Рішення № 8651589, 18.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" лютого 2010 р.Справа № 9/1913

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Пшенична В.В. дов. від 24.06.2009р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" (м. Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Бердичів)

про стягнення 12 824,58 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 12824,58грн., з яких: 11980,00грн. заборгованості за поставлений товар, 536,20грн. 3% річних, 308,38грн. інфляційних.

В судовому засіданні 18.02.2010р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій повідомляє про часткову сплату відповідачем суми боргу в розмірі 3700,00 грн. та просить суд стягнути з останнього 8280,00грн. заборгованості за поставлений товар, 433,64 грн. інфляційних нарахувань та 95,12 грн. 3% річних.

Відповідач свого представник в засідання суду не направив, на адресу господарського суду надіслав відзив на позовну заяву в якому визнав позовні вимоги на суму 9124,58 грн. боргу.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімпласт" (позивач у справі) передало Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (відповідач у справі) товар на загальну суму 133980,00грн., що підтверджується накладними: №91/06 від 09.06.2009р., №190/07 від 21.07.2009р. (а.с. 11,13), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу претензію від 26.10.2009р. за №26/10 про сплату боргу.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 11980,00грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач після пред'явлення позову частково сплатив суму основного боргу, в розмірі 3700,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №22 від 29.01.2010р., №24 від 05.02.2010р., №28 від 17.02.2010р. , у зв'язку з чим на день розгляду справи сума основного боргу становить 8280,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 39, на звороті) 3% річних становить 95,12грн., інфляційних нарахувань становить 433,64грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 8808,76 грн. з яких: 8280,00 грн.заборгованості за поставлений товар, 95,12 грн. 3% річних та 433,64 грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 3700,00 грн. боргу провадження необхідно припинити , відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, за відсутністю предмета спору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,530, ч.2 ст.625 ЦК України, керуючись ст.ст. 33,44,49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 13300, АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпласт", 03062., м. Київ, вул. Чистяківська,6/10, кв.160, ідентифікаційний код 21628041 - 8280,00 грн.заборгованості за поставлений товар, 95,12 грн. 3% річних, 433,64 грн. інфляційних нарахувань, 129,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 3700,00 грн. боргу провадження припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 15.03.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам