Постанова № 8649703, 24.03.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 р. № 12/120-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаЗімодро А.С. дов.№335/25 від 13.02.2010 р.

відповідачаОСОБА_5 дов. №929 від 07.08.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуФізичної особи підприємця ОСОБА_6

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р.

у справі№12/120-09 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомСинельниківської міської ради

доФізичної особи підприємця ОСОБА_6

провнесення змін до договору оренди землі В С Т А Н О В И В:

Синельниківська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи підприємця (надалі ФОП) ОСОБА_6 про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди стосовно збільшення орендної плати та зміни умов її внесення відповідно до рішення Синельниківської міської ради від 07.02.2008р. №324-20/У “Про ставки орендної плати за землю".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2009року (суддя Жукова Л.В.) в позові відмовлено з тих підстав, що позивачем не дотримано встановленого законом порядку стосовно внесення змін до договору, крім того надіслана на адресу підприємця додаткова угода не підписана самим позивачем та не містить дати і номера.

За апеляційною скаргою Синельниківської міської ради судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2009 року (судді: Головко В.Г., Логвиненко А.О., Стрелець Т.Г.), позов задоволений частково, до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 16.08.2004 року за №040411500018, шляхом підписання додаткової угоди, в якій пункти 9, 10, до яких вносяться Доповідач: Шаргало В.І.

зміни, викласти в наступній редакції: „9. Орендна плата складає 570 грн. 76 коп. за рік, що становить 10% від грошової вартості земельної ділянки відповідно до рішення Синельниківської міської ради від 07.02.2008року №324-20/V „Про ставки орендної плати за землю”.

10. Орендна плата вноситься орендарем щомісяця до 30 числа місяця, наступного за місяцем, за який проводиться оплата, у грошовій формі в розмірі 47грн. 56коп. на розрахунковий рахунок №33215815700034, код бюджетної класифікації - 13050500, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 23929833, одержувач - управління Державного казначейства у м.Синельниковому”. В решті позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивач дотримався встановленого законом порядку внесення змін до договору, однак, суд першої інстанції цього не врахував, рішення Синельниківської міської ради від 07.02.2008р. №324-20/У відповідає вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 03.06.2008 року, яким внесені зміни до Закону України "Про оренду землі" (ч.4, 5 ст. 21).; рішення міськради є чинним і не скасоване у визначеному законодавством порядку. В частині відмови у позові постанова мотивована тим, що з додаткової угоди про внесення змін до п. 10 слід виключити слова "за період з 01.01.2008 року", оскільки ці вимоги стосуються минулого періоду.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ФОП ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 58 Конституції України, ст.ст. 203, 651 Цивільного кодексу України, просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач Синельниківська міська рада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без зміни, як таку, що відповідає обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що між Синельниківською міською радою та ФОП ОСОБА_6 26 липня 2004 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0014га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п.9 вказаного договору орендна плата складає 71грн. 53коп. за рік, що становить 2% від грошової вартості земельної ділянки відповідно до рішення Синельниківської міської ради від 17.12.1999р. №155-11/ХХШ.

Пунктом 10 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5грн. 96коп. без ПДВ за перший місяць; в подальшому щомісяця до 20 числа, наступного за місяцем, за який проводиться оплата.

Вказані умови договору відповідачем виконані у повному обсязі, що підтверджується копією листа Синельниківської обєднаної ДПІ від 11.08.2009р. №6806/Б/17-229.

За умовами пунктів 12, 13 договору розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України “Про оренду землі” та згідно з цим договором, у тому числі в разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін..., в інших випадках передбачених законодавчими актами України. При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів орендної плати сторонами розглядаються раз в два роки

Рішенням Синельниківської міської ради від 07.02.2008р. №324-20/У “Про ставки орендної плати за землю” у звязку з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р.” та внесенням змін до Закону України “Про оренду землі” з 01.01.2008р. встановлено ставку орендної плати для земельних ділянок, розташованих в центральній частині міста, у тому числі по вул. Миру, в розмірі 10% від її грошової оцінки .

Міськрадою 06.05.2009р. було направлено на адресу підприємця пропозицію про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004р., за якою була змінена орендна ставка та запропоновано підписати додаткову угоду до зазначеного договору з розрахунку орендної плати - 10% від грошової вартості земельної ділянки, яка повинна становити 657 грн. 46 коп. за рік. Зазначена пропозиція отримана відповідачем 08.05.2009р., що підтверджується копією поштового повідомлення .

Відповідач, не погодившись з пропозицією міської ради щодо запланованого розміру орендної плати та строків її внесення, направив 25.05.2009р. протокол розбіжностей .

Таким чином, згоди щодо зміни договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004р. не було досягнуто, що стало причиною звернення міськради з позовом до суду.

У звязку з тим, що в розрахунок грошової оцінки земельної ділянки по вул. Миру було включено коефіцієнт індексації за 2008р., позовні вимоги були уточнені щодо розміру орендної плати в бік зменшення до 570,76грн. на рік і про ці зміни повідомлено відповідача .

Частинами 4, 5 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” (в редакції Закону України від 03.06.2008 р. N 309-VI) встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" .

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

За правилами частин 14 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

При цьому з огляду на положення абзацу 2 ч.1 ст. 641 Цивільного кодексу України, пропозиція щодо зміни істотних умов договору повинна містити істотні умови договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що Синельниківська міська рада у визначеному законом порядку звернулась до підприємця з пропозицією укладення додаткової угоди до договору стосовно зміни істотної умови договору орендної плати та строків її внесення, сторонами проводились дії щодо погодження з цих умов, однак, згоди не було досягнуто, що змусило позивача передати спір на розгляд суду. Судом також встановлено, що запропонований міськрадою розмір орендної плати відповідає вимогам ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ставки орендної плати оформлені відповідним рішенням міськради, яке є чинним, а відтак, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позов у вищезазначеній частині.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р. у справі №12/120-09 залишити без змін.

Головуючий суддя Кравчук Г.А. СуддяМачульський Г.М.

Суддя Шаргало В.І.