Рішення № 86494413, 17.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2019 року о/об 10 год. 03 хв.Справа № 280/5620/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: 1) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки з 05.06.2019 із урахуванням різниці, що вже була виплачена; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки.

Позивач у позові зазначив, що ОСОБА_1 з 21.09.2010 Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя, правонаступником якого с Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області було призначено пенсію по вислузі років згідно з п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику охорони здоров`я. Проте виплата пенсії позивачу не проводилась, оскільки він 27.09.2010 після призначення пенсії за вислугою років працевлаштувався за професією, що дає право на призначення пенсії по вислузі років. Надалі заява на поновленим виплати пенсії по вислузі років позивачем не подавалась. 19.05.2019 позивачу виповнилось 59 років і на цей час він мав понад 40 років загального стажу, тобто набув права на призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому 05.06.2019 звернувся до відповідача за її призначенням. На час звернення позивача за призначенням пенсії за віком поновлення виплати раніше призначеної пенсії за вислугою років було неможливим, оскільки позивача не було звільнено з посади, яка дає право на її отримання. Проте, позивачу пенсію за віком з 05.06.2019 було призначено не із застосуванням показника середньої заробітної плані за 2016-2018 роки, а із застосуванням показника у розмірі за 2014-2016 роки та без виплати грошової допомоги згідно із п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для отримання доказів протиправності дій відповідача, позивач 18.07.2019 звернувся до відповідача із відповідною заявою. Відповідач листом із додатком від 01.08.2019 за №35-Ш-1, в обґрунтування правомірності своїх дій повідомив, що позивачу було проведено переведення з пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до ст.26, ст.40 та п.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки у сумі 3764,40 грн. та застосована величина оцінки страхового стажу в розмірі 1%, на підставі перерахунку пенсії за Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017. Крім того, у вказаному листі відповідач також вказав про те, що призначення позивачу пенсії по вислузі років позбавило його права на отримання грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На думку позивача, відмова відповідача у виплаті позивачу грошової допомоги не ґрунтується на приписах чинною законодавства, що свідчить про наявність протиправного характеру в його діях.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що за матеріалами пенсійної справи вбачається, що позивач знаходиться на обліку у відповідача. Відповідно до заяви позивача з 21.09.2010 йому було первинно призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров`я, що передбачено п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 27.09.2010 позивач працевлаштувалася на посаду, яка дає право на пенсію за вислугу років, тому виплату пенсії позивачу припинено. Досягнувши пенсійного віку, визначеного ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся 05.06.2019 із заявою про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Відповідачем з 05.06.2019 проведено перерахунок пенсії та переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Перерахунок пенсії проведено відповідачем з 05.06.2019 у відповідності до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня подання позивачем відповідної заяви. При проведенні перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною виду пенсії позивачу був застосований показник середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки - 4404,35 грн., оскільки відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший застосувується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З матеріалів пенсійної справи встановлено, що позивачу первинно пенсію за вислугу років було призначено з 21.09.2010, а з 27.09.2010 виплату пенсії було призупинено у зв`язку з працевлаштуванням. Отже, позивачу з 21.09.2010 було присвоєно статус пенсіонера, за період з 21.09.2010 по 27.09.2010 і було нараховано та виплачено пенсію за вислугу років у розмірі 244,92 грн., що підтверджується довідкою від 02.12.2019. Таким чином, враховуючи, що позивачу було нараховано та виплачено пенсію за вислугу років у розмірі 244,92 грн. відповідно до документів, що містяться у пенсійній справі, тому положення п.7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на нього не розповсюджуються, оскільки головною умовою для отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення є саме неотримання (непризначення) до моменту звернення за пенсією за віком будь-якої іншої пенсії.

Відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.09.2010 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

З 27.09.2010 позивачу нарахування пенсії за вислугою років було призупинено у зв`язку з працевлаштуванням з 27.09.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було нараховано та виплачено пенсію за вислугу років за період з 21.09.2010 по 26.09.2010 у сумі 244,92 грн. (а.с.35).

Протилежного позивач не довів.

На підставі особистої заяви позивача відповідачем з 05.06.2019 переведено позивача з пенсії за вислугу років – на пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач Листом №35/Ш-1 від 01.08.2019 відмовив позивачу у перерахунку пенсії за віком відповідно до вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки (6188,89 грн.).

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.19), Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ст.ст.9, 25, 26, 29, 40, 45, п.4-3, п.4-4, п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення»), Закону України «Про пенсійне забезпечення» (ст.ст.52, 55, 56) та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Суд вважає, що оскільки позивачу з 21.09.2010 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” (який передбачає особливі підстави та порядок призначення пенсії), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” позивач звернувся вперше 05.06.2019, то відповідач протиправно не призначив позивачу пенсію за віком та не розрахував її з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Суд не приймає доводи відповідача, оскільки в ч.3 ст.45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.

З урахуванням зазначеного, пенсія позивачу повинна була бути обчислена із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 роки.

При цьому, показник середньої заробітної плати в Україні за 2016-2018 роки складає 6188,89 грн.

Згідно з п.5 «Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати», затвердженого 23.11.2011 постановою Кабінету Міністрів України №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків – 35 років, для жінок – 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що оскільки позивачу було виплачено пенсію за вислугу років за період з 21.09.2010 по 26.09.2010 у сумі 244,92 грн., то ОСОБА_1 , відповідно до вимог п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не має право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки, з 05.06.2019 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 17.12.2019.

Суддя О.О. Прасов