апеляційній скарзі, вважає, що скарга позивача підлягає задоволенню.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів відзначає, що висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають дійсним обставинам, що призвело до неправильного вирішення спору та є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з одночасним ухваленням нового у відповідності до вимог чинного матеріального та процесуального права про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача.

Отже, з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 2533,02 грн. за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 2769,02 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 – 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Київській області задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2009р. у справі № 6/477 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення.

4.          Позов задовольнити повністю.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сунична поляна” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 25, 5-й поверх, код ЄДРПОУ 33947251) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Першотравневої сільської ради Обухівського району Київської області 168868 (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 30 коп. – збитків, нанесених державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сунична поляна” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 25, 5-й поверх, код ЄДРПОУ 33947251) в доход Державного бюджету України 2769 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят дев’ять) грн. 02 коп. – судових витрат.

7.          Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 6/477 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді