Ухвала суду № 8652145, 25.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

25.03.10                                                                                 Справа№ 24/14

За позовом: Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМУС України у Львівській області, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СП „Технобуд”, м.Львів

Про стягнення 1961,00грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від прокурора –Татарин Ю.Б. –пом прокурора

Від позивача – Кравець О.І. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено стягнення 1961,00грн. боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору №1109 від 28.10.2001року, позивач зобов’язується надавати послуги централізованого спостереження за станом тривожної сигналізації, встановленої на об’єкті відповідача та направляти наряд міліції у разі її спрацювання, а останній зобов’язується оплачувати надані послуги не пізніше 5 числа поточного місяця.

Як зазначено у позовній заяві, заборгованість відповідача становить 1961,00грн., з вимогою про стягнення якої прокурор звернувся з позовом до суду.

У поданій суду заяві №12/1-4554/02 від 17.03.2010року позивач просить припинити провадження у справі, у зв’язку із сплатою відповідачем суми боргу. На підтвердження сплати відповідачем заборгованості в сумі 1961,00грн. суду подана банківська виписка з рахунка клієнта за 16.03.2010року.

Прокурор проти припинення провадження у справі не заперечує.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, подав відзив за №75 від 16.03.2010року, в якому повідомляє, що 16.03.2010року заборгованість перед позивачем в сумі 1961,00грн. сплачена. До заяви відповідачем додано платіжне доручення №50 від 16.03.2010року на суму 1961,00грн.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

28.10.2001 року сторонами укладено договір №1109, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надавати послуги централізованого спостереження за станом тривожної сигналізації, встановленої на об’єкті відповідача та направляти наряд міліції у разі її спрацювання, а останній зобов’язується оплачувати надані послуги. Термін оплати товару встановлено сторонами в п.3.2 договору –не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Згідно із п.3.1 договору, сума визначається сторонами на основі дислокації –рахунку. У разі зміни норм витрат на здійснення спостереження, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну суми витрат на спостереження, сума договору змінюється на основі наданого позивачем обґрунтованого розрахунку без переоформлення договору, за погодженням двох сторін. Додаток №1 (дислокація) доданий до матеріалів справи.

Згідно із додатком №2 до договору (розрахунок на 2009рік), за період з січня 2009року по грудень 2009року підлягала до сплати за надані послуги сума 5877,00грн. За січень 2010року до сплати підлягала сума 525,00грн. Відтак, за період з січня 2009року по січень 2010року відповідачем підлягала до сплати сума 6402,00грн. (5877,00 + 525,00).

Як вбачається із матеріалів справи, за період лютого по листопад 2009року відповідач оплатив послуги в сумі 4441,00грн.

Отже, заборгованість відповідача становила 1961,00грн. (6402,00 –4441,00).

Названа сума боргу підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.2009року по 22.01.2010року, згідно з яким заборгованість відповідача становить 1961,00грн., а також актами прийому здачі виконаних робіт/послуг за жовтень 2009року –січень 2010року. Зазначені акти підписані двома сторонами та скріплені їх печатками.

Після звернення прокурора за позовом до суду (позов подано 05.02.2010року відповідач сплатив заборгованість в сумі 1961,00грн., що підтверджується поданими суду випискою банку з рахунка клієнта за 16.03.2010року та платіжним дорученням №50 від 16.03.2010року.

Таким чином, на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем погашена в повному обсязі, а відтак, предмет спору відсутній.

Дослідивши всі обставини справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що провадження у справі належить припинити з наступних підстав.

Згідно із ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджено, що за договором №1109 від 28.10.2001року позивач надав відповідачеві послуги по охороні об’єкту за період з січня 2009року по січень 2010року, які підлягали оплаті не пізніше 5-го числа поточного місяця. Відповідач частково оплатив послуги. На момент звернення з позовом до суду, сума боргу становила 1961,00грн., яку відповідач сплатив після подання позову та порушення судом провадження у справі.

Отже, на день вирішення спору відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 1/1 частини 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, провадження у справі належить припинити у зв’язку з відсутністю предмета спору.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 29,33, 34, 36, 43, 49, п.1/1 ч.1 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.           Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства „Технобуд”, ідентифікаційний код 13815583, адреса: 79039, м. Львів, вул.Шевченка,80, - в доход державного бюджету 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Суддя