Рішення № 8652884, 11.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2010 р. Справа № 16/31-10

вх. № 1136/6-16

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Геньбач Н.О., довіреність від 05.11.2009 р.;

1-го відповідача - не з`явився;

2-го відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-2006", м. Харків

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Агро", м. Харків

про стягнення 2250181,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якійпросить стягнути солідарно з відповідачів (ТОВ "Сервісагро-2006" та ТОВ "Лідер-Агро") загальну суму заборгованості за несплаченим векселем у розмірі 2 162 219,31 грн., 85 962,08 грн. відсотків та суму витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя (державне мито, оплату послуг нотаріуса), на загальну суму у розмірі 2000,00 грн. Також до стягнення заявлено державне мито у розмірі 22 501,81 грн. та 236,00 грн. витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги обгрунтовані ст.ст. 43, 47,48 Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі"

До позовної заяви позивачем було додано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить вжити заходи по забезпеченню позовної заяви банку до ТОВ "Сервісагро-2006" та ТОВ "Лідер-Агро" про стягнення заборгованості за несплаченим векселем, а саме:

- накласти арешт, в межах суми позовних вимог, на нерухоме майно та транспортні засоби, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісагро -2006" (юридична адреса: 61035, м.Харків, пр. Гагаріна, 154, фактична адреса: 61072, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42, оф. 332, п/р 26006034144 в Банку "Грант", МФО 351607, код ЄДРПОУ 34073511);

- накласти арешт, в межах суми позовних вимог, на нерухоме майно та транспортні засоби, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Агро" (юридична адреса: 61176, м.Харків, вул. Корчагінців, 36, кв. 54, фактична адреса: 61072, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42, оф. 332, п/р 26003034426 в Банку "Грант", МФО 351607, код ЄДРПОУ 32865943).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Надала пояснення по справі та оригінал простого векселю АА 0876110, дата складання векселя 19.12.2008 р. для огляду.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов та докази сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов та докази сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає належним її відхилити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову як гарантію реального виконання рішення суду. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору;

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому заявник, який просить вжити заходи до забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, такі заходи мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співрозмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони здійснення відповідачу певних дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивач не надав суду доказів на підставі яких можна зробити висновок, що невжиття судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду. Матеріали справи не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, крім того, суд вважає зазначити, що арешт на нерухоме майно та транспортні засоби, може бути накладений лише на індивідуально визначене нерухоме майно та транспортні засоби.

Частина 2 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

19.12.2008 р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником за всіма правами та обов'язками якого на теперішній час є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", що підтверджується наданим до матеріалів справи витягом із статуту ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (а.с. 35) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 36-40) в особі Харківської обласної дирекції (надалі - Позивач) та ТОВ "Лідер-Агро" (надалі – 2-й відповідач ) було укладено договір купівлі - продажу векселя № Д-08/02/4/36, предметом якого є купівля-продаж простого векселю. За умовами вищевказаного договору позивач придбав: простий вексель (векселедавець – ТОВ "Сервісагро-2006", код ЄДРПОУ 34073511, АА 0876110 зі строком платежу до 16.06.2009р., номінальною вартість 2209 017,00 грн. разом з 20% річних, дата складання векселя 19.12.2008 р. Зазначений вексель переданий позивачу шляхом індосаменту ТОВ "Лідер-Агро"

23.12.2008 р. між позивачем та 2-м відповідачем було складено акт прийому-передачі векселів по договору купівлі-продажу векселів №Д-08/02/4/36 від 19.12.2008р.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель є цінним папером, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя. Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Відповідно до статті 2 Женевської Конвенції від 07.06.1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі Уніфікований закон застосовується до переказних та простих векселів, які видані на момент набуття чинності цієї Конвенції. Спірний вексель видано 19.12.2008р., а 06.01.2000р. для України набула чинності Женевська конвенція 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. Таким чином, спірні відносини мають регулюватися Уніфікованим Законом “Про переказні векселі та прості векселі” та Законом України "Про обіг векселів в Україні".

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі" до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема положення щодо строку платежу, давності, права регресу у разі неплатежу.

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 Цивільного кодексу України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2-4 ст. 2, абзацах 2-4 ст. 76 Уніфікованого закону.

Судом встановлено, що простий вексель (векселедавець – ТОВ "Сервісагро-2006") АА 0876110 зі строком платежу до 16.06.2009р., номінальною вартість 2 209 017,00 грн. разом з 20% річних, дата складання векселя 19.12.2008 р. містить всі обов'язкові реквізити, передбачені статтею 75 Уніфікованого закону. На звороті векселю є належним чином оформлений індосамент ТОВ "Лідер-Агро" "Платити наказу Харківської ОД "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до ст.ст.11, 14, 15, 16 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі" - вексель може бути переданий шляхом індосаменту, індосамент переносить всі права, які витікають із векселя, тобто особа яка отримала вексель на підставі індосаменту, стає держателем повного комплексу всіх прав, основаних на цьому документі, індосант, якщо не обумовлено інше, відповідає за платіж по векселю.

Згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними.

Статтею 70 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі” встановлено, що позовні вимоги до акцептанта, що випливають із переказного векселя, погашаються після закінчення трьох років, які обчислюються із дати настання строку платежу.

Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат".

Відповідно до ст. 38 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі”, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. Пред'явлення переказного векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню для платежу.

ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" як законний векселедержатель звертався до ТОВ "Сервісагро-2006" з вимогою сплатити заборгованість за векселем, однак 1-м відповідачем частково сплачувались лише відсотки ( 20 % річних).

17.06.2009р. ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до нотаріуса з заявою про пред'явлення векселя до платежу ТОВ "Сервісагро-2006" та вчинити протест про не оплату векселя.

17.06.2009р. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кононова О.В. пред'явила ТОВ "Сервісагро-2006" вимоги про оплату векселя, у якій було зазначено про надходження до неї заяви про протест векселя від ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити вексель на суму 2 302 219,31 грн. ТОВ "Сервісагро-2006" платіж векселедержателю (ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль") не сплатив, в зв'язку з чим 18.06.2009р. нотаріусом було складено акт про часткову несплату векселя, про що був зроблений відповідний запис у реєстрі, та була зроблена відмітка на самому векселі.

Відповідно до ст. 4 Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі" відмова у платежі повинна бути затверджена актом, складеним в публічному порядку.

Відповідно до ст. 78 Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі", векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем. За спірним векселем АА 0876110 зі строком платежу до 16.06.2009р., номінальною вартість 2209 017,00 грн. разом з 20% річних, дата складання векселя 19.12.2008 р. позовні вимоги заявлені в межах строків, встановлених статтею 70 Уніфікованого Закону "Про переказні векселі та прості векселі".

Відповідно до ст. 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, та ст. 198 Цивільного кодексу України, всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

22.06.2009р. позивач повідомив ТОВ "Лідер-Агро" про здійснення нотаріусом протесту про часткову несплату векселя. Відповіді і оплати від ТОВ "Лідер-Агро" до позивача не надійшло.

Відповідно до ст.43 Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі" векселедержатель може використати своє право регресу проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо платіж не було здійснено.

Відповідно до п. 5 ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні", п. 2 ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються відсотки виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу до дня подання позову відповідно.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене та те, що відповідачі не надали докази оплати по спірному векселю, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів (ТОВ "Сервісагро-2006" та ТОВ "Лідер-Агро") суми заборгованості за несплаченим векселем у розмірі 2 162 219,31 грн. та 85 962,08 грн. відсотків обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно до ст.48 Уніфікованого закону, ст.2 Закону України "Про обіг векселів в Україні ", держатель векселя може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, крім суми неоплаченого векселя, відсотків в розмірі шести від дати настання строку платежу ще і витрати, пов'язані з протестом.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи платіжних доручень:

- № 4715 від 18.06.2009р. на суму 3 400,00 грн., згідно якого сплачено за вчинення протесту про несплату векселя серія АА № 1438740, що підтверджується довідкою нотаріуса за № 54 від 17.06.2009р., та за вчинення протесту про несплату векселя серія АА № 0576110, що підтверджується довідкою нотаріуса за № 55 від 17.06.2009р.;

- № 4716 від 1 8.06.2009р. на суму 600,00 грн. згідно якого сплачено податок у розмірі 15% з доходу приватного нотаріуса на рахунок ДПІ Дзержинського району за отримання доходу у вигляді оплати нотаріальних послуг при вчиненні протесту на векселі серії АА № 0876110 та векселі серії АА № 1438740, що підтверджується довідками нотаріуса за № 54 від 17.06.2009р., № 55 від 17.06.2009р.

Вищевказаними платіжними дорученнями позивач сплатив витрати пов'язані з протестом двох векселів, але позовні вимоги позивача спрямовані на стягнення заборгованості тільки з одного векселя серії АА № 0876110, то таким чином, сума вимог позивача про стягнення витрат за вчинення протесту на векселі серії АА № 0876110 складає 2000,00 грн.

Таким чином, витрати, пов'язані з протестові векселя у сумі 2000,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 194, 196, 198, Цивільного кодексу України, статтями 2, 4 Закону "Про обіг векселів в Україні", статтями 11, 14, 15, 16, 38, 43, 47, 48, 70, 77, 78 Уніфікованого Закону “Про переказні векселі та прості векселі”, статтями 1, 4- 4-7, 33, 36, 43, 44, 49, 66, 67, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро -2006", код ЄДРПОУ 34073511 (юридична адреса: 61035, м.Харків, пр. Гагаріна, 154, фактична адреса: 61072, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42, оф. 332, ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Агро" код ЄДРПОУ 32865943 (юридична адреса: 61176, м.Харків, вул. Корчагінців, 36, кв. 54, фактична адреса: 61072, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42, оф. 332, у т.ч. п/р 26003034426 в Банку "Грант", МФО 351607) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції, код ЄДРПОУ 23321095 (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11 (рахунок для зарахування грошових коштів, які будуть стягнуто з відповідачів для погашення заборгованості за векселем, № 364112 в Харківській обасній дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, рахунок для зарахування грошових коштів, які будуть стягнуто з відповідачів для погашення судових витрат, № 361937 в Харківській обласній дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589) - суму заборгованості за несплаченим векселем у розмірі 2 162 219,31 грн., 85 962,08 грн. відсотків, витрати пов'язані з опротестуванням векселя у розмірі 2000,00 грн., державне мито у розмірі 22 501,81 грн. та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2010 р.