Рішення № 8651773, 15.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.10 Справа № 17/54/10

Суддя

за позовною заявою: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 95044, АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Араміс”, 69040, м. Запоріжжя, вул. Степова, 107

про стягнення 9 257, 06 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Дух мін В.Ю., довіреність від 07.05.09 № 316662

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

15.01.10 до господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Араміс” (далі ТОВ ВКФ “Араміс”) про стягнення з відповідача 9 257,07 грн., з яких: 6 483,28 грн. - сума основного боргу, 479,57 грн. - пеня, 1 952,11 грн. - інфляційні витрати та 342,11 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 15.01.10 судом порушено провадження у справі № 17/54/10, судове засідання призначено на 17.02.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 17.02.10 та від 10.03.10 розгляд справи у звязку неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено відповідно на 10.03.10 та на 15.03.10.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 15.03.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви наданої суду 15.03.2010 від 15.03.2010 у якій зазначив, що у звязку із допущеною позивачем при підготовці позову помилкою у справі № 17/54/10 просить суд стягнути з відповідача не 9 257,07 грн., а 9 257,06 грн., а саме: 6 483,27 грн., а не 6 483,28 грн. основного боргу, в іншій частині позовних вимог - без змін. Пояснював наступне. 28.03.07 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 140 за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти і оплатити товар в термін передбачений даним договором. За видатковими накладними позивачем поставлено товару на загальну суму 6 483,27 грн. Зобовязання щодо оплати поставленого товару відповідач не виконав. У звязку з чим сума основного боргу становить 6 483,27 грн. За несвоєчасну оплату товару відповідачу нараховано пеню в сумі 479,57 грн. за період з 20.12.07 по 15.09.08, 3 % річних в сумі 342,11 грн. за період з 15.03.08 по 23.12.09 та 1 952,11 грн. інфляційних витрат за період з січня 2008 р. по листопад 2009 р. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. 253, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання жодного разу не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи. Про вказане свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №№ 095468-095469 станом на 25.02.2010 згідно із змістом якої станом на час розгляду справи в суді місцезнаходженням відповідача є: 69040, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Степова, 107, тобто та адреса, за якою судом надсилалась вся кореспонденція у справі № 17/54/10 для відповідача що відповідає адресі відповідача вказаній позивачем у своїй позовній заяві у цій справі.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.07 між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) і товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою “Араміс” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 140, за умовами якого Продавець зобовязувався на умовах, передбачених цим договором, поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець зобовязувався прийняти і оплатити товар в асортименті. Повне найменування товару, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість товару в цілому містяться в накладних, що є невідємною частиною договору.

Пунктом 3.1 даного договору було визначено, що асортимент товару, який постачається за цим договором, передбачений в специфікаціях/накладних до даного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобовязується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобовязується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору в період з 20.12.07 по 21.02.08 позивачем передано, а ТОВ ВКФ “Араміс” прийнято товар на загальну суму 7 173,79 грн., про що свідчать видаткові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2.4 договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару від Продавця.

Однак, відповідач договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 6 483,27 грн. Факт наявності заборгованості у розмірі 6 483,27 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, суд вважає, що вимоги про стягнення 6 483,27 грн. основного боргу на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.07 № 140 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує пеню за кожний прострочений день у розмірі 15% річних від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу, що діє в період, за який сплачується пеня.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня в сумі 479,57 грн., а саме за період з 11.01.08 по 11.07.08 в сумі 29,02 грн., з 18.01.08 по 18.07.08 - 157,72 грн., з 19.01.08 по 19.07.08 - 68,86 грн., з 03.03.08 по 03.09.08 - 82,46 грн., з 08.03.08 по 08.09.09 - 85,52 грн., з 15.03.08 по 15.09.08 - 55,99 грн. розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір інфляційних витрат за січень 2008 року - листопад 2009 року складає 1 952,11 грн., 3% річних за період з 15.03.08 по 23.12.09 становить 342,11 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Араміс” (69040, м. Запоріжжя, вул. Степова, 107, код ЄДРПОУ 23290271, р/р 26008498501 в АБ “Металург, МФО 313582) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (95044, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРФ “Укрсоцббанк” м. Сімферополь, МФО 324010 ) - 6 483 (шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 27 коп. основного боргу, 479 (чотириста сімдесят девять) грн. 57 коп. пені, 1 952 (одну тисячу девятсот пятдесят дві) грн. 11 коп. інфляції, 342 (триста сорок дві) грн. 11 коп. - 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 22.03.2010