Ухвала суду № 86527674, 27.11.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14073/19

Провадження №4-с/369/128/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ДубасТ.В.,

при секретарі Мазурик Д.С,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірною та скасування постанови про арешт коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, заінтересована особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання неправомірною та скасування постанови про арешт коштів.

Свою скаргу мотивує наступним.

На виконанні Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (ВП № 59805851, державний виконавець Амборський Андрій Вікторович) знаходиться виконавчий лист № 2-3882/12, виданий 23.07.2018р. Києво-Святошинським районним судом Київської області, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2

04 вересня 2019 року при зарахуванні на його пенсійний рахунок грошових коштів у розмірі 5 208,57 грн. загалом була списана ця вся сума з рахунку і залишок на рахунку залишився у 0,00 грн. (копія виписки по р/р додається).

У відділені АТ «Ощадбанк» йому пояснили, що державний виконавець арештував пенсійні кошти ОСОБА_2 . Відповідної постанови державного виконавця про арешт коштів ОСОБА_2 не отримував.

Це є незаконним з наступних підстав:

В АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 відкрито картковий пенсійний рахунок № НОМЕР_1 (кошти на якому було арештовано та списано у повному обсязі) для зарахування пенсійного забезпечення військовослужбовців Міністерства оборони України.

Вважається, що постанова про арешт коштів не містить виключення про недопустимість накладення арешту на пенсію, яка є його єдиним джерелом існування, бо в іншому випадку кошти не були б списані у 100-відсоткової сумі. Оскільки обмеження щодо недопустимості арешту пенсії у постанові не було вказано, остільки це є порушенням його конституційного права на пенсію з боку державного виконавця.

Статтею 46 Конституції України гарантовано громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення.

Згідно зі ст. 90 «Відрахування з пенсій» Закону України «Про пенсійне забезпечення», може бути відраховано не більше 20 процентів пенсії.

Аналогічна правова норма міститься у ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Також порушено право ОСОБА_2 на отримання пенсії, встановлене статтею 85 «Виплата пенсій» Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачає:пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Пенсія є його єдиним джерелом існування, про що свідчить довідка з Державного реєстру платників податків (копія додається). Також йому потрібні кошти на лікування: згідно Виписки із його медичної карти (копія додається) у нього II стадія хронічного захворювання легень, виразкова хвороба ДПК та інші.

З метою забезпечення своїх прав він 06 вересня 2019 року звернувся до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТЮ в м. Києві з заявою про зняття арешту з його пенсійного рахунку, але до цього часу відповіді не отримав.

На підставі вищевикладеного просить:

1.Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Амборського А.В. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59805851 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на пенсійний картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», як пенсія.

2. Зупинити стягнення за виконавчим провадженням № 59805851.

ОСОБА_2 подав також заяву про поновлення строку звернення до суду, яку мотивує наступним.

04 вересня 2019 року при зарахуванні на його пенсійний рахунок грошових коштів у розмірі 5 208,57 грн. загалом була списана ця вся сума з рахунку і залишок на рахунку залишився у 0,00 грн.

У відділені АТ «Ощадбанк» йому пояснили, що державний виконавець арештував пенсійні кошти ОСОБА_2 . Відповідної постанови державного виконавця про арешт коштів ОСОБА_2 не отримував.

Згідно зі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» своєчасність, правильність і повноту виконання рішень держвиконавцем контролює начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищого органу ДВС. При здійсненні контролю за рішеннями, діями держвиконавця під час виконання рішень начальник відділу має право скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні, якщо вони суперечать вимогам закону. Так само він може визнати недійсним акт складений державним виконавцем, та зобов`язати його провести виконавчі дії в порядку встановленому законом.

З метою забезпечення своїх прав він 06 вересня 2019 року звернувся до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТЮ в м. Києві з заявою про зняття арешту з його пенсійного рахунку, але до цього часу відповіді не отримав.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 449 ЦПК України, скарга може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

2.Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно із частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення

Отже виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому, виходячи з принципу верховенства права, положень статтей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень статті 15 ЦК України та положень статтей 2, 4, 10, 447 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, очевидним стає висновок про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав та свобод, у тому числі шляхом оскарження дій державного виконавця.

Таким чином, не отримавши відповідь на свою заяву у встановлений законодавством термін (навіть з урахуванням строку поштової доставки) від Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, та звернувшись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, строк звернення до суду було пропущено з поважних причин, а відтак, відповідна заява про поновлення строку має бути задоволена.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 127 та 447 Цивільного процесуального кодексу України,

1. Поновити строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, як пропущений з поважних причин.

2. Прийняти до розгляду по суті скаргу на дії державного виконавця, що додається з додатками.

Скаржник доводи свого представника, викладені у скарзі, підтримує, та надав свої письмові пояснення по справі.

Із змісту статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що з моєї пенсії за видом стягнення по виконавчому провадженні може бути відраховано не більше як 20% її розміру.

Таким чином, накладення арешту на його рахунок унеможливлює отримання ним залишкових коштів, після стягнення 20 % пенсії в порядку виконання.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та заоезпечується ст.ст. 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отриман пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Хонякіна проти Грузії» № 17767/08 від 19 червня 2012 року, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Норми ст. 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Тому просить суд поновити моє порушене право на отримання пенсії шляхом зняття арешту з моїх коштів, що знаходяться на моєму рахунку № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», як пенсія.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві проти скарги заперечує, мотивуючи це наступним.

У Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відділ) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 59805851 з примусового виконання виконавчого листа №2-3882/12 від 23.07.2018 виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 , 1961 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (м. Київ, вул. Московська, буд.8, код ЄДРПОУ 33100486, п/р НОМЕР_4 в ПАТ «КБ «Актив-Банк» м. Київ, МФО 300852) суму простроченої заборгованості за кредитним договором 38 616 319,99 грн. (тридцять вісім мільйонів шістсот шістнадцять тисяч триста дев`ятнадцять гривень 99 копійок), стягнення з ОСОБА_2 , 1961 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (м. Київ, вул. Московська, буд. 8, код ЄДРПОУ 33100486, п/р НОМЕР_4 в ПАТ «КБ «Актив-Банк» м. Київ, МФО 300852) судові витрати в розмірі 1 073 грн. (одна тисяча сімдесят три грн.).(Згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.06.2017 року у справі №2-3882/12 замінено стягувана ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" на ПАТ "КБ "Актив-Банк").

Згідно ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Згідно ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної

обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Стосовно визнання неправомірною та скасування постанов про арешт коштів боржника.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно «майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно п. 7 ч.З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно ч. 1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15і Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19і Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26і Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно 4.5 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти - 2 інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У зв`язку з чим, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 15.08.2019.

У своїй скарзі боржник посилається на те, що на його рахунок в АТ «Ощадбанк», на який накладено арешт зараховуються кошти пенсійного забезпечення військовослужбовців Міністерства оборони України. Ця ж інформація зазначена і в довідці АТ «Ощадбанк» від 09.2019 №100.40/084-1355, яка видана боржнику.

Проте, у відповіді на виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 15.08.2019 АТ «Ощадбанк» зазначив, що рахунок боржника ЛзІА803226690000026203500309595 використовується в тому числі для зарахування пенсійних виплат. Тобто банк підтверджує, що на даних рахунок зараховуються і інші кошти, які можуть використовуватись боржником, а таким чином боржник ухилятиметься від виконання рішення суду.

Крім того, згідно ч. З ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Тобто банківські установи, всупереч ч. З ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» приймають до виконання та накладають арешт на кошти боржника, а потім якимось чином надають довідки про те, що на дані рахунки здійснюється, в тому числі зарахування пенсійних виплат.

Державним виконавцем станом на 12.11.2019 направлено запит в АТ «Ощадбанк» за підписом керівника Відділу та скріпленого гербовою печаткою для отримання відомостей по руху коштів, боржника для встановлення факту, які саме кошти зараховуються на рахунки боржника.

Якщо б це були рахунки із спеціальним режимом використання банківські установи не прийняли б постанови про арешт коштів до виконання.

Крім того п. 7 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості судового рішення.

Згідно п 9 ст. 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи вищезазначене, державним виконавцем вживаються всі заходи згідно чинного законодавства за для повного фактичного виконання рішення.

Додатково на виконання вимог ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.10.2019 №369/14073/19 надають копії матеріалів виконавчого провадження № 59805851.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 43, 180 Цивільного процесуального кодексу України, просить: Долучити до матеріалів справи заперечення на скаргу на дії та рішення державного виконавця. У задоволенні скарги на дії та рішення державного виконавця від 02.05.2019 відмовити повністю.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав в повному обсязі.

Представник зацікавленої особи в судове засідання не з`явився. Про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

У Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відділ) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 59805851 з примусового виконання виконавчого листа №2-3882/12 від 23.07.2018 виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 , 1961 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (м. Київ, вул. Московська, буд.8, код ЄДРПОУ 33100486, п/р НОМЕР_4 в ПАТ «КБ «Актив-Банк» м. Київ, МФО 300852) суму простроченої заборгованості за кредитним договором 38 616 319,99 грн. (тридцять вісім мільйонів шістсот шістнадцять тисяч триста дев`ятнадцять гривень 99 копійок), стягнення з ОСОБА_2 , 1961 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (м. Київ, вул. Московська, буд. 8, код ЄДРПОУ 33100486, п/р НОМЕР_4 в ПАТ «КБ «Актив-Банк» м. Київ, МФО 300852) судові витрати в розмірі 1 073 грн. (одна тисяча сімдесят три грн.).(Згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.06.2017 року у справі №2-3882/12 замінено стягувана ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" на ПАТ "КБ "Актив-Банк").

В АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 відкрито пенсійний картковий рахунок № НОМЕР_1 .

04 вересня 2019 року при зарахуванні на пенсійний рахунок ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 5 208,57 грн. загалом була списана ця вся сума з рахунку і залишок на рахунку залишився у 0,00 грн. (копія виписки по р/р додається).

З врахуванням вказаних обставин суд задовольняє скаргу щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Амборського А.В. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59805851 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на пенсійний картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», поновлюючи при цьому строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, як пропущений з поважних причин.

В решті скарги відмовляє.

Згідно п. 9 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

П. 7 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зупинення виконання судового рішення передбачено ст. 436 ЦПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.

Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно зі ст. 90 Закону України «Про пенсійне забезпечення», може бути відраховано не більше 20 процентів пенсії.

Аналогічна правова норма міститься у ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скарга може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

Ч. 2 ст. 449 ЦПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно із частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 18, 127, 436 ЦПК України, ст.ст. 18, 70, 74 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 90 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», керуючись 447- 451 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м, Києві про визнання неправомірною та скасування постанови про арешт коштів - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, як пропущений з поважних причин.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Амборського А.В. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59805851 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на пенсійний картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк».

У решті скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день п проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформація про скаржника: ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.11.1995 року).

Інформація про заінтересовану особу: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (адреса: 03056, м. Київ, вул. Виборзька. 32).

Суддя: Дубас Т.В.