Рішення № 8651595, 12.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" березня 2010 р.Справа № 14/1869

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача Маркіна А.А. дов. №4 від 01.03.2010р.(була присутня в засіданні суду 02.03.2010р. та 10.03.2010р.)

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "САН" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Мадагаскар" (м. Житомир)

про стягнення 31 124,34 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувались перерви: 02.03.2010р. до 10.03.2010р., 10.03.2010р. до 12.03.2010р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 31124,34грн., з яких: 24810,00 грн. основного боргу, 4065,97 грн. пені, 554,09 грн. 3% річних, 1694,28 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в засіданні суду 02.03.2010р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач заперечень на позов не подав, свого представника в судове засідання 02.03.2010р. не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (список Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 08.02.2010р.).

Представник позивача в судовому засіданні 10.03.2010р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 29844,08 грн. боргу з урахуванням пені, інфляційних нарахувань та 3% річних. Крім того, надав лист-повідомлення від 23.06.2009р. (а.с.78), в якому просить відповідача повторно підписати та завірити печаткою ПП"Мадагаскар" копію в/н №с-00000541 від 29.10.2008р. на суму 580,00 грн. та надіслати оригінал довіреності ЯПБ №958429 від 29.10.2008р. виданої Бортнику Ю.О.

Представники позивача в засідання суду 12.03.2010р. не з'явився.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві (з урахуванням уточнень) позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "САН" (позивач у справі) та Приватним підприємством "Мадагаскар" (відповідач у справі) було укладено договір № 95П/10/08 від 08.10.2008р. та договір з відстрочкою платежу 2П/02/09 від 27.02.2009р. (а.с.33-37), згідно яких позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25810,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №с-00000026 від 22.01.2009р., №с-00000062 від 04.02.2009р., № с-00000088 від 12.02.2009р., №с-00000140 від 27.02.2009р., №с-00000141 від 27.02.2009р., №с-00000279 від 01.04.2009р., №с-00000229 від 24.03.2009р., № с-00000541 від 29.10.2008р. (а.с. 38, 39, 40, 41,42,43, 49, 50).

Відповідно до п.4.6 договору № 95П/10/08 від 08.10.2008р. відповідач зобов'язався сплатити товар не пізніше 21 банківського дня після отримання.

Згідно п.3.2. договору з відстрочкою платежу 2П/02/09 від 27.02.2009р. відповідач зобов'язався сплачувати за товари, що поставляються йому позивачем на протязі 10 робочих днів, з моменту (дати) відвантаження йому даних товарів позивачем.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем не провів частково, позивач вважає, що у відповідача існує заборгованість перед ним на суму 24810,00 грн.

Відповідно до п.5.4 договору № 95П/10/08 від 08.10.2008р. та п. 4.4 договору з відстрочкою платежу 2П/02/09 від 27.02.2009р. за несвоєчасну сплату боргу позивач нарахував відповідачу пеню, яка з урахуванням уточнених позовних вимог складає 2785,43 грн.

Крім того, позивачем були нараховані 3% річних від простроченої суми, що згідно його розрахунку складає - 554,09 грн. та 1694,28 грн. інфляційних нарахувань.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Твердження позивача про те, що товар поставлявся відповідачу на підставі укладених між сторонами договору № 95П/10/08 від 08.10.2008р., та договору з відстрочкою платежу 2П/02/09 від 27.02.2009р. не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки в накладних на відпуск продукції відсутнє посилання на зазначені договори, як на підставу одержання товару.

Крім того, згідно умов договору з відстрочкою платежу 2П/02/09 від 27.02.2009р., позивач зобов'язувався поставити відповідачу "фарбу виробництва ТОВ"Собольок", тоді як, згідно видаткових накладних (а.с. 38, 39, 40, 41,42, 49, 50) позивачем було поставлено відповідачу "Чорнила". В засіданні суду представник позивача повідомив, що вищезазначені види товарів не є тотожними (протокол судового засідання від 10.03.2010р.).

Слід також зазначити, що відповідно до умов договору № 95П/10/08 від 08.10.2008р. асортимент товару, що поставляється стороні, кількість і ціна - вказані в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, разом з тим, як зазначив в судовому засіданні представник позивача, специфікації до договору не укладалися (протокол судового засідання від 10.03.2010р.).

Таким чином, твердження позивача про те, що товар поставлявся відповідачу на підставі укладених між сторонами вищезазначених договорів не може бути прийняте до уваги суду.

У позовній заяві (з урахуванням уточнень) позивач також в підтвердження поставки відповідачу товару посилається на видаткову накладну № с-00000541 від 29.10.2008р., згідно якої зазначає, що відповідачу було поставлено продукцію на суму 580,00 грн. (а.с. 43).

Як вбачається з вищезазначеної видаткової накладної у рядку "Отримав" зазначено, що товар отримав по довіреності ЯПБ №958429 від 29.10.2008р. фізична особа - підприємець Бортник Юрій Олександрович, про що свідчить відтиск печатки та підпис отримувача.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про уповноваження відповідачем на отримання продукції фізичну особу - підприємця Бортника Юрія Олександровича.

Суд не розцінює, як належний та допустимий доказ отримання продукції відповідачем, - лист-повідомлення наданий позивачем від 23.06.2009р. (а.с.78), в якому позивач просить відповідача повторно підписати та завірити печаткою ПП "Мадагаскар" копію в/н №с-00000541 від 29.10.2008р. на суму 580,00 грн., а також надіслати оригінал довіреності ЯПБ №958429 від 29.10.2008р. виданої ПП Бортнику Ю.О.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію згідно видаткової накладної № с-00000541 від 29.10.2008р. на суму 580,00 грн. задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до ППБортника Ю.О.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25230,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №с-00000026 від 22.01.2009р., №с-00000062 від 04.02.2009р., № с-00000088 від 12.02.2009р., №с-00000140 від 27.02.2009р., №с-00000141 від 27.02.2009р., №с-00000279 від 01.04.2009р., №с-00000229 від 24.03.2009р., оригінали яких були оглянуті в засіданні суду (а.с. 38, 39, 40, 41,42, 49, 50).

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 24230,00 грн.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 02.11.2009р. за № 105 (а.с.53-54) (повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.11.2009р. (а.с. 55)) про сплату боргу, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день пред'явлення позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 24230,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, посилаючись на п. 5.1 договору №95П/10/08 від 08.10.2008р. та п.4.4 договору з відстрочкою платежу 2П/02/09 від 27.02.2009р., нарахував відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань пеню, яка згідно уточненого розрахунку складає 2785,43 грн.

В роз'ясненні Вищого Арбітражного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" зазначається, що оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Разом з тим, як зазначалось вище, позивач не довів факту, що поставка товару позивачу здійснювалась по накладним на виконання саме договорів № 95П/10/08 від 08.10.2008р. та 2П/02/09 від 27.02.2009р.

Отже, вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2785,43 грн. (з урахування уточнень до позовної заяви) задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 10, 15), сума 3% річних складає 554,09 грн.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи позивач здійснив розрахунок 3% річних, не вказавши період їх нарахування, що позбавляє суд самостійно здійснити розрахунок даної суми. Крім того, слід зазначити, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 27.11.2009р. (з урахуванням семиденного строку на розгляд вимоги у відповідності до ст. 530 ЦК України).

Враховуючи викладене, вимога позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 554,09 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно розрахунку позивача (а.с.11-12,16) сума інфляційних нарахувань становить 1694,28 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно нарахував суми інфляційних нарахувань, не взявши до уваги той факт, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 27.11.2009р. (з урахуванням семиденного строку на розгляд вимоги у відповідності до ст. 530 ЦК України).

За таких умов, вимога позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 1694,28 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарський суд, розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, задовольняє її частково.

Відповідач уточнені позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 24230,00 грн. заборгованості. В частині стягнення 1694,28 грн. інфляційних нарахувань, 554,09 грн. 3% річних, 2785,43 грн. пені та 580,00 грн. заборгованості по видатковій накладній № с-00000541 від 29.10.2008р. в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мадагаскар", Житомирська область, м.Житомир, вул. Московська,60,95, ідентифікаційний код 35730969 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "САН", м.Київ, бульвар Дружби Народів, буд 10, ідентифікаційний код 35811340 - 24230,00 грн. заборгованості, 242,30грн. витрат по сплаті державного мита, 183,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з відповідача 1694,28 грн. інфляційних нарахувань, 554,09 грн. 3% річних, 2785,43 грн. пені та 580,00 грн. заборгованості по видатковій накладній № с-00000541 від 29.10.2008р. в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяКостриця О.О.