Постанова № 8653375, 23.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2010                                                                                           № 27/350

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Чупріна В.В. – дов. № 2049/04 від 20.10.2008р.

Маняк М.І. – дов. № 2333/01/04 від 26.09.2009р.

від відповідача - Козін В.М. – дов. № б/н від 25.10.2009р.

Какошин В.О. - дов. № б/н від 25.10.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського "УкрНДІпроектстальконструкція" в особі Броварської експериментально-виробничої бази (БЕВБ)

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2009

у справі № 27/350 ( .....)

за позовом                               ВАТ Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського "УкрНДІпроектстальконструкція" в особі Броварської експериментально-виробничої бази (БЕВБ)

до                                                   ТОВ "КВЕР" "Компанія відновлювальних енергетичних ресурсів"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 89303,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шиманського “УкрНДІпроектстальконстуркція” в особі Броварської експериментально – виробничої бази (БЕВБ) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КВЕР” “Компанія відновлювальних енергетичних ресурсів” про стягнення 89303,92 грн.

Позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог в якій збільшив позовні вимоги до 139152,55 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.11.2009р. у справі № 27/350 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2010р. прийнято апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шиманського “УкрНДІпроектстальконстуркція” в особі Броварської експериментально – виробничої бази (БЕВБ) до провадження та призначено розгляд справи № 27/350 на 02.02.2010р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. розгляд справи № 27/350 було відкладено на 25.02.2010р. у зв’язку з витребуванням додаткових документів.

В судовому засіданні 25.02.2010р. позивачем заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України. Представник відповідача проти заявленого відповідачем клопотання не заперечує.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2010р. продовжено строк вирішення спору у справі № 27/350 та відкладено на 23.03.2010р.

Через відділ документального забезпечення 22.03.2010р. від представника позивача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між Броварською експериментально-виробничою базою ВАТ “УкрНДІпроектреставрація ім.. В.М.Шиманського” (далі - позивач) та ТОВ “КВЕР” (далі - відповідач)був укладений договір № 37/2006 від 25.04.2006р. (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом договору є виконання робіт по виготовленню металоконструкцій будівлі кондитерського цеху ТОВ “Валео-Люкс”по вул. Колекторна, 1.

Згідно з п.2.1 Договору, вартість робіт по виготовленню металоконструкцій складала 6,660 тис. грн. (у т.ч. ПДВ) за 1 тону металоконструкцій.

Пунктом п.2.2 Договору сторони погодили, що вартість робіт буде визначатися додатковими угодами по мірі надходження замовлень

Згідно п.3.1 Договору строки виконання робіт будуть визначатися додатковою угодою до договору по мірі надходження замовлень.

Пунктом 8.1. Договору, встановлено, що Договір вступає в силу з моменту надходження авансу на розрахунковий рахунок підрядника.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що Договір вважається таким, що втратив силу після виконання позивачем в повному об’ємі р.1, р.3 договору за умови повного розрахунку відповідача за виконані роботи.

Відповідно до п. 4.1. Договору, відповідач оплачує аванс в розмірі до 50% за замовленим обсягом робіт вказаному в додатковій угоді до цього договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору, остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач здійснює протягом 10 –ти днів після підписання остаточного акту їх прийому з врахуванням наданих раніше авансів та виплат.

Згідно графіку виконання робіт по виготовленню металоконструкцій покрівлі кондитерського цеху ТОВ “Валео-Люкс” по вул. Колекторна, 1, позивач зобов’язався виготовити металоконструкції кількістю –54,33 тн. вартістю 361,83 тис. грн. у строк з 20.05 по 20.07.

Відповідач відповідно до п. 4.1. Договору перерахував на рахунок позивача авансові платежі та здійснив оплату за виконані роботи на загальну суму 276562,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи).

Згідно п. 4.2. Договору остаточну оплату за виконанні роботи відповідач повинен був провести у десятиденний термін з дня підписання акту виконаних робіт.

Оскільки відповідачем були порушенні умови п. 4.2. Договору щодо остаточного розрахунку за виконанні роботи позивач надіслав відповідачу претензію № 705/04/1 від 20.03.2007р. на оплату 85654,65 грн.

Листом № 38 від 16.04.2007р. відповідач повідомив позивача, що Договір було укладено між ТОВ “КВЕР” та Броварською експериментально-виробничою базою, а тому ВАТ “УкрНДІпроектстальконстуркція” ім.. В.М. Шимановського не може брати на себе права та обов’язки за Договором.

У зв’язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача 89303,92 грн. (основна сума боргу – 83982 грн., розмір пені за затримку розрахунку – 4380,87 грн., інфляційні нарахування – 167,96 грн., річні з простроченої суми – 773,09 грн.).

Місцевий суд відмовив Відкритому акціонерному товариству Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шиманського “УкрНДІпроектстальконстуркція” в особі Броварської експериментально – виробничої бази (БЕВБ) в задоволенні позовних вимог повністю.

          Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Місцевий суд у своєму рішенні посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір будівельного підряду, тому здача приймання виконаних робіт за договором повинна здійснюватися на підставі складених актів по формі КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3 згідно з наказом Держкомстату України і Держбуду України “Про затвердження типових форм первинних документів по обліку у будівництві” від 29.12.2200р. № 416/299 та наказу Держкомстату України і Держбуду України “Про затвердження типових форм первинних документів по обліку у будівництві” від 21.06.2002р. № 237/5.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки предметом Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, є виконання роботи лише з виготовлення металоконструкцій (п. 1.1. Договору). Натомість, накази Держкомстату України і Держбуду України “Про затвердження типових форм первинних документів по обліку у будівництві” є обов'язковими та спеціальними нормативно-правовими актами для будівельних підприємств, які виконують будівельні і монтажні роботи, роботи з капітального і поточного ремонту будівель та споруд.

Крім того, типова форма КБ-2в акту приймання виконаних підрядних робіт поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств, що виконують будівельні і монтажні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності, що ніяким чином не може розповсюджуватись на позивача, з чим суд не згодився і розширив межі застосування вказаних наказів.

Отже, в даному разі слід керуватись виключно умовами Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, яким не передбачено складення актів по формі КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3.

У зв'язку з тим, що були порушені умови п. 4.2. Договору щодо остаточного розрахунку за виконані роботи, відповідачу була пред'явлена претензія за № 705/04/1 від 20.03.07 р. на оплату 85 654 грн. 65 коп.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просив суд стягнути на свою користь з відповідача 85 654 грн. 65 коп. основна сума боргу - 83 982 грн., розмір пені - 1 447 грн. 25 коп., річні з простроченої суми -255 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем акти приймання виконаних робіт від 30.06.2006р. та від 30.07.2006р. по договору № 37/2006 від 25.04.2006р. згідно з яким позивачем виготовлено для відповідача 50,496 тн. металоконструкцій. Вказані акти підписані позивачем та відповідачем, що останнім не заперечується.

В акті від 30.07.2006р. ціна за тону металоконструкцій вказана із коефіцієнтом 1,04. Однак, у п. 2.1. Договорі № 37/2006 від 25.04.2006р. вартість робіт по виготовленню металоконструкцій складає 6,660 тис. грн. в т.ч. ПДВ 20% - 1,110 тис. грн. за 1 тн. металоконструкцій, крім того зазначений коефіцієнт не застосовувався при визначені ціни за роботи виконані у червні, а тому судом не приймається до розрахунків коефіцієнт 1,04.

Посилання позивача на акт без номера і дати, про виконання робіт у серпні 2006р. не приймається колегією суддів, оскільки він не підписаний відповідачем, а позивачем не надано належних та допустимих доказів про його надання відповідачу.

Надані позивачем копії накладних про передачу відповідачу металоконструкцій не приймаються колегією суддів, в зв’язку з тим, що в накладних металоконструкції вказані у штуках, а не в тонах, крім того накладні не відомо ким одержані, не надано відповідних довіреностей на отримання металоконструкцій.

Таким чином, на думку колегії суддів позивачем доведено виготовлення та передача відповідачу 50,496 тн. металоконструкцій на загальну суму 33 6303 грн. 36 коп.

Відповідачем оплачено 276 562 грн., що підтверджується банківськими виписками та довідкою банку.

За розрахунком апеляційної інстанції суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 59741,36 грн. – основного боргу, 31304,47 грн. збитків від інфляції (за період з 01.04.07 по 31.08.09) та 4379,94 грн. 3 % річних (з 24.03.07 по 04.09.09).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Позивач будь-яких доказів на спростування обставин, викладених відповідачем, не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шиманського “УкрНДІпроектстальконстуркція” в особі Броварської експериментально – виробничої бази (БЕВБ) підлягає частковому задоволенню, а отже рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.

Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шиманського “УкрНДІпроектстальконстуркція” в особі Броварської експериментально – виробничої бази (БЕВБ) задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 27/350 від 20.11.2009р.скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шиманського “УкрНДІпроектстальконстуркція” в особі Броварської експериментально – виробничої бази (БЕВБ) задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КВЕР” “Компанія відновлювальних енергетичних ресурсів” (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, кв. 44, код 19477779) на користь Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шиманського “УкрНДІпроектстальконстуркція” в особі Броварської експериментально – виробничої бази (БЕВБ) (02660, м. Київ, пр-т. Визволителів,1 , код 02494934) 59741,36 грн. – основного боргу, 31304,47 грн. збитків від інфляції, 4379,94 грн. 3 % річних, 954,26 грн. витрат по оплаті державного мита, 80,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 477,13 грн. державного мита сплаченого при подачі апеляційної скарги.

6. В інший частині позову відмовити.

7. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

8. Матеріали справи № 27/350 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді