Рішення № 8652874, 15.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2010 р. Справа № 55/316-09

вх. № 10660/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Коваля О.Ю.

відповідача- Шкодіна Я.В.

3-ої особи- не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Юнісофт", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок друку", м. Харків, 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчальний друк".

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Юнісофт", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок друку", м. Харків, передати позивачу офсетну друкарську машину SOLNA-30DK, та стягнути з останнього судові витрати, у зв"язку із закінченням строку дії договору оренди б/н від 12.01.09 р..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 25 січня 2010 р.

У своїх запереченнях вих. № Ю-3 від 01.03.10 р. відповідач зазначив, що вважає договір № 97 від 01.09.09 р. таким, що не відповідає вимогам ч. 1, ч. 2 ст. 203 ЦК України, вважає його нікчемним, який відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, та вказує на те, що позивач не набув право власності на офсетну печатну машинку, що не надає йому можливості звертатись до суду для захисту порушених або оспорюваних справ за відсутністю права власності.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 16 лютого 2010 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 18 березня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2010р. було відкладено розгляд справи на 15 березня 2010 р.

02 березня 2010 р. від 3-ої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечував проти позовних вимог, та зазначив, що, на його думку, із позовної заяви та доданих до неї документів не вбачає за можливе з"ясувати можливість порушення прав саме ТОВ "Навчальний друк" з боку сторін по даній справі, у зв"язку з ненаведенням позивачем точних орієнтирів витребуваної друкарської машинки SOLNA-30DK та можливості ототожнити цю машинку з друкарською машинкою, яку придбав ТОВ "Навчальний друк" у 2005 р..

15 березня 2010 р. відповідач надав заперечення, в яких зазначив, що вважає товар переданим позивачу з моменту підписання сторонами договору № 97 від 01.09-09 р., крім того, зазначив, що договір поставки № 97 від 01.09.09 р., на його думку, не може вважатись належним доказом, оскільки укладений без погодження з розпорядником майна.

15 березня 2010 р. позивач надав відповідь на заперечення відповідача, в яких зазначив, що посилання відповідача на недостатність повноважень директора ТОВ "Торнадо" є безпідставним, посилаючись на ст. 203, 204, 215 ЦК України. Крім того, позивач зазначив, що обладнання знаходиться у відповідача, і умовами договору № 97 від 01.09.09 р. є лише набуття прав власності позивачем на обладнання

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала.

Представник 3-ої особи у призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01 вересня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торнадо" та Приватним підприємством "Юнісофт", м. Харків (далі позивач) було укладено договір № 97, у відповідності до умов якого ТОВ "Торнадо" зобов"явався передати у власність, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити офсетну печатну машинку SOLNA-30DK. Пунктом 2.1 договору передбачено, що на момент укладення договору товар знаходиться за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, 163А на території ТОВ "Будинок друку"(відповідач) згідно договору оренди від 12.01.09 р., який припинив свою дію 31.05.09 р. Пунктом 2.2 договору передбачено, що товар вважається переданим позивачу з моменту підписання сторонами цього договору. Право власності на товар переходить до позивача з моменту підписання сторонами цього договору. Пунктом 3.1 договору передбачена ціна товару, яка складає 250000 грн. Пунктом 3.2 договору передбачений порядок оплати, яка здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Торнадо" напротязі 60-ти календарних днів з моменту передачі товару. Пунктом 5.5 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

Сторони до договору уклали додаткову угоду від 04.09.09 р., якою п. 3.4 виклали в наступній редакції:"За узгодженням сторін розрахунок за товар є можливим шляхом зустрічних поставок."

Позивачем було перераховано ТОВ "Торнадо" грошові кошти у сумі 163000 грн., що підтверджуються витягами банку від 31.03.09 р. та від 23.03.09 р.

Позивач надав до суду лист вих. № 177 від 01.09.09 р., адресований ТОВ "Торнадо", в якому позивач просив платежі, здійснені платіжним дорученням № 20 від 31.03.09 р. у сумі 77000 грн. та платіжним дорученням № 5 від 23.03.09 р. в сумі 86000 грн. вважати оплатою за договором поставки № 97 від 01.09.09 р. за офсетну печатну машинку SOLNA-30DK.

Крім того, позивач здійснив ТОВ "Торнадо" поставку товару на суму 87000 грн., що підтверджується видатковою накладною № 965 від 04.09.09 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.

ТОВ "Торнадо" та позивач склали між собою акт від 04.09.09 р. до договору поставки № 97 від 01.09.09 р., пунктом 1 якого зазначили, що зобов"язання позивача по оплаті товару, а саме офсетної печатної машинки SOLNA-30DK, виконані належним чином у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Торнадо" в сумі 163000 грнт та зустрічною поставкою в сумі 87000 грн., на загальну суму 250000 грн. Пунтом 2 вказаного акту зазначено, що товар вважається переданим позивачу з моменту підписання договору. Право власності на товар перейшло до позивача з моменту підписання сторонами договору.

Матеріали справи також свідчать про те, що 12 січня 2009 р. між ТОВ "Торнадо" та відповідачем був укладений договір оренди обладнання, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ "Торнадо" передало, а відповідач прийняв в строкове платне користування офсетну печатну машину "Solna D30K".

Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 12.01.2009р.

Строк договору був встановлений п. 2.2., відповідно до якого він діє до 31.05.2009р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.09 р. по справі № 59/159-09 був встановлений факт припинення дії договору оренди від 12.01.09 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 3/12 від 03.12.09 р., в якому просив повернути обладнання- офсетну печатну машинку SOLNA-30DK йому як власнику цього обладнання, у зв"язку із закінченням строку дії договору оренди від 12.01.09 р.. Направлення вказаного листа підтверджується належним чином засвідченою копією поштового опису та чеку.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та обладнання не повернув.

Враховуючи викладені обставини, позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом про передання йому офсетної друкарської машини SOLNA-30DK.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У даному випадку визнання договору № 97 від 01.09.09 р. недійсним не вимагається.

Розглянувши заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на те, що вважає договір № 97 від 01.09.09 р. таким, що не відповідає вимогам ч. 1, ч. 2 ст. 203 ЦК України, вважає його нікчемним, який відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, та вказує на те, що позивач не набув право власності на офсетну печатну машинку, що не надає йому можливості звертатись до суду для захисту порушених або оспорюваних справ за відсутністю права власності, суд вважає їх необгрунтованими та безпідставними.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про зобов"язання передати офсетну друкарську машину SOLNA-30DK, є правомірною та обгрунтованою, тому підлягає задоволенню.

Через невиконання відповідачем взятих на себе зобов*язань, для представництва та захисту своїх порушених прав в господарському суді, позивач змушений був залучити адвоката Коваля О.Ю. для надання кваліфікованих юридичних послуг, з яким був укладений договір про ведення справи в суді від 15.12.09 р. Право на заняття адвокатською діяльністю Коваля О.Ю. підтверджується свідоцтвом № 1615 від 10.12.08 р. Вартість послуг складає 3000 грн., що зазначено в договорі, які позивач просить стягнути з відповідача як судові витрати.

У відповідності до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Заявлена позовна вимога щодо стягнення витрат у сумі 3000 грн., сплачених за правову допомогу адвоката, підлягає задоволенню, оскільки згідно ст.ст.44,49 ГПК України до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату послуг адвоката. Подібний статус мають виключно особи, визначені у ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", зокрема ті, хто одержав свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 400, 526, 759, ч.1 ст. 785 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок друку", м. Харків(61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, 203, кв. 137, код ЄДРПОУ 34754659) передати Приватному підприємству "Юнісофт", м. Харків(61145, м. Харків, вул. Космічна, 21А, код 22655747, п/р № 26006221933700 в АКІБ "Укрсиббанку" в м. Харкові, МФО 351005) офсетну друкарську машину SOLNA-30DK.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок друку", м. Харків(61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, 203, кв. 137, код ЄДРПОУ 34754659) на користь Приватного підприємства "Юнісофт", м. Харків(61145, м. Харків, вул. Космічна, 21А, код 22655747, п/р № 26006221933700 в АКІБ "Укрсиббанку" в м. Харкові, МФО 351005) 3000 грн. витрат на правову допомогу, 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 16 березня 2010 року.