Ухвала суду № 86514693, 19.12.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/17795/19

Провадження № 1-кп/263/1011/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Диміч Т.М., за участю прокурора Чижикової О.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Черкас В.М., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань №12019050770002579 від 02.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2019 року до Жовтневого районного суду м.Маріуполя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань №12019050770002579 від 02.10.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, розписка обвинуваченого, захисника про їх отримання.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.10.2019 року відносно ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24.12.2019 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Крім того, вважала за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, вважала за можливе призначити справу до судового розгляду та вважала, що обвинувачений повинен утримуватись під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Черкас В.М. не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, але заперечили проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачені ст. 177 КПК України, посилаючись на те, що ризик переховування стороною обвинувачення не обґрунтований, останній може самостійно з`являтись до суду, працює, має стійки соціальні зв`язки. Вважали за можливе обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду міста Маріуполя.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваної та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З цього приводу, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України», «Малик проти України» зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який офіційно не працює, неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні корисливого злочину проти власності, вчинений під час невідбутої частини покарання та приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 16 лютого 2020 року включно.

Крім того, відповідно ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчинені тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визначити розмір застави виходячи з тяжкості злочину та обставин його вчинення, тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, вчинив тяжкий злочин, тому суд вважає, що застава передбачена ст.182 КПК України у розмірі 57 630 грн. є достатньою.

Даний розмір застави буде адекватною альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки, а саме: прибувати на виклики до суду, не відлучатись із населеного пункту, де він фактично мешкає: АДРЕСА_1 , сповіщати суд про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі м.Маріуполя Донецької області, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 314-316,379 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Призначити кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань №12019050770002579 від 02.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневому районному суду міста Маріуполя Донецької області (Донецька область, м.Маріуполь, пр. Металургів, б.31) на 15.01.2020 року на 13 год.00 хв.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів по 16.02.2020 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 57 630 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_1 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до суду, за першою вимогою;

- сповіщати суд про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі м. Маріуполя Донецької області;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою у вказаному кримінальному провадженні без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - до 16.02.2020 року.

Судовий розгляд проводити у відкритому судовому засіданні під головуванням судді Папаценко П.І. одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя П.І.Папаценко