Рішення № 8651664, 25.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.10 Справа № 18/50/10

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Агротекс” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Піонерська, буд. 51)

до відкритого акціонерного товариства “Владівське ремонтно-транспортне підприємство” (71221, Запорізька область, Чернігівський район, с. Владівка, вул. Жлобінців, буд. 18)

про стягнення 200000,00 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Громут В.І., довіреність б/н від 01.02.2010 р., паспорт серія СВ 249738 від 11.10.2000 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 04.02.2010 року звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Агротекс” з позовною заявою до відповідача –відкритого акціонерного товариства “Владівське ремонтно-транспортне підприємство” про стягнення 200 000,00 грн., на підставі договору купівлі-продажу № 27.09/1 від 27.09.2007 р. (в прохальній частині позову № 03.11/1 від 03.11.2008 р.) та ст.ст. 526, 530, 655 ЦК України.

Ухвалою суду від 08.02.2010 року порушено провадження у справі № 18/50/10, судове засідання призначено на 25.02.2010 р.

24.02.2010 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виконати взяті на себе зобов’язання по договору купівлі-продажу та додатковій угоді до нього так і не зміг, у зв’язку із фінансовими труднощами. Крім того, відповідач визнав суму основного боргу у розмірі 200000,00 грн. в повному обсязі перед позивачем, але у зв’язку із відсутністю діяльності підприємства відповідача –він не мав змоги розрахуватися із позивачем, просив суд проводити судове засідання без його участі, крім того, надав документи, витребувані судом, які залучені до матеріалів справи.

25.02.2010 р. позивач надав уточнену позовну заяву, де зазначив, що у зв’язку із помилками допущеними у позові, він уточнює, що борг виник за договором № 27.09/1 від 27.09.2007 р. Заява відповідала вимогам ст. 22 ГПК України та була прийнята судом до розгляду. Судом розглянуті вимоги про стягнення боргу, який виник на підставі договору купівлі-продажу № 27.09/1 від 27.09.2007 р.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Розгляд справи закінчений 25.02.2010 р., за згодою представника позивача, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агротекс” (надалі –позивач, покупець) та відкрите акціонерне товариство “Владівське ремонтно-транспортне підприємство” (надалі –відповідач, продавець) уклали договір купівлі-продажу № 27.09/1 від 27.09.2007р. (надалі –договір).

Згідно п. 1.1. договору, позивач зобов’язується передати у власність покупця соняшник, врожаю 2007 р. (далі –товар), а покупець –прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.

Загальна кількість поставки товару 78,432 тонн. Загальна сума по договору складає 200 000,00 грн. Покупець в триденний строк з дня підпису договору здійснює 100 % передоплату за соняшник на підставі договору та виставленого до сплати рахунку продавця (п. 3.1., п. 3.3., п. 3.4. договору).

Відповідачем, на виконання умов договору, був виставлений рахунок № 70 від 27.09.2007 р. для сплати 78,43 тонн соняшнику.

Покупець зобов’язаний здійснити попередню оплату за товар, шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 6.1.1. договору).

Позивачем було оплачено вартість товару (насіння соняшнику), шляхом перерахування відповідачу 200000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2029 від 27.09.2007 р. Таким чином позивач виконав взяті на себе за договором зобов’язання в повному обсязі.

На підставі п. 4.3. договору, строк передачі товару: до 15.11.2007 р. включно.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання щодо поставки соняшнику позивачу в передбачені договором строки.

Сторонами було укладено додаткові угоди № 1, 2, 3 від 18.03.2008 р., 06.10.2008 р. та 17.12.2008 р. відповідно.

На підставі додаткової угоди № 1 від 18.03.2008 р. до договору, сторони прийшли до взаємної згоди змінити предмет договору, а саме: “соняшник, урожаю 2007 р.” замінити на “пшеницю фуражну, урожаю 2008 р.”. Пункт 4.3. договору читати як: “Строк передачі товару: до 15 серпня 2008 р. включно” (п.п. 1., 4. додаткової угоди № 1).

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 06.10.2008 р. до договору, в п. 1.1. договору, предмет договору “пшениця фуражна, урожаю 2008 р.” змінити на “соняшник, урожаю 2008 р.”. Пункт 2.1. договору, залишити в редакції основного договору без урахування додаткової угоди № 1 від 18.03.2008 р. Пункт 3.1. договору викласти в редакції: “Загальна кількість поставки товару 125 тонн”. Пункт 4.3. договору викласти в редакції: “Строк передачі товару: до 15.12.2008 р. включно” (п.п. 2., 3., 4., 7 додаткової угоди № 2).

Продавець зобов’язаний: передати в повному обсязі товар по кількості і якості у відповідність з Інструкціями “Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості” від 15.06.1965 р. та “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості” від 24.04.1966 р. та умовами договору (п. 5.1.1. договору).

Згідно додаткової угоди № 3 від 17.12.2008 р. до договору, в зв’язку з невиконанням продавцем умов договору та додаткових угод до нього, сторони прийшли до взаємної згоди розірвати договір. З моменту укладення цієї додаткової угоди про припинення зобов’язань, продавець зобов’язаний повернути передоплату на розрахунковий рахунок покупця не пізніше 19.12.2008 р. (п. 1., 2. додаткової угоди № 3).

Відповідач до 19.12.2008 р. грошові кошти позивачу не повернув.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 26.08.2009 р. направив відповідачу претензію, в якій просив повернути на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату в повному обсязі. Відповідач претензію отримав 29.08.2009 р., однак залишив її без реагування та задоволення.

Судом встановлено, що відповідач має перед позивачем заборгованість в сумі 200000,00 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків сторін станом на 22.02.2010 р.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 200000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Стаття 655 ЦК України проголошує, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений позивачем у судовому засіданні, та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково …

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Владівське ремонтно-транспортне підприємство” (71221, Запорізька область, Чернігівський район, с. Владівка, вул. Жлобінців, буд. 18, код ЄДРПОУ 00904138, р/р 260003119 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агротекс” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Піонерська, буд. 51, код ЄДРПОУ 32727445, р/р 2600360284 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313399) 200000 (двісті тисяч) грн. основного боргу, 2000 (дві тисячі) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 16.03.2010 р.