Рішення № 8652080, 22.03.2010, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1850/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі – Поляков А.І.,

за участю : представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

представника третьої особи АКІБ «УкрСиббанк» - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» про визнання права власності на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», ОСОБА_5, третя особа – Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04.07.2008 року ОСОБА_5 звернувсь до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_6, третя особа - Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», про визнання права власності на предмет іпотеки. (а.с. 2-5)

22.07.2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було постановлено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 були задоволені у повному обсязі. (а.с. 53-54)

11.08.2008 року на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.07.2008 року. (а.с. 65-67)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2008 року ОСОБА_6 поновлено строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення від 22.07.2008 року по цивільній справі № 2-3463/2008 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа - АКІБ «УкрСиббанк», про визнання права власності на предмет іпотеки; рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.07.2008 року по даній цивільній справі скасовано; справу призначено до розгляду. (а.с. 106-107)

Позивач ОСОБА_5 у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 20.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11080172000, з метою забезпечення зобов’язань за яким був також укладений договір іпотеки № 11080172000/1 від 20.11.2006 року, за умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме магазин непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 13, прим. 5. В порушення взятих на себе зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_6 кредит та відсотки нараховані за користування кредитом в повному обсязі не проводила, порушивши графік погашення кредиту, у зв’язку з чим їй була направлена вимога про усунення порушень, однак остання вимогу банку не виконала, а тому 20.06.2008 року між банком та позивачем ОСОБА_5 був укладений договір про відступлення права вимоги за кредитним договором та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Позивачем ОСОБА_5 була сплачена банку заборгованість ОСОБА_6 за кредитом у повному обсязі, крім того позивачем ОСОБА_5 було направлено ОСОБА_6 повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, однак остання на нього не відповіла, а тому позивач ОСОБА_5 просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, визнати за ним право власності на предмет іпотеки, стягнути з нього на корить ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 23 145,30 грн., припинити право власності ОСОБА_6 на предмет іпотеки та стягнути з ОСОБА_6 на його користь судові витрати. (а.с. 2-5)

29.07.2009 року у судовому засіданні представниками відповідача ОСОБА_6 був поданий зустрічний позов до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», ОСОБА_5, третя особа – Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання договорів недійсними, зобов’язання вчинити певні дії. (а.с. 157-158)

Позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_6 у зустрічній позовній заяві та представники позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог, посилались на те, що 20.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11080172000, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 130 490,96 швейцарських франків. В забезпечення зобов’язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 24.07.2006 року був укладений договір іпотеки № 11080172000/1, за умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме магазин непродовольчих товарів, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 13, прим. 5, що належить позивачу ОСОБА_6 на праві власності. Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладені між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, ОСОБА_6 вважає такими що укладені в порушення вимог чинного законодавства та її прав, оскільки вона не була жодним чином повідомлена про укладення зазначених договорів у встановлені законом строки, договір про відступлення прав іпотекодержателя не пройшов державної реєстрації, а крім того ОСОБА_6 не порушувала умов кредитного договору та вчасно сплачувала належні до сплати суми кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом, навіть повідомила банк про її намір та можливість погасити кредит у повному обсязі достроково, а тому позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 просила суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 20.06.2008 року укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, визнати недійсним договір про відступлення прав іпотекодержателя за договором іпотеки укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, зобов’язати АКІБ «УкрСиббанк» прийняти від неї у рахунок погашення кредиту за договором про надання споживчого кредиту грошові кошти. (а.с. 157-158)

У судовому засіданні представник позивача за основним позовом та відповідача за зустрічним – ОСОБА_5, заявлені первісні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував, суду надав заперечення проти зустрічного позову (а.с. 164), просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на те, що чинне законодавство України не передбачає визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги у зв’язку із несвоєчасним повідомленням боржника про відступлення прав вимоги, крім того ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про укладення зазначених договорів, але жодного разу не виявила бажання звернутися до ОСОБА_5 щодо вирішення питання про виконання своїх зобов’язань, всі її вимоги грунтуються на припущеннях.

Представники відповідача за основним позовом та позивача за зустрічним позовом – ОСОБА_6 заявлені зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, проти задоволення основного позову заперечували посилаючись на те, що укладені між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 договори не відповідають вимогам законодавства, ОСОБА_6 своїх зобов’язань за кредитним договором не порушувала, про укладення договорів між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 належним чином повідомлена не була.

Представник третьої особи за основним позовом та відповідача за зустрічним – АКІБ «УкрСиббанк» у судовому засіданні первісний позов ОСОБА_5 підтримала в повному обсязі, надала суду відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 184-187), просила суд у задоволенні зустрічного позову відмовити посилаючись на порушення ОСОБА_6 зобов’язань за кредитним договором, а також на відсутність підстав для визнання укладених між банком та ОСОБА_5 договорів про відступлення права вимоги недійсними.

Третя особа – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, у судове засіданні не з’явилася, про час та день розгляду справи була повідомлена належним чином, суду надала заяву, якою просила розглядати справу без її участі. (а.с. 163, 210)

Вислухавши пояснення представника позивача за основним позовом та відповідача за зустрічним, та представників відповідача за основним позовом та позивача за зустрічним, представника АКІБ «УкрСиббанк», дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 20.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11080172000, за умовами п. 1.1. якого банк зобов’язується надати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 130 490,96 швейцарських франків та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором, що підтверджується копією зазначеного договору. (а.с. 188-194)

За умовами п. 1.2.1. та п. 1.2.2 зазначеного договору надання кредиту здійснюється у термін з 20.11.2006 року по 19.11.2017 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 19.11.2017 року.

Відповідно до п. 2.1. договору у забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором банком приймається договір іпотеки № 11080172000/1 від 20.11.2006 року.

Судом також встановлено, що умовами договору про надання споживчого кредиту, зокрема п. 4.2., передбачено обов’язок позичальника погашати кредит, сплачувати проценти, комісії та інші платежі на рахунок, вказаний у першому розділі даного договору. (а.с. 10)

Пунктами 5.5. та 5.7. договору регламентовано право банку у випадку, зокрема, порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більше ніж на один місяць, вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього договору, або стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, зазначений в п. 2.1. договору, та інше майно позичальника.

Судом також було встановлено, що 20.11.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки № 11080172000/1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за № 6086, за умовами якого ОСОБА_6 передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: магазин непродовольчих товарів – приміщення № 5 поз. 1-5, загальною площею 54,9 кв.м., ганок літ. а5 на першому поверсі житлового будинку літ. А-3, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 13, прим. 5, ці обставини підтверджуються копією зазначеного договору. (а.с. 21-22)

За умовами п. 2.2.1. договору іпотеки банк зобов’язаний повідомити ОСОБА_6 про відступлення прав за цим договором іпотеки чи за кредитним договором.

У судовому засіданні було встановлено, що 20.06.2008 року між АКІБ «УкрСибббанк» та ОСОБА_5 був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого банк відступає, а ОСОБА_5 набуває право вимоги від ОСОБА_6 повернення грошових коштів, що виникає з кредитного договору № 11080172000 від 20.11.2006 року, укладеного між банком та ОСОБА_6 (а.с. 24-25)

За умовами зазначеного договору до ОСОБА_5 переходять права банку за кредитним договором, які встановлені діючим законодавством України в обсязі, вказаному в п. 3 даного договору, з моменту повного розрахунку між сторонами за цим договором. Об’єм прав, що відступаються, становить 113 233,60 швейцарських франків (еквівалент 529 754,70 грн.)

Згідно п. 7 вказаного договору ОСОБА_5 з моменту повного розрахунку між сторонами набуває права банку на предмет іпотеки, що забезпечує виконання зобов’язань ОСОБА_6 за кредитним договором, які виникають з договору іпотеки № 11080172000/1 від 20.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстром 6086.

Відповідно до п. 11 договору про відступлення права вимоги банк зобовязаний письмово повідомити ОСОБА_6 про необхідність виконання відступлених грошових вимог на користь ОСОБА_5

Судом також встановлено, що 24.07.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 був укладений договір про відступлення прав Іпотекодержателя за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 20.11.2006 року, за реєстром № 6086, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 20.11.2006 року, за реєстром № 3260, за умовами якого банк передав ОСОБА_5 права іпотекодержателя на предмет застави (іпотеки), що був предметом забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 за кредитним договором № 11080172000 від 20.11.2006 року, згідно договору іпотеки № 11080172000/1 від 20.11.2006 року, ці обставини підтверджуються копією зазначеного договору. (а.с. 123)

Відповідно до п. 4 вказаного договору банк зобов’язується протягом п’яти робочих днів з моменту укладення цього договору надіслати на адресу ОСОБА_6 письмове повідомлення про відступлення прав за іпотечним договором.

Судом встановлено, що 25.07.2008 року ОСОБА_5 були внесені грошові кошти у розмірі 527 656,07 грн. (113 099,08 швейцарських франків) на рахунок банку за погашення кредитної заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором № 11080172000 від 20.11.2006 року згідно договору про відступлення права вимоги від 20.06.2008 року, про що свідчить копія меморіального валютного ордеру від 25.07.2008 року. (а.с. 121)

У судовому засіданні також було встановлено, що ОСОБА_6 на адресу чотирьох відділень АКІБ «УкрСиббанк» 08.08.2008 року було надіслано телеграми щодо готовності ОСОБА_6 здійснити дострокове повернення кредиту, що підтверджується копіями зазначених телеграм та службових повідомлень. (а.с. 132-133)

Судом також було встановлено, що ОСОБА_6 12.03.2008 року, 19.03.2008 року, 03.04.2008 року, 17.04.2008 року, 08.07.2008 року, 09.07.2008 року, 10.07.2008 року, 15.07.2008 року було здійснено сплату грошових коштів на відповідний рахунок АКІБ «УкрСиббанк» у розмірі 1 515,00 грн., 1 515,00 грн., 1 767,50 грн., 1 767,50 грн., 7 260,15 грн., 4 840,70 грн. 6 294,21 грн. та 4 841,30 грн. відповідно у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується копіями квитанцій, поясненнями представників ОСОБА_6 та не заперечувалися представником банку у судовому засіданні. (а.с. 166-167, 236-237)

У судовому засіданні також було встановлено, що метою укладення ОСОБА_5 договору про відступлення права вимоги було отримання у власність нерухомості, яка було предметом забезпечення зобов’язань за кредитним договором, що підтверджується поясненнями ОСОБА_5 та свідка у судовому засіданні.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України (2003 року), Закону України «Про іпотеку» та умовами укладених між ними договорів.

Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України уступка вимоги є однією з підстав заміни сторони у цивільно-правовому зобов'язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» про визнання права власності на предмет іпотеки, суд виходив з того, що договір про відступлення права вимоги був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 був укладений з відкладальною умовою (ст. 212 ЦК України). Зокрема, сторонами було погоджено, що права банку за кредитним договором, які встановлені діючим законодавством України в обсязі, вказаному в п. 3 даного договору, переходять до ОСОБА_5 з моменту повного розрахунку між сторонами за цим договором. Об’єм прав, що відступаються, становить 113 233,60 швейцарських франків (еквівалент 529 754,70 грн.)

У судовому засіданні знайшов підтвердження факт сплати 25.07.2008 року ОСОБА_5 грошових коштів банку у розмірі 527 656,07 грн. (113 099,08 швейцарських франків) за погашення кредитної заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором № 11080172000 від 20.11.2006 року згідно договору про відступлення права вимоги від 20.06.2008 року.

З огляду на встановлені у судовому засіданні фактичні обставини, суд доходить висновку, що зобов’язання перед банком щодо погашення кредитної заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором № 11080172000 від 20.11.2006 року згідно договору про відступлення права вимоги від 20.06.2008 року ОСОБА_5 виконані не в повному обсязі, адже за умовами договору про відступлення права вимоги останній мав сплатити банку 113 233,60 швейцарських франків (еквівалент 529 754,70 грн.). При цьому, сторонами за договором не було надано суду доказів укладення будь-яких додаткових угод щодо зміни розміру належних до сплати коштів, а тому суд приходить до висновку про те, що відкладальна умова, з настанням якої до ОСОБА_5 мають перейти права банку за кредитним договором, а саме здіснення повного розрахунку між сторонами за договором про відступлення права вимоги, не настала, а тому у ОСОБА_5 відсутні будь які права вимоги до ОСОБА_6, а тому позовні вимоги ОСОБА_5 за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Вирішуючи вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», ОСОБА_5, третя особа – Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договорів недійсними, зобов’язання вчинити певні дії, суд виходив з того, що у ступка права вимоги за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки вона залежить від основного юридичного факту, який її породжує. Право вимоги має узгоджуватись за загальними принципами та умовами виконання цивільно-правових зобов'язань. За таких обставин повинна бути незмінність істотних умов та зміст зобов'язання для боржника.

Як було встановлено у судовому засіданні метою укладення ОСОБА_5 договору про відступлення права вимоги та договору про відступлення прав іпотекодержателя за договором іпотеки було набуття у власність нерухомості, яка була предметом забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, а не отримання грошових коштів у рахунок повернення кредиту та відсотків за користування ним. Відтак мета ОСОБА_5 фактично обумовила зміст зобов’язання для ОСОБА_6, а саме зобов’язання фактично передати ОСОБА_5 у власність належну їй нерухомість, за наявності фактичної можливості та наміру здійснити повернення кредиту у повному обсязі. А отже волевиявлення ОСОБА_5 на укладення договору відступлення права вимоги не відповідало його внутрішній волі, а саме волі набути не право вимагати повернення грошових коштів, а волі отримати у власність нерухоме майно, що в свою чергу є підтвердженням того, що спірні договори не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Крім того, суд при вирішенні зустрічних позовних вимог приймає до уваги, що ОСОБА_6 протягом березня, квітня та липня місяця здійснювалися внесення грошових коштів на рахунок АКІБ «УкрСиббанк» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, й цей факт представником банку у судовому засіданні не заперечувався.

Більш того, у судовому засіданні ані ОСОБА_5 ані АКІБ «УкрСиббанк» не було надано суду належних доказів того, за який період та у якому розмірі на момент укладення спірних договорів у ОСОБА_6 не було сплачено кредит та відсотки за користування ним, а відтак у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування ним.

Суд також враховує, що представником АКІБ «УкрСиббанк» не було надано суду доказів та обґрунтованих пояснень неможливості задовольнити вимоги банку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору про надання споживчого кредиту, а тому суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_6 про визнання договорів недійсними є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, з огляду на наслідки недійсності правочинів з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_5 підлягають стягненню грошові кошти отримані банком від останнього у рахунок повернення коштів сплачених за угодою про відступлення прав вимоги від 20.06.2008 року у розмірі 527 656 грн. 07 коп.

Вирішуючи вимоги ОСОБА_6 про зобов’язання АКІБ «УкрСиббанк» прийняти від неї у рахунок погашення кредиту за договором про надання споживчого кредиту грошові кошти, суд вважає такі позовні вимоги передчасними та такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на те, що на момент звернення ОСОБА_6 з телеграмою 08.08.2008 року до банку щодо її намірів здійснити повернення кредиту у повному обсязі, банк фактично вже не був кредитором за кредитним договором, оскільки існував договір про відступлення права вимоги, а тому не мав правових підстав прийняти від неї грошові кошти, а порушення банком зобов’язань за кредитним договором або прав ОСОБА_6 на майбутнє не може бути предметом судового розгляду, оскільки суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспрюваних прав, свобод чи інтересів осіб (ст. 15 ЦПК України)

Вирішуючи питання щодо судових витрат за первісним позовом, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення вимог за первісним позовом, суд вважає необхідним судові витрати покласти на позивача ОСОБА_5 (а.с. 6)

Вирішуючи питання щодо судових витрат за зустрчним позовом, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення вимог за зустрічним позовом, суд вважає необхідним судові витрати покласти солідарно на відповідачів АКІБ «УкрСибббанк» та ОСОБА_5, та стягнути з останніх на користь ОСОБА_6 64,50 грн. (39,00 грн. +25,50 грн.). (а.с. 155-156)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 203, 215, 216, 509, 512, 514, 526, 1054 ЦК України (2003 р.), ст. 33, 41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_5 у задоволенні позову до ОСОБА_6, третя особа – Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності – відмовити.

Визнати договір про відступлення права вимоги від 20.06.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, щодо зобов’язань по кредитному договору № 11080172000 від 20.11.2006 року – недійсним.

Визнати договір про відступлення прав іпотекодержателя за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_8 20.11.2006 року за реєстровим номером № 6086, який укладено 24.07.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 3260 – недійсним.

Стягнути з Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, пр. Московський, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807750) на користь ОСОБА_5 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), у рахунок повернення коштів сплачених за угодою про відступлення прав вимоги від 20.06.2008 року, укладеною між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 – 527 656 (п’ятсот двадцять сім тисяч шістсот п’ятдесят шість) грн. 07 коп.

Стягнути солідарно з Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, пр. Московський, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807750) та ОСОБА_5 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 (49000, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2), у рахунок повернення судових витрат 64 (шістдесят чотири) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур