Рішення № 8651627, 25.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.10 Справа № 8/37/10

Суддя

за позовом Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Штампувальник” (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3)

                                                                                Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача –Настич Л.О., дов. від 09.05.2008 р.

Відповідача –Уваров В.М., директор

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 1141 грн. 86 коп. основного боргу за договором оренди № 63 від 10.01.2007 р., 108 грн. плати за використання каналів зв’язку за договором № 118 від 09.06.2005 р., 1318 грн. 67 коп. плати за електроенергію та послуги по її передачі за договором № 100 від 01.01.2003 р., 68 грн. 89 коп. річних процентів, 368 грн. 57 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 79 грн. 93 коп. штрафу.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 25.02.2010р.

Позивач підтримує вимоги з підстав викладених у позові. В обґрунтування вимог зазначає, що за умовами договору, укладеного з відповідачем 10.01.2007 р., останній зобов’язався сплачувати на рахунок позивача орендну плату щомісячно до 07 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті. Позивач вказує, що за період березень 2007 р. та лютий - квітень 2008 р. за відповідачем склалася заборгованість з орендної плати в розмірі 1141 грн. 86 коп., яку позивач просить стягнути з товариства “Штампувальник”. З метою створення умов для використання та експлуатації орендованого майна, а також для здійснення товариством “Штампувальник” своєї господарської діяльності, з відповідачем укладено договір № 100 від 01.01.2003 р. на користування електричною енергією та договір № 118 від 09.06.2005 р. на використання каналів зв’язку. В порушення умов договору № 118 відповідачем не оплачені послуги за користування каналом телефонного зв’язку за березень –травень 2008 р. в сумі 108 грн. Також, відповідач належним чином не виконує зобов'язання щодо своєчасного внесення платежів за договором № 118 від 01.01.2003 р., внаслідок чого за останнім склалася заборгованість за електроенергію, спожиту у лютому, березні та травні 2008 р., в сумі 1264 грн. 74 коп. та за послуги по передачі електроенергії в сумі 53 грн. 93 коп., які позивач просить стягнути з товариства “Штампувальник”. Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань до стягнення заявлено 79 грн. 93 коп. штрафу, нарахованого згідно п. 2 ст. 231 ГК України. У відповідності до ст.. 625 ЦК України відповідачу нараховано 68 грн. 89 коп. річних процентів за період з 08.04.2007 р. по 25.01.2010 р. та 368 грн. 57 коп. втрат від інфляції грошових коштів за період з квітня 2007 р. по грудень 2009 р.

Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав, заявлені позовні вимоги визнав частково в частині заборгованості з орендної плати та плати за використання каналів зв’язку. В іншій частині заявлені вимоги вважає безпідставними.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 10.01.2007 р. укладено договір оренди державного майна, що знаходиться на балансі ЗДП “Радіоприлад”, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне індивідуально визначене майно. За умовами пункту 3.5 договору сплата орендних платежів проводиться щомісячно до 07 числа, наступного за тим, що підлягає оплаті. Пунктом 10.1 договору сторони узгодили строк дії договору оренди з 10.01.2007 р. по 09.01.2010 р.

09 червня 2005 р. сторонами по справі укладено договір № 118 на використання каналів зв’язку за умовами якого позивач зобов’язався надавати в тимчасове користування канали телефонного зв’язку, а відповідач –своєчасно оплачувати отримані послуги, вартість яких визначається згідно протоколу цін (Додаток 1), який узгоджується з абонентом та є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктом 4.2 договору, яким передбачено, що платежі за послуги зв’язку абонент здійснює шляхом оплати рахунків, але не пізніше 15 числа місяця, наступного після повного розрахункового періоду.

01 січня 2003 р. сторонами по справі укладено договір № 100 на користування електричною енергією за умовами якого позивач надає, а відповідач отримує та оплачує за розрахунковий період активну електроенергію по ціні, яка включає діючий тариф у відповідності з тарифною групою споживача та власні витрати постачальника на надані послуги по передачі електроенергії. Вартість послуг по передачі електроенергії визначається у відповідності з плановими обсягами витрат постачальника.

Як свідчать вивчені матеріали, на сплату орендних платежів та послуг з використання каналів зв’язку та електроенергії підприємством “Радіоприлад” відповідачу пред’являлися рахунки-фактури. Відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки не вносив орендні платежі та плату за використання каналів зав’язку та електроенергію та послуги по її передачі.

Оскільки предметом оренди за договором оренди від 16.01.2008 р. є державне майно, правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

У відповідності до ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати орендної плати, суд вважає вимоги про стягнення орендної плати за березень 2007 р., лютий –квітень 2008 р. в розмірі 1141 грн. 86 коп. обґрунтованими, підтвердженими доданими розрахунками та матеріалами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем залишилася заборгованість за договором № 118 від 09.06.2005 р. на використання каналів зв’язку за період березень –травень 2008 р. в сумі 108 грн. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, позовні вимоги визнав, суд вважає, що вимоги про стягнення плати за використання каналу зв’язку в сумі 108 грн. за березень – травень 2008 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення плати за спожиту електроенергію в розмірі 1264 грн. 74 коп. та послуги по її використанню в розмірі 53 грн. 93 коп. за лютий 2008 р., березень 2008 р., травень 2008 р. суд вважає такими, що задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 3.3.-3.4 договору № 100 від 01.01.2003 р. “Про використання електричної енергії” остаточний розрахунок за спожиту електроенергію та надані послуги здійснюються на підставі підписаних обома сторонами актів звірення, які направляються споживачем на адресу постачальника не пізніше 7 днів після закінчення розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію та надані послуги здійснюється по платіжним вимогам-дорученням, які направляють споживачу постачальником. Згідно п. 2.1.3 для визначення величини спожитої електроенергії позивач зобов’язався щомісячно в останній день місяця в 14-00 знімати покази електролічильника разом з представником споживача. Позивачем не надано суду відповідні докази направлення відповідачу документів, які за умовами договору є підставою для оплати спожитої електроенергії. За наявності заперечень відповідача щодо підписання актів звірення та зняття показів електролічильника за участю представника споживача суд вважає вимоги про стягнення 1318 грн. 67 коп. плати за електроенергію та послуги по її передачі необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті орендних платежів, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 368 грн. 57 коп., нарахованих за період з квітня 2007 р. по грудень 2009 р., та 68 грн. 89 коп. річних процентів, нарахованих за період з 08.04.2007 р. по 25.01.2010, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення штрафу в розмірі 79 грн. 93 коп. позивач обґрунтовує п. 2 ст. 231 ГК України, згідно до якого у разі якщо порушено строки виконання зобов'язань в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, за прострочення платежів понад тридцять днів стягується штраф у розмірі 7 відсотків від простроченої суми. Статтею 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Статтею 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки. Враховуючи, що відповідно до ст.. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафу у даних спірних відносинах скінчився в листопаді 2008 року. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. До вимог про стягнення штрафу суд застосовує позовну давність, про яку заявлено відповідачем, та відмовляє у задоволенні вимог.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Штампувальник” (69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3, ЄДРПОУ 13633072) на користь Запорізького державного підприємства “Радіоприлад” (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, ЄДРПОУ 14313317) 1249 грн. 86 коп. основного боргу, 368 грн. 57 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 68 грн. 89 коп. річних процентів, 184 грн. 81 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                               Попова І.А.

Рішення підписано 12 березня 2010 року.