Рішення № 8652878, 22.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 38/13-10

вх. № 293/6-38

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не *явився відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом НВО птахівничої промисловості "Укрптахопром" м. Харків

до ТОВ Агрофірма "Травнева", с. Манченки 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Укресімбанк" .

про стягнення 390761,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

НВО птахівничої промисловості "Укрптахопром" м. Харків просить суд стягнути зТОВ Агрофірма "Травнева", с. Манченки 390761,66 грн. боргу, достроково розірвати договір № 63-8-329 від 02.10.1995 року на поставку соєвих шпротів і повернення валютного кредиту згідно міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік.

Представники сторін в судове засідання не з» явилися, витребувані судом докази не надали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд становив:

Постановою господарського суду міста Києва по справі №15/800-6 від 29.12.2008 року позивача, що є правонаступником управління птахівничої промисловості Української РСР, було визнано банкрутом, та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Між сторонами існують зобов’язання за договором №63-8-329 від 02.10.1995 року на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту Укрексімбанку згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік (далі - договір).

Відповідно з положеннями п. 5.3 договору, останній вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором. Згідно з уточненим графіком платежів по договору строк виконання зобов'язань за договором спливає 28.09.2010 року.

Ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, підприємницька діяльність банкрута завершується.

Згідно зі статтею 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до повноважень ліквідатора з дня його призначення віднесено, зокрема, аналіз фінансового становища банкрута та пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до п. 4.1 договору позивач має право припинити дію цього договору в односторонньому порядку через десять днів затримки відповідачем платежів і пені за затримку розрахунку за умовами договору.

Згідно з умовами договору позивач виконав перед відповідачем взяті на себе зобов'язання по договору щодо поставки шроту, що підтверджується квитанціями прийняття вантажу: від 12.12.1995р. №34103358 масою “нетто” 52550 кг; від 12.12.1995р. №34103357 масою “нетто” 50700 кг;           від 01.12.1995р. №34102540 масою “нетто” 48500 кг; від 01.12.1995р. №34102483 масою “нетто” 47250 кг; від 01.12.1995р. №34102484 масою “нетто” 48350 кг; від 15.12.1995р. №34103702 масою “нетто” 50650 кг.

Відповідно до ст. 28 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року за № 888, днем виконання поставщиком зобов'язання по поставці продукції вважається дата здачі продукції органу транспорту.

Вартість поставленого відповідачу шроту становить 74500,00 (298,00 х 250,00) США, оскільки згідно з п.2.1. договору ціна однієї тони становить 250,00 дол. США.

Згідно з п. 3.1. договору відповідач зобов'язався у строк до 15.10.1995 року здійснити попередню оплату та перерахувати позивачу грошові кошти у сумі 20,00 дол. США за кожну тону соєвого шроту, що підлягає поставці (300 тон згідно п.2.1 договору), тобто, 6000,00 дол. США, а також, власним коштом оплатити витрати позивача по розвантаженню соєвого шроту в порту, по оплаті митних, інспекційних, експедиційних, банківських, портових витрат, витрат завантаження та розвантаження, доставку шроту відповідачу залізничними вагонами, інші послуги позивача, а решту суми основного платежу, що становить 73679,17 дол. США, як суму валютного кредиту з нарахованими відсотками за користування цим кредитом, що наданий Укрексімбанком позивачеві під поставку соєвого шроту, сплатити позивачеві за графіком у додатку 1 до договору та згідно з уточненим графіком у додатку 3.

Разом з тим, відповідач взятих на себе зобов'язань за договором не виконав, кошти за поставлений позивачем шрот останньому не сплатив. Востаннє сторони договору встановили факт заборгованості відповідача перед позивачем, і підписали протокол звірки взаєморозрахунків за станом на 23.07.1998 року, згідно з яким встановили на цю дату недоплату позивачеві платежів за уточненим графіком в сумі 935,72 дол. США.

З серпня-місяця 1998 року позивач не отримав від відповідача жодної копійки з передбачених договором платежів за уточненим графіком.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України (ст.216 ЦК УРСР) зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, діюче законодавство факт припинення зобов'язання пов'язує лише з фактом його виконання, проведеним належним чином.

Якщо зобов'язання виконане не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені ст.625 Цивільного кодексу України (стаття 214 ЦК УРСР), оскільки остання передбачає, що боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та три відсотки річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивач в порядку, визначеному статтею 222 ГК України 10.04.2009 року направив відповідачу претензію про сплату борг в сумі 46074,02 дол. США у добровільному порядку, але відповідач в місячний строк відповіді позивачу не надав.

За умовами договору (п.3.2.) відповідач на протязі 15-ти років, як це передбачено у додатку до договору), повинен перераховувати позивачу відповідну суму грошових коштів у національній валюті по курсу долара на УМВБ на день перерахувань.

Згідно з частиною 6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чуясими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено'законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України). Разом з тим спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 534/96-ВР від 22.11.1996 року, відповідно до ст. З якого розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, діючий в період за який сплачується пеня. Аналогічна норма закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

Наведеної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України в постанові від 21.10.2008 року у справі № 2-14/1207.1-2007.

Отже, штрафні санкції підлягають стягненню з відповідача у вигляді пені за прострочу платежу, розрахованої на підставі норм спеціального законодавства, які регулюють відповідальність платників за порушення грошових зобов'язань, а саме, ч. 6 ст. 231, ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. З Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Вказаними статтями розмір пені, що підлягає стягненню з порушника грошових зобов'язань обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, діючого в період, за який стягується пеня.

Станом на 29.12.2008р. загальна сума боргу за Договором становить 73679,17 дол. США.

Згідно зі ст.71 ЦК УРСР та ст.256 ЦК України строк позовної давності - це строк, протягом якого порушене право особи може бути захищено судом.

Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки основне зобов'язання не було виконане відповідачем до даного часу (до 04.11.2009 року), за позивачем зберігається право на нарахування інфляційних втрат та 3-х процентів за прострочення виконання зобов'язання за три останніх роки, що передують моменту звернення з даним позовом (дана правова позиція також підтверджується постановою ВГСУ №7/681 від 26.07.2007 року), а також, стягнути пеню, в межах строку позовної давності.

Станом на 04.11.2009 року загальна сума боргу за договором з урахуванням строку позовної давності становить 390 761,66 грн., в т.ч. Основний борг (уточнений графік з 2006 по 2010р.р.) становить 369 052,90 грн.,

Згідно зі ст.524 зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України —гривні.

Тому, у зв'язку з достроковим розірванням договору та необхідністю стягнути борг в межах позовної давності, відповідач має сплатити позивачу 390761,66 грн. по курсу УМВБ за1дол.США 8,01 грн.

Розірвання договору допускається, за загальним правилом, за згодою сторін. В інших випадках, передбачених договором або законом, розірвання договору здійснюється за рішенням суду або в односторонньому порядку (ст.651 ЦК України). З цим узгоджуються приписи ст.188 ГК України.

Позивач в порядку, визначеному статтями 188 та 206 ГК України, 28 квітня 2009 року направ і їх відповідачу претензію-пропозицію про дострокове розірвання договору та сплату боргу, але відповідач протягом 20-ти денного терміну відповіді позивачу не надав.

Враховуючи прострочення в господарському обороті виконання відповідачем грошового зобов'язання цивільно-правового характеру за договором, останній повинен позивачу сплатити суму боргу з пенею та штрафом в межах строку позовної давності, а також, відшкодувати 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання, загальний розмір стягнення - 390761,66 грн.

До речі 15 квітня 2003 року по справі № 35/37-03 Господарський суд Харківської області задовольнив позов ВНО ПП „Укрптахопром" до ВАТ „Агрофірма Травнева" про стягнення заборгованості по сплаті вартості соєвих шротів, отриманих на підставі вищевказаного договору.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, підставою звільнення від доказування є зокрема, факти, встановлені рішенням господарського суду під ч;іс розгляду однієї справи, не доводяться . знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв'язку з ліквідацією позивача на підставі та в строки, встановлені постановою господарського суду міста Києва від 29.12.2008р. у справі № 15/800-6, невиконанням Відповідачем взяшх на себе зобов'язань по Договору, та за відсутності згоди Відповідача на розірвання Договору угодою сторін, Договір підлягає розірванню достроково в судовому порядку.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати достроково договір № 63-8-329 від 02.10.1995 року на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Травнева" (код 30712882, вул. Фабрична, 15, п. Манченки, Харківський район, Харківська область, 62447) на користь Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості «УКРПТАХОПРОМ» (код 00858792, вул. П. Мирного, 28, Печерський район, м. Київ, 01011), 390761грн. 66 коп. суми позову, 3992грн.62коп. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя